Проблеми з платежами наростають: як “дружні” країни торгують із Росією (ВІДЕО)

Ситуація у російській банківській системі погіршується. Китайські фінансові установи останнім часом повертають до РФ близько 80% платежів, пише The Moscow Times. Як стверджують експерти, кошти “зависають” на кореспондентських рахунках на 30-40 днів, після чого вирушають назад до Росії, повідомляє FREEДОМ.

Складнощі у транскордонних платежах — серед головних проблем російського бізнесу сьогодні, впевнені експерти. Американські санкції, які Мінфін США запровадив у середині червня, виявилися одними з найболючіших для російської банківської системи. Крім основних фінансових установ РФ, під обмеження потрапили Московська біржа, Національний кліринговий центр та Національний розрахунковий депозитарій. Як наслідок, Мосбіржа припинила торги доларом та євро. Наступний у черзі на вихід із Росії — юань.

“Чекаємо. 13 серпня — ключова дата. Дуже цікаво, що буде з торгами юанем на Мосбіржі, а якщо він перестане торгуватися, то це означає, що в нас не буде взагалі жодного нормального прозорого зрозумілого ціноутворення на іноземну валюту, бо через юань, який зараз торгується, можна якось обчислювати кроскурси з долара, євро тощо. Якщо не буде ринкового ціноутворення, то ми повертаємось до Держбанку СРСР та 68 копійок за долар”, — коментує російський опозиціонер, економіст Володимир Мілов.

Попри нібито партнерські відносини між Пекіном і Москвою, китайські банки побоюються вторинних санкцій, а отже в середині серпня на Росію можуть чекати нові неприємності. Раніше так звана “дочка” одного з найбільших китайських банків Bank of China, яка виконувала функції клірингового банку за юанем, пішла з Мосбіржі. Тепер торгівля юанем, по суті, останньою валютою, що конвертується в Росії, проходить тільки через ICBC Bank.

“Вони поки туди підставили “дочку” ICBC банку, але я думаю, що вона теж піде, бо ICBC уразливий для санкцій. Вони зараз шукають менші, регіональні насамперед, банки, які не працюють на міжнародному ринку, але там таких великих відносно банків не так багато, і вони в основному працюють на півночі країни, обслуговують внутрішній ринок, а головні комерційні банки — на промислово розвиненому південному сході. Так от китайські контрагенти не хочуть йти відкривати рахунки у ці віддалені [банки] на півночі Китаю”, — каже Володимир Мілов.

Побоюючись вторинних санкцій, припинили роботу з банками з РФ й деякі їхні турецькі колеги. Складнощі почалися у січні 2024-го. Проте вже в лютому ситуація для Кремля частково покращала: турецькі банки дозволили проводити оплату за товари та послуги з так званого “зеленого списку” — туризм, продовольство, медицина, освіта тощо.

“У той час як платежі з Китаєм є найбільшою проблемою для Москви, росіяни зіткнулися з аналогічними труднощами в Туреччині, кажуть джерела, знайомі з ситуацією. Ситуація там не така плачевна, бо лише деякі банки припинили операції з Росією, кажуть вони. Торгівля з Туреччиною також здебільшого ведеться в рублях… Частка турецького експорту в рублях зросла на 50% із січня до травня, показує статистика країни”, — пише Bloomberg.

Не розв’язується цілком і проблема з виведенням коштів з Індії, сплачених Росії за постачання нафти. Місцевий Резервний банк дозволив лише інвестувати цей прибуток у місцеві проекти, цінні папери та спрямовувати їх на майбутні закупівлі товарів та послуг.

“Складнощі в розрахунках з Індією, як і раніше, багато в чому пов’язані з тим, що у неї неконвертована валюта, яку не можна вивести з країни. На рахунках в індійських банках накопичилося 8 млрд дол. платежів у рупіях за російську нафту. Хоча ці рупії росіянам пропонується використати для закупівлі індійських товарів та місцевих інвестицій, це не так просто. Побоюючись санкцій та складнощів із розрахунками, індійський бізнес не горить бажанням нарощувати обороти, і кількість продукції, яку Росія може купити в Індії, не дуже велика”, — пише The Moscow Times.

Навіть країни Центральної Азії, які на початку повномасштабної війни Росії проти України допомагали Кремлю обходити санкції, все частіше не погоджуються брати участь у “сірих” схемах. Частка відмов зросла до 30%, а середній термін проведення операцій — до двох тижнів.

Читайте також: Санкції США завдали нищівного удару по Московській біржі — подробиці (ВІДЕО)

Раніше повідомлялося, що у сфері міжнародних платежів з’явилися нові терміни — “чистий” та “брудний” юані. “Чистим” називають юань, куплений за кордоном, а “брудним” — на території Росії, і не важливо — на біржі або на міжбанківському ринку.