Працюємо над новими обмеженнями для РФ: як у ЄС голосували за 16-й пакет санкцій (ВІДЕО)

Євросоюз ухвалив 16-й пакет санкцій щодо Росії. Ще 13 російських банків буде відключено від міжнародної платіжної системи SWIFT, вісім російських медіакомпаній позбудуться своїх ліцензій для роботи на території ЄС. Крім того, буде введено заборону на імпорт російського алюмінію та алюмінієвих сплавів, а також на експорт пристроїв, які можуть бути використані для управління бойовими дронами, наприклад, приставок для відеоігор. Це рішення ухвалили в Брюсселі міністри закордонних справ країн Європейського Союзу. Про порядок денний і про те, як голосували за новий пакет обмежень щодо Росії, розповідає спеціальний кореспондент телеканалу FREEДOM у Європі Віталій Сизов.

Новий 16-й пакет санкцій було ухвалено блискавично. Міністри почали прибувати на зустріч о пів на восьму і вже за годину було оголошено про ухвалення цього пакету. Список тіньового флоту Росії поповнили 74 нафтові танкери. Це для того, щоб ще більше посилити тиск на Росію. Європейський Союз і швидкістю ухвалення рішень, і змістом показує, що відіграє важливу роль у стримуванні російської агресії, тож поряд з Україною він має бути представлений за столом майбутніх переговорів. Про це заявила верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.

“ЄС підтримує Україну. Ми обіцяли це зробити й робимо це. Тому сьогодні ми ухвалили важливі рішення. Ми ухвалили 16-й пакет санкцій, який включає кілька пунктів. І ми продовжуємо працювати над 17-м пакетом. Ми також обговорили й міністри загалом підтримали нову ініціативу щодо військової допомоги Україні. І, звісно, деталі й особливо цифри будуть визначені й обговорені на позачерговому засіданні Європейської Ради 6 березня. Ми повинні поставити Україну в сильну позицію, щоб Україна змогла сказати “ні” поганій угоді”, — заявила Кая Каллас.

З окремою заявою виступили представники восьми північних і балтійських країн — це Данія, Швеція, Фінляндія, Норвегія, Ісландія, Естонія, Латвія та Литва. Не всі вони входять до ЄС, але всі вони підтримують Україну. Їхній внесок більш ніж суттєвіший, попри порівняно невелике населення і розмір економіки в масштабах Європи. Вони закликають союзників витрачати більше на Україну.

“Разом ми — другий за величиною військовий донор України, і тільки США є більшим донором, ніж ця група країн. Сьогодні — третя річниця повномасштабної незаконної війни Путіна. І ми хочемо послати сигнал солідарності. Настав час зробити крок уперед. Ведеться багато дискусій про післявоєнний план тощо. Але ми вважаємо, що найважливіше зараз — зробити крок уперед і дати Україні силу, щоб у неї була максимально сильна позиція, коли прийде час для мирних переговорів. І це сигнал, який ми хочемо послати”, — прокоментував міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен.

Представники північних країн і балтійського регіону застерігають від поспішних переговорів, які б не включали гарантії неповторення агресії проти України.

“Нам усім потрібен справедливий і міцний мир, тому що просто припинення вогню, на нашу думку, цього разу було б критичною помилкою. Це дало б Путіну шанс перегрупуватися, переозброїтися, зміцнитися і знову атакувати Україну або будь-яку іншу потенційну ціль у Європі. Ось чому ми твердо стоїмо за справедливі та міцні рішення”, — заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс.

Швидкість ухвалення цього нового санкційного пакету, анонсування 17-го пакету санкцій — усе це сигнал Україні, а також сигнал Вашингтону про те, що Україну продовжують підтримувати. А 6 березня ми дізнаємося і про обсяг нового пакету допомоги від Європейського Союзу. Поки що його не розкривають, але вже в окремих медіа є публікації, що йдеться про десятки мільярдів євро.

Читайте також: Потужні санкції проти РФ у третю річницю вторгнення в Україну оголосили ЄС, Австралія та Нова Зеландія — подробиці