Повернення депортованих українських дітей і Саміт миру: експерти прогнозують нові санкції проти РФ

Президент України Володимир Зеленський сьогодні, 5 червня, прибув до Катару для переговорів з еміром країни, шейхом Тамімом бін Хамадом Аль Тані. Окрім досягнення двосторонніх економічних угод Зеленський веде переговори з лідером Катару щодо механізмів пошуків повернення українських дітей, які незаконно депортовані Росією.

Катар — активний учасник коаліції, завдяки якому до рідних і близьких уже вдалося повернути кількох українських дітей. Частину з них Росія депортувала на свою територію, частину — утримувала далеко від родичів на окупованій.

Крім Катару, до коаліції входять ще три десятки країн. Вони також стануть учасниками Глобального саміту миру в Швейцарії, де питання повернення депортованих українських дітей буде одним із ключових.

Повернення маленьких українців — робота не зупиняється ні на день

Раніше Україна передала Катару список українських дітей, вивезених насильно в Росію. У ньому 561 ім’я. Країна також погодилася брати участь у переговорах з РФ про повернення цивільних, які були незаконно затримані Росією.

Окрім цього Катар брав активну участь у підготовці Глобального саміту миру і має стати на ньому “одним із голосів Близького Сходу за повернення людей додому, глобальну продовольчу, ядерну та енергетичну безпеку”, повідомив Володимир Зеленський.

“Катар допомагає Україні повертати викрадених Росією дітей. Ми говоритимемо про продовження цієї роботи як у межах Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, так і в межах Саміту миру, де це є серед пунктів порядку денного”, — написав Зеленський у Telegram.

Приміром, через посередників із Катару Україні вдалося повернути додому сімох дітей із херсонського будинку дитини. Росія викрала 46 маленьких українців із дитбудинку під час окупації Херсона. Видання The New York Times опублікувало матеріал, що розповідає, як 25 квітня 2022 року російська влада незаконно вивезла на територію РФ неповнолітніх громадян України.

Викрадених дітей перевезли до Сімферополя в окупованому Криму. Там розділили між двома дитячими будинками, співробітника одного з яких раніше звинувачували в неналежному догляді за дітьми. Неповнолітніх неодноразово знімали для пропагандистських роликів, розповідають журналісти. Також розслідувачам стало відомо, що завдяки підписаному в травні 2022 року указу Путіна, який спрощує процедуру набуття російського громадянства, двох українських дітей влаштували в російські сім’ї.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення Москва незаконно перемістила або депортувала до РФ, Білорусі та Південної Осетії щонайменше 19 546 українських дітей і підлітків з окупованих територій України.

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) визнала незаконну депортацію неповнолітніх до Росії злочином, який має ознаки геноциду. Щоб ускладнити пошук, ідентифікацію та повернення українських дітей, російські чиновники змінюють їм імена та документи.

Україні вдалося встановити дані майже 20 тисяч українських дітей, яких російські окупанти вивезли до Росії та Білорусі.

2 червня до Миколаївської області вдалося повернути п’ятьох дітей-сиріт, яких Росія примусово перемістила на свою територію ще у 2022 році. Тижнем раніше — ще 13. Семеро — з окупації, шестеро — з країни-агресора. Загалом повернути з депортації Україна змогла майже 500 маленьких українців.

І все ж динаміка повернення та ефективність повернення залишається низькою. Роботи ще багато. Тисячі українських дітей, як і раніше, розлучені з сім’ями. Російська Федерація продовжує депортувати неповнолітніх українців з тимчасово окупованих територій. Деякі з них усиновлені російськими сім’ями, інші залишаються в інтернатах.

Серед механізмів, які використовує Україна, і створена 2023 року за ініціативи президента України Володимира Зеленського гуманітарна програма Bring Kids Back UA. Наразі в питанні повернення, верифікації та пошуку викрадених Росією дітей Україні допомагають близько 35 держав.

