Поки не було конкретного судового розгляду та рішення міжнародного суду, який ухвалив би, що Росія чинить геноцид в Україні, юристи не можуть використати саме цей термін. Про це розповіла речник організації Amnesty International Катерина Мітєва в ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA. Вона наголошує, що поки що можна говорити про воєнні злочини.
Водночас, на її думку, Росія вже багато років заявляє про так званий геноцид російськомовних людей в Україні та на Донбасі. Зокрема саме для того, щоб оголосити війну Україні. Для Кремля теза про геноцид – не більше, ніж нагода виправдати перед росіянами свої злочинні дії, вважає правозахисниця.
– Які факти, які випадки геноциду було зареєстровано організацією на деокупованих територіях Київщини, Чернігівщини? Де ці випадки були зафіксовані? Які випадки особисто Вас найбільше приголомшили?
– Ми документували інциденти, які ми розглядаємо як воєнні злочини, не геноцид, тут важливо відзначити різницю між цими двома поняттями. Справді, те, що світ і ми, зокрема, побачили після окупації Київської області, не те що жахає, ми ніколи не могли уявити, що це могло статися вже в 21 столітті. І справді, якщо ми говоримо про воєнні злочини, які задокументувало Amnesty International, тут насправді цілий комплекс різноманітних злочинів. Це навмисні вбивства мирного населення, людей, які були одягнені у цивільне та не мали зброї. Ми говоримо про позасудові страти простих людей, про гендерне насильство, і тут треба бути конкретними: це були не поодинокі випадки зґвалтування жінок, дітей, жінок поважного віку. Ми говоримо про те, що людей брали в полон, катували, вже не кажучи про те, що були зруйновані об’єкти житлової інфраструктури. Ми також говоримо про те, що застосовувалася незаконна зброя, заборонена у всьому світі. Все, що відбувалося, – це цілий комплекс та низка інцидентів, які можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини. Справді, це все треба доводити в Міжнародному кримінальному суді, але це має бути інформація, яку зібрали наші дослідники, це ті злочини, які я вже окреслила.
Відповідаючи на Ваше запитання, що мене дивує, я не говорю вже про значні приклади зґвалтувань, тут навіть дуже складно коментувати без сліз і просто немає у мене нормальної людської реакції на все, що відбувається. А ще мене дуже зачепила історія із села Богданівки на Київщині, коли російські військові попросили у нашого українського мешканця цигарки, а він просто їх не мав, бо не курив. Спочатку вони вистрілили йому в руку, а потім на очах його дружини просто вистрілили в голову, вбили його. Ну ось такі приклади – це не одиничний приклад. Ми бачимо просто величезну кількість жертв серед мирного населення.
– Фактично, це гопники, що отримали зброю?
– Тут можна говорити, що російські військові абсолютно не дотримуються ані законів війни, ані міжнародного гуманітарного права, і тут питання у тому, що навіть в умовах війни ми маємо розуміти, що є певні звичаї, закони. Але російська армія їх не дотримується.
– Раніше ЗМІ Російської Федерації говорили про те, що перевірятимуть факти про поведінку російських військовослужбовців на території України, що когось до відповідальності можуть притягти тощо. Ви у це вірите?
– Справді, очікувати якихось об’єктивних розслідувань від Російської Федерації не варто, бо ми всі розуміємо, як працює ручна судова система у Росії. Ми всі бачили, які судові процеси відбувалися протягом останніх 8 років над кримськими татарами, над активістами, коли їх абсолютно безпідставно судили і вони отримували по 10-15 років заслання. Тому говорити про реальне розслідування, мабуть, не варто, ми розуміємо, що машина пропаганди працює. Так, все можливо, але розраховувати на те, що Російська Федерація дійсно проведе розслідування, не варто. Можливо, будуть якісь показові покарання для того, щоб в інформаційному просторі використовувати це для підкріплення свого іміджу, але ми на це не сподіваємось.
Верещук: 14 квітня працюватимуть дев’ять “зелених” коридорів
Голова Луганської ОВА: 14 квітня в області продовжиться евакуація за п’ятьма маршрутами