Позиція Шольца щодо запрошення України до НАТО відображає й обережну позицію президента США та Білого дому, — Фесенко

У питанні запрошення України до НАТО у свідомості деяких західних політиків продовжують діяти “червоні лінії”. Але й цю “червону лінію” щодо Альянсу неминуче буде подолано тими західними політиками, які наразі поки що виявляють надмірну обережність. Про це сьогодні, 11 липня, в ефірі телеканалу FREEДОМ заявив політолог Володимир Фесенко.

Так він прокоментував інформацію, що кілька журналістів, які працюють на полях саміту, посилаючись на свої джерела в перемовних групах, говорили про те, що точилися “запеклі бої” під час перемовин за кожне слово у формулюваннях, з якими вийшов генеральний секретар Єнс Столтенберг. І за їхніми даними, головним опонентом вживання терміна “запрошення” був федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц. Канцлер не дослухався до поради міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби не повторювати помилок фрау Меркель.

“Я б не концентрував увагу тільки на Шольці. На жаль, позиція Шольца відображає й обережну позицію президента США та Білого дому. Тут не тільки Німеччина. Нам це треба враховувати. Насправді головна причина пов’язана саме з війною. Є побоювання і в Берліні, і почасти у Вашингтоні, що якщо вже зараз на цьому саміті запросити Україну до НАТО, то це може затягнути війну і, можливо, навіть посилити війну з боку Росії. Тобто це розлютить Путіна, Кремль, на думку Німеччини і частини американських керівників, і ситуація стане складнішою. Це їхня мотивація, їхнє пояснення, чому вони бояться все-таки йти на жорсткіший і, на мій погляд, правильніший шлях — запрошення України до НАТО, але зі вступом уже після війни. Ці побоювання залишаються”, — сказав Фесенко.

За словами політолога, є повторення помилок 2008 року, можливо, у вже пом’якшеній формі. Це не носить поки що фатального характеру, але ці помилки треба долати.

“Усе-таки саме фактор війни зараз, а також ризики використання тактичної ядерної зброї — те, що, можливо, впливає на позицію Шольца і частини керівників Білого дому в США”, — зазначив він.

Фесенко вважає, що це не фінал. Остаточне рішення ухвалюватимуть після завершення війни.

“Усе залежатиме від того, наскільки переконливою і вагомою буде наша перемога. А в перемозі зацікавлені наші міжнародні партнери. Інакше ситуація може зависнути і надовго. І, до речі, аргумент проти цієї позиції Шольца про затягування війни полягає в тому, що якщо зараз не давати чіткого сигналу про те, що Україна обов’язково буде членом НАТО, то Росія може штучно затягувати війну. Навіть в обмежених масштабах, у режимі обмеженої інтенсивності, як це було з війною на Донбасі”, — каже політолог.

Тож, констатував він, ризик існує і в цьому випадку.

“Тому потрібні більш рішучі дії. Шольц такий політик, який вагається. Однак, я нагадаю, що і Байден, і Шольц уже неодноразово долали ті “червоні лінії”, які вони самі озвучили. Це стосувалося і систем ППО (зокрема у США — Patriot), танків, винищувачів F16″, — підсумував Володимир Фесенко.

Читайте також: Вільнюський саміт НАТО для України — не повторення Бухарестського, — оцінка Фесенка

Нагадаємо, 11-12 липня у Вільнюсі (Литва) відбувається саміт НАТО, на якому було засновано Раду Україна – НАТО. У першому засіданні Ради взяв участь президент України Володимир Зеленський. Сьогодні, 11 липня, главами держав і урядів країн НАТО було затверджено Вільнюське комюніке, яке складається з 90 пунктів. FREEДOM наводить основні його положення.

Читайте також: НАТО не готове воювати з Росією, — Ейдман про позицію щодо членства України