Продовження Курської операції, мовчання Путіна і удари по військових об’єктах у РФ: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скоріною

Українська армія все більше просувається вглиб Росії територією Курської області. Цього тижня стало відомо про нові населені пункти, які тепер контролюють ЗСУ, і про чергових полонених із числа російських військовослужбовців. Також ЗСУ перерізають логістичні шляхи армії РФ.

Росіяни тим часом скаржаться, що Путін кудись пропав. Він усіма своїми діями показує, що його абсолютно не турбує те, що відбувається в Курській області.

Нафтобази, аеродроми і пороми РФ були під прицілом цього тижня. Деякі з них горять уже практично тиждень.

Про все це — в аналізі ключових подій тижня в проекті “Все так однозначно” телеканалу FREEДOM.

Ведучий — Єгор Скоріна.

Просування вглиб Росії триває

Минуло 2,5 тижні з моменту початку операції українських військових у Курській області. За цей час ЗСУ створили першу військову комендатуру на території Росії, і все більше просуваються вглиб країни. Українські сили оборони вже контролюють понад 1200 кв. км російських земель, близько 100 населених пунктів. Сотні солдатів армії РФ узяті в полон, зокрема безліч строковиків.

ЗСУ руйнують мости в регіоні і перерізають логістичні шляхи російських військових, деякі з яких, ймовірно, опинилися в котлі. Частина місцевих евакуюється самостійно, частина залишається в районі дії військової комендатури ЗСУ.

Але, попри все це, кудись пропав Володимир Путін. Він у цей час займався чим завгодно, тільки не Курською областю — наприклад, їздив до Азербайджану або дивився на яблука в Кабардино-Балкарії.

22 серпня президент України Володимир Зеленський відвідав Сумську область, яка межує з Курським регіоном Росії. Там український лідер провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським і начальником Сумської військової адміністрації. Після початку Курської операції в Сумській області спостерігається зменшення обстрілів зі ствольної зброї з боку Росії та зменшення жертв серед цивільних. Власне, це саме те, для чого необхідна була буферна зона на території РФ — відсунути путінських військових, щоб убезпечити мирних українців від російських терористичних атак.

Україна є відповідальною державою щодо підписаних нею конвенцій, тому військова комендатура на території Росії повністю забезпечує життєдіяльність цивільних у російському регіоні.

“Ми не окупували ці території, не встановлювали жодної влади. Там діє військова комендатура, і ті люди, які залишилися там, отримують від військових гуманітарку і ліки. Це прописано в Женевських конвенціях. Це не бажання здатися добрими, це питання відповідальності держави. І ми показуємо, що Україна — це відповідальна держава, яка дотримується підписаних нею конвенцій”, — пояснив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.

Місто Суджа перебуває під контролем України. Примітно, що сильних руйнувань унаслідок наступу українських військових у місті немає, а місцеві росіяни не бояться контактувати з воїнами ЗСУ.

Жінка, яка проживає в Суджі, розповіла, що російська влада пообіцяла евакуювати їх на автобусах, але за підсумком людей просто кинули:

“Нам сказали, що автобуси будуть ходити. Але автобусів не було. І куди діватися людям, людям похилого віку, погано ходячим? Залишили нас усіх”.

Російське місто Суджа вже відвідали десятки журналістів із різних куточків світу.

“Я був в українських містах, які були окуповані Росією, вони повністю зруйновані. Суджа, навпаки, не була знищена. Багато будівель отримали певні пошкодження: кульові отвори на стінах, міська адміністрація була серйозно атакована. Але більшість будівель, за винятком, можливо, розбитих вікон, мали гарний вигляд. Я не помітив жодного зруйнованого цивільного будинку. Не бачив ознак того, що цивільні були атаковані”, — розповів кореспондент The Kyiv Post Джейсон Джей Смарт виданню “Голос Америки”.

Для порівняння, ось кадри з українського міста Вовчанськ на Харківському напрямку, де просто зараз наступають росіяни. Армія РФ просто знищує житлові райони, перетворюючи їх на руїни.

Що руйнується в Курському регіоні, так це мости, які є найважливішими логістичними артеріями для російської армії. Українська авіація знищує переправи в цьому регіоні.

16 серпня стало відомо про знищення одного з мостів через річку Сейм біля села Глушково в Курській області. А через два дні з’явилася інформація про знищення вже другої переправи. Також є повідомлення про те, що був уражений і третій міст у Курській області, але ця інформація поки що не підтверджується.

Крім того, керівник Центру протидії дезінформації при Раді Нацбезпеки України Андрій Коваленко повідомив, що в Курській області частина російських військ перебуває практично в котлі.

Путін пропав

Адміністрація Путіна доручила російській пропаганді готувати росіян до втрати Курської області надовго. Про це повідомляє російське видання “Медуза” з посиланням на джерела, близькі до Кремля. За їхніми словами, контроль українськими військами одного з російських регіонів влада РФ має намір представити як “нову нормальність”. У Москві хочуть домогтися того, щоб громадяни звикли до того, що сталося, і перестали ставитися до цього як до чогось шокуючого.