Правозахисники наголошують, що на тимчасово окупованих територіях України Росія мілітаризує дітей і підлітків, порушуючи Конвенцію ООН про права дитини.

Ідеологічне виховання дітей поділяється на політичне і на мілітарне, військове. Насамперед хочуть змусити дітей якимось чином полюбити Російську Федерацію, ненавидіти Україну, вважати себе росіянином і не вважати себе українцем. Другий етап — прищепити образ штучно створеного ворога. А на третьому етапі — мілітаризація. Дітей вчать стріляти, вбивати, але не просто так, а саме спрямовувати зброю на цього ворога.

Коментарі експертів

Про механізми тиску на РФ, методи шантажу Кремля та нові виклики перед Україною — в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:

• Дмитро Лубінець, уповноважений Верховної Ради з прав людини;
• Владислав Гаврилов, історик-міжнародник, дослідник масових депортацій у проєкті Where Are Our People;
• Катерина Рашевська, експертка Регіонального центру прав людини (RCHR);
• Віра Ястребова, виконавча директорка “Східної правозахисної групи”, адвокатка, правозахисниця;
• Олександр Павліченко, правозахисник, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ).

ДМИТРО ЛУБІНЕЦЬ: Ми використовуємо різні інструменти тиску на РФ

— Парламентська асамблея Ради Європи проголосувала за рішення, в якому чітко написано, що всі дії Російської Федерації, спрямовані на депортацію українських дітей, мають бути визнані воєнним злочином, геноцидом. І саме на цій підставі Міжнародний кримінальний суд видав два ордери на арешт Путіна і [уповноваженої з прав дитини при президентові РФ] Львової-Бєлової, саме через незаконну депортацію, фактично крадіжку українських дітей російською владою.

Ми можемо просто взяти конвенцію про захист дітей, і за кожною нормою ми можемо на конкретних життєвих випадках розповідати, як Російська Федерація їх порушила. РФ вбиває українських дітей, калічить українських дітей, скоює злочини сексуального насильства щодо українських дітей.

У нас є публічна позиція. Перше, ми будемо звертатися до країн, які приїдуть на Саміт миру, щоб вони офіційно долучилися до міжнародної коаліції з повернення українських дітей. Друге, це використання нових інструментів. Насамперед, це дипломатичний та економічний тиск на Російську Федерацію.

Звичайно, мені б дуже хотілося, щоб усі країни заявили: давайте, доки Російська Федерація не поверне всіх українських дітей, усіх українських громадян і не зупинить цю війну, агресію, запровадимо повне ембарго на купівлю російського газу й нафти… Ми до цього йдемо поступово, не так швидко, як нам би хотілося, але ми до цього йдемо. Наступне це, звісно, обмеження участі Російської Федерації в усіх міжнародних організаціях без винятку.

У нас є група країн, які зараз нам уже допомагають, використовуючи свої канали комунікації з російською стороною. Десь намагаються і за допомогою умовлянь, використання якихось аргументів. Хтось використовує сильніші аргументи, у когось виходить краще, у когось гірше.

Але при цьому я бачу, що кількість країн, які щиро хочуть нам допомогти в питанні повернення українських громадян, українських дітей, зростає. Звичайно, ми нікому не відмовляємо. Ми всім пропонуємо: будь ласка, підключайтеся, покажіть, що ви можете повернути хоча б одну українську дитину. Це вже буде велика перемога для конкретної української родини. Це буде зміна життя конкретної української дитини.

ВЛАДИСЛАВ ГАВРИЛОВ: Хто б не допоміг Україні — допомога — це ключове

— Російська Федерація використовує дітей як метод шантажу. Вона краде українських дітей з окупованих територій, вона не зацікавлена їх повертати. Тобто змінюється ідентичність, видаються нові документи, застосовуються всі способи для того, щоб було складніше ідентифікувати дітей. І перешкоджають усіляко тому, щоб повернути цих дітей додому. Тому і зараз Росія використовує дітей як метод шантажу.

