Про що свідчить рекордне знецінення російського рубля — думки експертів і глядачів FREEДОМ

Над економікою Росії згущуються хмари. Російський рубль стрімко падає, інфляція зростає. Фахівці оцінюють нинішній фінансовий стан країни-агресора як стагфляцію. Це уповільнення економічного зростання і висока інфляція.

Глава Центробанку Ельвіра Набіулліна виступила на захист фіскальної політики держави і пообіцяла зниження темпів інфляції в найближчому майбутньому. Економісти не бачать причин для такого оптимізму, вони впевнені, що Кремль підриває фінансове становище росіян.

Кремль підбирається до заощаджень населення

Російський рубль рекордно падає. На 30 листопада Центральний банк РФ оцінив один долар США в суму близько 108 російських рублів. Ще в середині червня рубль коштував 82,62 за долар.

У Росії стрімко зростають ціни на продукти першої необхідності — молоко, картоплю і вершкове масло. Власники магазинів скаржаться на різке зростання крадіжок і наймають додаткову охорону. Тепер у популярних мережах супермаркетів у спеціальні захисні пластикові контейнери упаковують уже не тільки делікатесну ікру, а й вершкове масло. Річ у тім, що з 1 жовтня 2024 року одразу кілька великих виробників вершкового масла скоротили постачання продукції в торговельні мережі через дефіцит сировини. Як результат, вартість товару різко зросла.

Щоб хоч якось утримати зростання інфляції в країні, Центральний банк підвищив ключову ставку до 21% у жовтні 2024 року. ЗМІ пишуть, що власники тисячі торгових центрів можуть опинитися на межі банкрутства. За словами віцепрезидента російського Союзу торгових центрів Павла Люліна, після збільшення ставки банки почали надсилати клієнтам повідомлення про істотне зростання вартості вже виданих кредитів. Ситуація ускладнюється масовим відходом орендарів і значним підвищенням податків, що створює серйозні фінансові ризики для власників близько тисячі торгових центрів.

Утім, глава Центробанку Набіулліна не виключає, що в грудні ключову ставку можуть укотре підвищити.

“Більшість експертів упевнені, що ми наступного року побачимо підвищення ставки ПДВ, це цілком можливо. Вона і зараз могла б бути вищою відсотка на два, тому що податок на додану вартість дає практично 40% надходжень до федерального бюджету. Інших способів немає, як девальвація рубля, підвищення податків ну і, можливо, вилучення грошей населення. Але це останнє рішення, воно не виключене, воно можливе. Найімовірніше, буде підвищення всіляких податків, а потім можуть дістатися і до заощаджень населення”, — висловив думку доктор економічних наук, професор Ігор Ліпсиц.

Російський ринок нерухомості теж переживає важкі часи. Підвищення ключової ставки призвело до різкого подорожчання іпотечних кредитів. У результаті іпотека стала фактично недоступною. Різко пішли вгору ціни й на оренду житла. І такі кризові явища фахівці фіксують у багатьох сферах російської економіки.

Санкції щодо країни-агресора лише посилюють проблеми російської економіки, підкреслюють експерти. Нові обмеження США проти “Газпромбанку”, а також ще кількох десятків фінансових установ можуть закрити єдиний спосіб, яким європейські споживачі платять за російські енергоносії, пише Reuters. У Казначействі США також попередили про санкції для тих, хто працюватиме з російською системою передачі фінансових повідомлень.

Після того як Мінфін США оголосив про нові санкції, “Газпромбанк” попередив клієнтів, що тепер карти UnionPay не діють за кордоном. Це була єдина міжнародна платіжна система, яка ще працювала в Росії.

Новий санкційний пакет США, який включає обмеження щодо “Газпромбанку” та інших російських фінустанов, відчутно вдарив по обороту російських банків у доларах, кажуть експерти. Вони впевнені, що це не останні обмежувальні заходи, які Білий дім планує оголосити до закінчення каденції Джо Байдена.

Думки глядачів FREEДОМ

Про що свідчить рекордне знецінення російського рубля? Таке запитання телеканал поставив своїм глядачам. Найцікавіші коментарі були зачитані в прямому ефірі.