“Використання таких зворотів у пропаганді потрібно, щоб люди вважали те, що відбувається, не відхиленням, а новою нормою, нехай і тимчасовою. Це має заспокоювати. У відхиленні від норми існувати складно. У нормі, нехай і новій, — простіше”, — пояснює логіку медіатехнолог Кремля, стверджує “Медуза”.

І перший, хто поводиться так, ніби нічого не сталося — це Володимир Путін. Армія Росії не може зупинити ЗСУ в Курській області. За 2,5 тижні Збройні сили України утримують вже понад 1200 кв. км Росії, а Путін тим часом вирушив до Кабардино-Балкарії перевірити врожай яблук.

Пам’ятаєте, як у ті перші дні повномасштабної війни російські пропагандисти наввипередки розповідали казки про те, що український президент Володимир Зеленський нібито втік із країни? А потім, коли стало зрозуміло, що це абсолютна брехня, ці ж пропагандисти зробили вигляд, ніби нічого такого й не говорили.

Президент України, якого російська пропаганда регулярно поливає брудом, особисто приїжджав практично на кожне місце трагедії і був у кожному регіоні, де ведуться бойові дії.

Наприклад, наприкінці березня 2023 року він відвідав місто Запоріжжя, яке розташоване недалеко від фронту. У ті дні Росія масовано обстріляла місто, вдаривши по житлових кварталах. Президент України також відвідав тоді й передові позиції в Запорізькій області.

Або ж Зеленський відвідав Дніпро після російської атаки у квітні цього року. Президент прибув на місце трагедії того ж дня.

Або наприкінці червня цього року президент України відвідав прифронтове місто Покровськ на Донеччині, у напрямку якого росіяни ведуть наступ.

І ці приклади — лише крапля в морі. Не вистачить ефіру, щоб розповісти про кожен такий випадок.

Перший іноземний візит українського президента відбувся у грудні 2022 року. Тобто від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Володимир Зеленський не покидав країну практично рік.

Але ось, що іронічно. Щойно Сили оборони України взяли під контроль російські території, як Володимир Путін — пропав. Роблячи вигляд, що нічого не відбувається, він полетів до Азербайджану і погуляв у Баку. А трохи раніше він вирушив до Кабардино-Балкарії, де його дуже турбували питання врожаю яблук. Все що завгодно, аби подалі від теми Курської області, щоб ніякі проблеми не асоціювалися з його персоною.

“Зіткнувшись із кризою, Володимир Путін, як правило, завмирає. Повільна і незграбна військова реакція Москви на несподівану операцію України в західній частині Курської області — це останній приклад того, як очільник Кремля не зміг відповісти швидкими і рішучими діями, що відповідають його войовничій риториці. Інцидент у Курській області — це четвертий серйозний удар по авторитету Путіна з моменту його вторгнення в Україну в лютому 2022 року, і він підкреслює слабкість вертикальної автократії, яка функціонує здебільшого на основі страху і покарань”, — пише видання The Wall Street Journal у статті “Реакція Кремля на вторгнення в Курськ показує, як Путін завмирає під час кризи”.

А ось як історію зі зникненням Путіна в критичні для країни моменти прокоментував політолог Федір Крашенінніков для видання “Голос Америки”:

“Він чинить так постійно — починаючи з трагедій у Беслані та на підводному човні “Курськ”. Він завжди в складні для країни моменти відмовчується, ніколи не бере на себе відповідальність, не поспішає на місце катастрофи. Ось і в Курську область Путін теж явно не поспішає”, — констатує Федір Крашенінніков.

Тактика Путіна, на думку політтехнологів, зводиться до того, що якщо проблему не можна швидко вирішити, то її треба просто замовкнути. Зараз російський диктатор сподівається просто перечекати чергову кризу. Але чи готові російські “еліти” теж чекати? Путін обіцяв їм швидку війну, яка збільшить їхні статки та глибоку повагу у світі. Але в підсумку все сталося абсолютно навпаки.

Під прицілом нафтобази, аеродроми і пороми

Поки Путін нюхав яблука, лунали вибухи на російських аеродромах і горіли нафтобази.

Уже майже тиждень у Пролетарську Ростовської області не можуть загасити пожежу на нафтобазі. Там горять десятки резервуарів.

Ця пожежа сталася через розпочату Путіним “спеціальну військову операцію”. Священики російської православної церкви провели молебень поруч із палаючим об’єктом у Ростовській області. Але… пожежа розійшлася ще сильніше.

У ніч на 18 серпня Сили оборони України завдали удару по комбінату “Кавказ” у Ростовській області РФ. На цьому об’єкті зберігалися нафта і нафтопродукти. Їх постачали для потреб російської армії, яка веде злочинну і неспровоковану війну проти України.