Без міжнародного посередництва ми не зможемо бути ефективнішими, тому що потрібна третя сторона, яка може вплинути і на РФ у плані повернення цих дітей додому. Ми вдячні Катару та іншим державам, які долучилися до програми міжнародної коаліції з повернення дітей. Це і Сполучені Штати Америки, і Канада, і Естонія. Хто б не допоміг у цьому випадку — ключове.

Доказів викрадення українських дітей є дуже багато. Вони всі збираються і акумулюються в єдину картину для того, щоб показати, чому це робиться. Коли Російська Федерація каже, що вона просто евакуює дітей, маніпулюючи цим терміном, то, відповідно, вона має повернути дітей Україні. Але цього повернення, як ми бачимо, не відбувається. Тому це депортація.

Але і це не кінцевий процес. Відбувається процес русифікації та мілітаризації українських дітей. Для цього створено безліч різних організацій, такі як “Юнармія”, “Рух перших”, “Орлята Росії”. Ми знаємо про таку ініціативу як університетські зміни, коли з окупованих територій вивозять студентів тих вишів і поміщають їх у російські виші.

Також ми знаємо про елементи агітації серед українських юнаків, щоб ті приєдналися до російської армії. Приміром, на території окупованого Криму створено “Крим Патріот центр”, де такі прописано в установчих документах, що метою цього центру є майбутнє залучення людей до армії РФ.

Весь цей процес — широко спланований злочин, який продуманий на всіх етапах, і має елементи геноциду. Але тільки доказову базу треба повністю сформувати. Ми працюємо над цим усіма можливими засобами, звісно, з колегами. Інші організації теж збирають ці докази. Усі вони будуть передані до Міжнародного кримінального суду.

КАТЕРИНА РАШЕВСЬКА: Відчуття безкарності провокує Росію продовжувати свої злочини

— В офісі спецпредставника Генерального секретаря ООН з питань дітей та збройних конфліктів диференціюють шість серйозних порушень, які здійснюють держави-агресори або ж інші учасники збройних конфліктів проти дітей. Серед них — і вбивства, і каліцтва, а також напади на медичні установи, на навчальні заклади. Це вербування дітей, сексуальні злочини, викрадення дітей і відмова в гуманітарному доступі.

Російська Федерація скоїла всі ці серйозні порушення, але, на жаль, її було внесено до так званого списку Генсекретаря тільки за двома — це вбивства та каліцтва, а також напади на медичні заклади та школи. Тобто те, що Російська Федерація зараз не визнається порушником інших статей — це також проблема.

Відчуття безкарності провокує Російську Федерацію продовжувати свої злочини. І як ми бачимо, навіть ті атаки, які на перший погляд нам не здаються атаками проти дітей, приміром, на об’єкти енергетичної інфраструктури, залишають слід, і від них страждають діти. Тому що в нас зараз 2 мільйони дітей не мають доступу до освіти навіть дистанційно. У нас понад мільйон дітей не мають адекватного доступу до води хорошої якості. І це все у зв’язку з атаками РФ.

Російська Федерація нестиме відповідальність за кожне з цих серйозних порушень.

І ми зараз боремося за те, щоб російські табори перевиховання і навчальні заклади, їхні навчальні програми визнали окремим порушенням прав дитини під час збройного конфлікту. Тому що ці порушення мають дуже серйозні довгострокові наслідки.

ВІРА ЯСТРЕБОВА: Санкції потрібно запроваджувати і проти чиновників, які причетні до викрадення дітей

— На сьогодні, після ордера МКС, отриманого Путіним і Львовою-Бєловою, процедуру так званого усиновлення було змінено. Нині так звані прийомні сім’ї приїжджають на окуповану територію і там через банк даних дітей-сиріт оформляють відповідні документи, потім вирушають за місцем свого основного проживання.

Позитивні зміни в цьому питанні відбулися завдяки, звичайно ж, спільним зусиллям. Але я б тут, перш за все, відзначила роль президента України. На мій погляд, Зеленський продемонстрував, що означає бути гарантом Конституції.

