Потрібно підкріпити свої слова грошима, а потім продовжувати виконувати те, що ми обіцяємо, — президент Фінляндії про допомогу Україні

Союзникам України варто виконувати свої обіцянки для того, щоб зупинити повільне просування російських військ на Донбасі та переломити перебіг бойових дій. Про це сьогодні, 8 жовтня, на пресконференції в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі заявив президент Фінляндії Александр Стубб, повідомляє кореспондент FREEДОМ в Європі.

За інформацією Стубба, зараз на лінії фронту немає серйозного просування російських військ, хоча ситуація виглядає складною.

“У мене є можливість отримувати військові брифінги щотижня про ситуацію на полі бою. І, звичайно, це ситуація “туди-сюди”. Ситуація на полі бою виглядає вкрай складною. Але я можу дати вам позитивний бік. Коли Україна просувалася в Курській області, вона просунулася приблизно на 35 км або 1 200 кв. км за тиждень. Росії знадобилося близько восьми місяців, щоб просунутися на східному фронті приблизно на таку саму відстань”, — сказав він.

На думку президента Фінляндії, Росії допомагає її здатність не зважати на власні людські жертви. Для того, щоб допомогти Україні в цій ситуації, треба підкріплювати слова справами.

“Є природна здатність Росії використовувати людей у цій війні. Здається, немає межі тому, що Путін може зробити та буде робити. Що ми можемо зробити з боку Альянсу? Фінляндія надала 25 військових пакетів допомоги. Два тижні тому я зміг стежити в режимі реального часу в нашому логістичному центрі в Тампере, як просувався 25-й пакет. Тому доставка того, що ми обіцяли, надзвичайно важлива. І, звісно, за шість разів, коли я зустрічався із Зеленським за останні сім місяців, щоразу був список запитів, і ми намагалися надати те, що ми можемо як держава біля лінії фронту. Тому нам потрібно підкріпити свої слова грошима, а потім продовжувати виконувати те, що ми обіцяємо”, — заявив Стубб.

Він відповів і на запитання щодо можливості збивати російські ракети та дрони, якщо вони опиняться в повітряному просторі його країни. Журналістів цікавило, чи потрібне Фінляндії рішення НАТО щодо цього питання.

“Якби гіпотетично виникла ситуація, коли фінський повітряний простір було б порушено ракетою або чимось подібним, очевидно, фінські сили оборони ухвалили б остаточне рішення. Але я думаю, що питання дуже теоретичне в тому сенсі, що ми не бачили жодної активності безпілотників або будь-чого, що перелітає на фінську сторону. Ще раз, я думаю, що з такими речами й з російським залякуванням потрібно дійсно залишатися холоднокровним, спокійним і зібраним”, — вважає президент Фінляндії.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає, що в таких ситуаціях необхідно обмінюватися інформацією з союзниками, хоч із кожним конкретним інцидентом розбираються окремі держави-члени.

“Ми, звичайно, в колі союзників дуже тісно консультуємося, як реагувати, і це тривожний розвиток подій. Неприйнятний. Звичайно, кожна держава-член має працювати над цим. Але, очевидно, є також роль НАТО, щоб переконатися, що ми поінформовані, що ви в курсі. Що всі ми точно знаємо, що відбувається і де це навмисно. Тому що на полі бою відбувається так багато всього, що іноді це може бути ненавмисно. Мати саме цю інформацію — це те, що ми робимо”, — зазначив Рютте.

Читайте також: Росія залишається серйозною загрозою для НАТО, що вимагає твердої підтримки України з боку Альянсу, — Стубб