Російська влада традиційно спробувала приховати від своїх громадян подібні обставини. Тепер же багато жителів Пролетарська змушені поспіхом покинути місто через гари і дим.

Наступний удар — 22 серпня по російському залізничному порому “Конро Трейдер” у порту “Кавказ” Краснодарського краю. Цей пором регулярно здійснював рейси в порти окупованого Росією Криму.

“Ми можемо підтвердити інформацію, що ця ціль була знищена Військово-морськими силами. Цей пором є одним із важливих ланцюгів російської військової логістики для забезпечення окупаційних сил. Насамперед паливно-мастильними матеріалами, але крім того він перевозив, звісно, і озброєння. Тому це цілком легітимна мета. І відповідно це має зменшити потенціал спроможності нашого ворога на тих локаціях, де вони ведуть активні бойові дії”, — сказав речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук в ефірі проєкту “Радіо Свобода”.

Робота порту “Кавказ” у Краснодарському краї РФ тепер частково заблокована. Ліквідація цього порома послабить потенціал росіян на фронті.

Але не нафтобазами єдиними. Дедалі частіше з’являються повідомлення про удари по російських аеродромах. З них армія РФ запускає ракети по території України і тероризує мирних громадян. Щонайменше цього тижня під час атаки в ніч на 21 серпня росіяни запустили ракету з повітряного простору Курської області, а 20 серпня — балістичну ракету з Брянської. Одна з масованих атак сталася 8 липня: тоді росіяни вдарили по дитячій лікарні “Охматдит” у Києві.

І якби західні партнери зняли всі обмеження на застосування далекобійної зброї по території Росії, то цих ударів могло б не статися. І українським військовим не треба було б і заходити в прикордоння РФ.

“Я наголошую: формат реакції Путіна на операцію в Курській області доводить, що немає жодної раціональної причини не дозволити нам бути по-справжньому сильними, по-справжньому далекобійними. А ситуація на Донеччині така, що подальше зволікання партнерів із наданням далекобійної зброї де-факто стає однією з найзначніших опор російського наступального потенціалу”, — заявив президент Володимир Зеленський на нараді керівників закордонних дипломатичних установ України.

Поки ж Україна продовжує оборонятися від російської агресії з однією рукою за спиною. Але аналітики вважають, що операція ЗСУ в Курській області може змінити позицію союзників Києва.

“Наступ під Курськом довів хибність багатьох уявлень про цю війну. Перспективи України виявилися недооціненими, росіяни стали надмірно самовпевненими, страхи перед ескалацією в Білому домі та офісі німецького канцлера, як і раніше, виглядають нерозумно… Українці цілком здатні робити сміливі дії і нав’язувати американській адміністрації свою позицію. У Зеленського на руках більше карт, ніж може здатися”, — пише військовий аналітик Колбі Бедвор у колонці для The Insider.

Міністр оборони України Рустем Умєров 22 серпня під час зустрічі із заступником начальника Штабу оборони Великої Британії зі стратегій і військових операцій Гарві Смітом, пояснив, чому Україні важливо мати можливість знищувати західним далекобійним озброєнням військові цілі в російському тилу.

“Для нас критично важливо не дозволяти ворогу накопичувати сили поблизу нашої території. Не менш важливо — мати можливість знищувати західним далекобійним озброєнням військові цілі в тилу РФ. Це чи не єдиний шлях убезпечити наших людей від КАБів та інших руйнівних авіаударів”, — сказав міністр оборони України.

Поки ж українці намагаються своїми засобами дотягуватися до військових об’єктів на території Росії. І дуже часто ці операції проходять успішно. Наприклад, атака БпЛА на російський аеродром “Саваслейка” 16 серпня призвела до знищення відразу трьох літаків. РФ втратила два Іл-76 і МіГ-31К.

Скасування обмежень для України на використання переданої країнами Заходу зброї допоможе просунути мирні зусилля. Про це у Twitter написав глава дипломатії Європейського союзу Жозеп Боррель. За його словами, зняття обмежень для України на застосування західного озброєння проти російських військових дало б змогу врятувати життя людей і зменшити руйнування в Україні. Боррель повідомив, що передав міністру закордонних справ України Дмитру Кулебі, що ЄС повністю підтримує боротьбу України проти російської агресії.

“Я з нетерпінням чекаю зустрічі з ним у Брюсселі та дискусії з міністрами закордонних справ і оборони країн ЄС наступного тижня, щоб просунутися вперед у нашій підтримці України”, — додав він.

Попередні випуски “Все так однозначно”:

• Військова комендатура ЗСУ в Курській області та строковики РФ на передовій: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скоріною
• Ситуація в Курській області та проблеми з озброєнням: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скоріною
• Обмін ув’язненими між РФ і Заходом та “путінські виплати” за участь у війні: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скоріною
• Візит Кулеби до Китаю та перспективи президентства Гарріс у США: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скоріною
• Неоднозначність Джея Ді Венса і політичний провал Орбана: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скоріною