Попри бойові дії, попри воєнний стан президент переконав партнерів, які можуть чинити тиск на РФ і можуть зробити реальним етапи повернення українських дітей з території РФ. Ніхто не залишає це питання до вирішення ситуації на фронті. Цим уже займаються сьогодні. Це, звичайно, вселяє надію й оптимізм.

Сьогодні діє широка міжнародна коаліція, яка бере участь у цьому процесі і всіляко сприяє поверненню українських дітей. План президента спрацював, і структура омбудсмена це все підтримала і зробила цю можливість реальною. Крім того, Перша леді виступає активно, адвокатуючи Україну в цьому питанні, заявляючи для порядку денного міжнародних ЗМІ, що депортація цивільних осіб і, зокрема, дітей з України в Російську Федерацію це, безумовно, акт геноциду.

Я думаю, що перед нами стоять нові виклики, і вже на сьогоднішній день треба продумувати процедуру, як українці, яких вивіз кремлівський режим, по поверненню будуть відновлювати свої документи, своє громадянство. Для них це має відбуватися в максимально спрощеному порядку за аналогією з державою Ізраїль.

Одним з основних способів тиску на РФ є режим санкційних заходів, щодо окремих чиновників, членів сім’ї цих чиновників, тобто всіх причетних до цього злочину. І не тільки до нього, а й до всієї групи військових злочинів Росії проти України.

А для цього необхідно лобіювати запровадження нових санкцій шляхом надання доказу окремих і масових випадків, щоб це не залишалося проблемою тільки для викрадених дітей або тільки для української влади.

ОЛЕКСАНДР ПАВЛИЧЕНКО: Росії дуже невигідно, щоб діти, які повернулися, свідчили проти викрадачів

— Питання повернення дітей стоїть серед трьох основних завдань майбутнього Саміту миру. Ми маємо стратегію повернення дітей. Ми маємо цілу коаліцію держав, які згодні брати участь у процедурах пошуку та повернення дітей.

Реально працюють кілька держав, які мають можливість виходу і роботи на території Російської Федерації той же Катар, Об’єднані Арабські Емірати, Ватикан. Вони працюють над пошуком тих, хто може бути повернутий в Україну, перевозять тих, кого вдається знайти і на кого вони оформляють документи.

Знову-таки, в цьому бере участь українська сторона. Це робота, яка приносить результати. Є поодинокі випадки, коли вдається знайти дітей, яких передали в російські сім’ї. Набагато складніше питання стоїть із тими, чиї персональні дані змінено.

Росія працює над тим, щоб уникнути покарання від Міжнародного кримінального суду. Адже, перша справа проти Путіна і Марії Львової-Бєлової відкрита через депортацію Росією українських дітей і переведення їх у російську ідентичність або російське громадянство.

Росія цілеспрямовано працює над тим, щоб стерти всі сліди цього процесу депортації, які не були доступні на рівні того ж таки Міжнародного кримінального суду. Тому є і складність із пошуком дітей, яких передали в російські родини. Адже вони можуть дати якісь свідчення, а Росії це не потрібно.

Ви можете допомогти повернути неповнолітніх громадян України додому. Якщо проживаєте на території Білорусі, Росії або на тимчасово окупованих територіях України та володієте інформацією про депортованих дітей — напишіть у Telegram-канал “Я тут” або на сайт FREEДОМ. Київ гарантує анонімність.

Нагадаємо, телеканал FREEДOM у партнерстві з радницею-уповноваженою президента України з прав дитини та дитячої реабілітації і Ювенальною поліцією України запустив інформаційну кампанію “Знаєш — скажи!”, яка має на меті мотивувати жителів Росії протидіяти примусовій депортації українських дітей і сприяти їхньому поверненню до України.

Читайте також: “Лише РФ знає, скільки українських дітей вона викрала” — історія дитбудинку (ВІДЕО)