• “Говорить про те, що на Росію чекає доля СРСР. Тоді від розпаду РФ врятувала Америка, а зараз весь цивілізований світ хоче позбутися її, тому що всі маски зірвано і всі бачили, на що здатна ця божевільна країна”;
• “Говорить про те, що такими темпами ще років 100 Захід буде “тиснути” РФ. Може настав час уже запровадити реальні і справжні санкції? І нарешті перестати торгувати з РФ! А то однією рукою нашим, іншою — вашим…”;
• “Це всього лише маніпуляція курсу рубля, щоб поповнити бюджет і нічого більше. У понеділок буде вже інший курс на багато нижче”;
• “Судячи з усього, Росія (як і СРСР у минулому) може існувати тільки на “військовій економіці” і продажу своїх ресурсів. РФ, звісно, величезна країна, і ресурсів там, напевно, багато, проте їх продають за дуже дешевими цінами до Китаю, Індії, Африки та східних країн. Чи бувають “нескінченні ресурси” або вони закінчуються рано чи пізно? Ніхто цього не знає”;
• “Від усіх цих “санкцій” Заходу хіба зникли гроші у Путіна на війну? Ні, звісно! Ракет і обстрілів менше стало? Ні! Дронів? Стало в рази більше! І т.д. То про що розмова? Тому реальні санкції мають бути, наприклад, такі: 1) визнати нарешті рубль валютою держави-терориста, а всіх, хто має справу з РФ або рублем, — співучасниками тероризму і вбивства дітей України; 2) показово втопити пару танкерів з нафтою з тіньового флоту РФ, решту кораблів — конфіскувати; 3) змусити Вірменію, Грузію, Туреччину та інші країни запровадити повне і справді жорстке ембарго на імпорт/експорт з/до РФ; 4) завдати кіберудару, який зруйнує в РФ усе, що пов’язано з інтернетом. Збити супутники зв’язку тощо”.

Думки експертів

Російська національна валюта впала до приблизно 108-117 рублів за долар. Нинішній обвал рубля, який наблизився до стану березня 2022 року, коли Росія повномасштабно вторглася в Україну, зумовлений санкціями США щодо “Газпромбанку”. Детально про рекордне знецінення російського рубля в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:

• Ілля Пономарьов, ексдепутат Держдуми;
• Іван Ус, кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень НІСД;
• Юлія Павицька, керівниця санкційного напряму аналітичного центру Київської школи економіки (KSE Institute);
• В’ячеслав Ширяєв, економічний оглядач.

ІЛЛЯ ПОНОМАРЬОВ: Танк на хліб не намажеш

— Усі проблеми в російській економіці безпосередньо пов’язані з війною. Проблема в тому, що з цим пов’язані не тільки складнощі, яких зазнає наразі РФ, а й те економічне зростання, яке там відбувається. Адже гроші приходять із військової промисловості. За даними чиновників, створено понад півмільйона робочих місць у військово-промисловому комплексі.

Але зворотний бік економічного зростання — це зростання інфляції. Центральний банк намагається тиснути інфляцію, прибираючи з ринку максимальний кредит. Результатом цього є девальвація. Однак девальвація знецінює доходи громадян у доларовому еквіваленті, безумовно, а долара зараз всередині Росії не так багато. Зате вона полегшує російському бюджету можливість виконувати свої зобов’язання, тому що доходи російського бюджету це ж доходи у валюті за рахунок продажу нафти, газу, інших природних ресурсів за кордон. Вони продаються за долари, рупії, юані тощо. А всередині країни виходить від цього більше рублів. І за рахунок цього простіше фінансувати війну і виконувати зобов’язання на кшталт пенсії, різних субсидій тощо.

Інфляційна спіраль відбувається так: людям, які йдуть на “СВО”, платять більше грошей, збільшується вартість контрактів за те, щоб вони йшли на смерть. Збільшуються виплати, які отримують їхні вдови. Але ці гроші вилучаються за рахунок більш високих цін. Так зараз російська економіка працює.

Уся країна займає вичікувальну позицію, тобто заможні люди в Москві намагаються побільше ходити в ресторани і промотувати ті рублі, які в них є на руках, витрачати більше, що, відповідно, теж впливає на інфляцію. Що більше ти витрачаєш — то більший інфляційний тиск на економіку.

Усі інші… як то кажуть, народ мовчить. Сидять і чекають, коли ж це нарешті закінчиться. Якщо подивитися всю соціологію, то видно, як зростають цифри людей, які хочуть, щоб нарешті відбулися мирні переговори, щоб війна закінчилася. Але люди не хочуть, щоб Росія капітулювала. Вони хочуть, щоб ця війна закінчилася на їхніх умовах.

Поки що в багатьох відчуття, що все гаразд. Насправді економіка РФ перебуває в такому наркотичному марення. Танк як масло на хліб не намажеш. Це та річ, яку буде підірвано на фронті, і це просто викинуті гроші, проте, поки його виробляють, поки підприємство працює, усім, хто бере участь у цьому процесі, дуже добре. Потім сльози будуть дуже гіркими.

Росія дійсно наближається до межі. Світовій спільноті необхідно подумати про те, яким чином максимально швидко цю ситуацію дотиснути. Ця ситуація має зірватися наступного року із суто монетаристської точки зору. Але ще раз підкреслю, що все буде залежати від того, як буде поводитися міжнародне співтовариство і як будуть зрештою йти бойові дії.

