Потреби в мобілізації зараз немає, – в Міноборони відповіли на найбільш гострі питання щодо ймовірного вторгнення

Команда UA зібрала ключові посили очільника Міноборони – ризики повномасштабного конфлікту, здатність ЗСУ до протистояння та реакцію західних країн на ситуацію в Україні

В інтерв’ю виданню “Лівий берег” міністр оборони Олексій Резніков зробив низку заяв щодо ескалації на українському кордоні, ось найголовніші з них:

“Потреби в мобілізації, з позиції загрози, зараз немає. Якщо ми оголосимо тренувальну мобілізацію, це викличе паніку на вулицях. Усі будуть думати, що ми знали і приховали, що ворог завтра нападе”.

Водночас Міноборони США збільшило рівень бойової готовності – близько 8,5 тис. військових НАТО, щоби мати змогу швидко дислокувати їх у Східну Європу в разі російського вторгнення до України.

“Ми говоримо про умовні 110 тис. наземного компонента, якщо йдеться про кількісний склад саме вояків збройних сил Російської Федерації. Якщо додати повітряну та морську компоненту, буде не більше ніж 120–125 тисяч уздовж усього кордону України, включно з адміністративною межею, Автономною Республікою Крим, яка тимчасово перебуває в окупації. Ще раз повторюю: цифри ті самі, що й навесні 2021–го”.

Захід звинувачує Україну в применшенні загрози з боку Росії, натомість офіційний Київ наполягає, що російський контингент на українському кордоні співмірний із тими цифрами, що були під час попередньої хвилі ескалації. Україна дякує західним партнерам за небайдужість, водночас застерігає від надмірного нагнітання ситуації – це має згубні наслідки для української економіки та підважує спокій серед громадян.

“Нині, в начебто час, коли наші партнери чи не на завтра вже очікують вторгнення повномасштабного, тих самих іноземних журналістів зі США, з Британії, Франції, Німеччини тощо – близько 400 анкет на розгляді для отримання акредитації – направляють у зону проведення ООС. Зважте, що це не військових журналістів. Як ви думаєте, чи дозволила б будь–яка держава своїм громадянам так ризикувати, якби була реальна небезпека тих масштабів, які вони припускають?”

Нагадаємо, тільки 4 із 120 посольств рекомендували співробітникам покинути Україну, водночас 400 журналістів різних країн намагаються отримати акредитацію для відвідання зони ООС.

“Щодо Німеччини… Я здивований, що новий уряд не змінив своєї позиції щодо надання саме військово-технічної допомоги Україні. Я наразі не говорю про гуманітарну чи про лікування наших військових»… На жаль, спостерігається дуже потужна залежність Німеччини від Російської Федерації. Це очевидно. Якщо їхні колишні канцлери є членами наглядової ради “Газпрому”, можливо, в цьому і закладена відповідь: прагматизм перемагає ідеали, європейські, демократичні, ліберальні цінності”.

Низка країн надала зброю Україні, ще частина – виявила готовність зробити це у разі повномасштабного вторгнення. Німеччина – прихильна до України держава, учасниця Нормандського формату, водночас, одна з небагатьох наших західних партнерок, хто категорично відмовляється від військової підтримки Києва. Таку позицію Бундестаг аргументує історичною відповідальністю Німеччини перед Росією, проте якщо у Берліні заговорили про відповідальність, то вона існує перед українцями, білорусами та іншими націями (не лише росіянами), які воювали у складі Червоної армії.

“Саме Збройні сили України мають найвищий рівень довіри серед населення. І посідають 22 місце в американському рейтингу військової потужності Global Firepower Index 2022. А це – вище, ніж Збройні сили Польщі та Канади (24 і 23 місця відповідно). Наші Збройні сили сьогодні – найбільша сухопутна армія в Європі”.

Чисельність ЗСУ сягає 261 тисячі військовослужбовців, що дійсно робить Україну лідером за кількістю військовослужбовців. Проте, оборонний бюджет України значно нижчий, ніж оборонний бюджет країн ЄС та НАТО. Приміром, Польща на сферу оборони виділяє 14,5 млрд доларів, водночас як Україна – близько мільярда; за стандартами НАТО, стаття витрат на модернізацію та закупівлю озброєння становить третину від загального оборонного бюджету, а Україна дотягує лише до однієї п’ятої.