Навіть якщо станеться якесь перемир’я, Путін одразу ж буде змушений почати нову війну просто тому, що інакше він зіткнеться з колосальними соціальними проблемами в економіці, а для нього це абсолютно неприйнятно.

ІВАН УС: Фінансових запасів Росії не вистачає, щоб покрити весь 2025 рік

— Центральний банк прекрасно розумів, що рано чи пізно настане момент, коли почнуться проблеми. Відповідно, зараз банк шукає шляхи дії, які заспокоять ринок. Поки що Центральному банку вдалося своїми діями вселити впевненість ринку, що контроль за фінансовим ринком дотримано і що не буде обвалу рубля Але це дії, які мають скоріше тимчасовий характер, адже увесь час Центральний банк не може це робити.

Проблема російської економіки полягає в тому, що ВВП зростає у сферах виробництва товарів і послуг, не пов’язаних зі споживанням, інвестуванням. Рано чи пізно це негативно вплине на курс рубля. “Газпромбанк” довгий час не був під санкціями. Тепер усе змінилося. Не виключаю, що навіть до завершення поточного року, тобто за грудень цілком можуть бути якісь потрясіння.

Якщо згадати, бюджет поданий Росії на наступний рік містить цікаву цифру, яка до цього ніколи не з’являлася. Розрив між доходами і витратами становить 3,3 трильйона рублів. До цього я нагадаю, в російському бюджеті була інша цифра — розрив у 1,2 трильйона рублів.

Росія буде думати, за рахунок чого покрити цю різницю, і з величезною ймовірністю це буде саме Фонд національного благополуччя. Його ліквідні складові — це 5,2 трильйона. Виходить так, що використовувати 3,3 трильйона рублів — це використати більшу частину резервів, які взагалі є у Росії.

Тобто у Росії є гроші, можливо, на 3 квартали 2025 року, але не на весь рік. Через це ми, ймовірно, почуємо ініціативу скорочувати соціальні витрати, що, до речі, і так передбачено поточним бюджетом Росії.

ЮЛІЯ ПАВИЦЬКА: Центральному банку стає дедалі складніше рятувати російську економіку

— Центробанк зараз перебуває в дуже незручному становищі, оскільки курс рубля зазвичай є критичним показником для населення Російської Федерації. Минулого разу, коли рубль перетнув позначку в 100 рублів за 1 долар, було прямо хвилювання серед населення. Це викликало реакцію з боку Путіна і, відповідно, був мандат на те, щоб повернути ситуацію під контроль. У них все ж є можливість робити якісь інтервенції, але ця можливість залишається обмеженою.

Водночас ми вважаємо, що можливість Центрального банку взяти під контроль інфляцію вкрай обмежена. Тому що незважаючи на те, що вони продовжують піднімати облікову ставку, головний фактор, який якраз і створює всі дисбаланси в російській економіці — це рекордно високі фіскальні витрати на війну, він нікуди не пропадає.

На наступний рік заплановано подальше підвищення військових витрат і, відповідно, цей ключовий фактор, який створює тиск як на інфляцію, так і на рубль, зокрема, не зникатиме. І, власне кажучи, можливості Центрального банку врятувати вдруге російську економіку в рази обмежені зараз.

Основні заощадження найчастіше росіяни роблять у валюті. Або вони намагатимуться робити це в доларах, і тому ми також частково бачимо стрибок рубля, тому що населення намагається запастися валютою. Або росіяни намагатимуться це робити в інших іноземних валютах, оскільки довіри до національної валюти в них дедалі менше і менше.

В’ЯЧЕСЛАВ ШИРЯЄВ: Путіну вже ніхто не вірить

— Курс рубля щодо світових валют — це найоб’єктивніший показник того, що відбувається в російській економіці.

Усі гравці ринку, банкіри, інвестори, приватні вкладники перестали вірити в те, що Путін їм розповідає з екрана. Ще якийсь час у них віра зберігалася, що може бути стабілізована бюджетна ситуація, ситуація з інфляцією, ситуація з кредитною ставкою, але раптом усі зрозуміли, що ця криза надовго і вкладатися потрібно в ті активи, які найбільш затребувані.

Усе, що робиться в Росії, все з китайських комплектуючих. Відповідно, це і військове виробництво, адже все військове виробництво тримається на імпорті. Якщо рубль дорожчає за один день на 10%, то, відповідно, замість 13 трлн руб. наступного року доведеться витрачати 16 трлн руб., а може і всі 20 трлн руб., але це будуть рублі, які мають зовсім іншу ціну.

Якщо вони зараз відпустять курс, то їм доведеться запроваджувати назад обов’язковий продаж валютної виручки, і експортери знову заволають, тому що для них не мати валюти у своєму розпорядженні це теж катастрофа.

Читайте також: Війна відтягнула всі ресурси: плачевний стан російської економіки проаналізували експерти