Поступова відмова Європи від російських енергоносіїв можлива — розбір Бужана

Володимир Бужан. Фото: greendeal.org.ua

Європейський Союз планує повністю відмовитися від викопних джерел енергії, вуглеводнів і, зокрема, від газу до 2050 року. Причому незалежно від країни походження. У ЄС хочуть замінити газ на альтернативні джерела енергії, насамперед відновлювані. Якщо говорити про поступову відмову від російських енергоносіїв, це можливо. Про це сьогодні, 13 грудня в ефірі телеканалу FREEДОМ сказав експерт Центру економічного відновлення Володимир Бужан.

За його словами, є певні технічні та інфраструктурні бар’єри.

“Що стосується технічних. Це характеристики самого ресурсу, тобто нафти, газу. Загалом є певні технічні регламенти, які мають виконуватися. Це стосується якості газу, його чистоти. Це стосується водночас і нафти, марки цієї нафти, яка там кількість сірки, який відсоток, яка температура горіння тощо”, — пояснив Бужан.

Також, зауважив він, марки відрізняються і тому важко швидко перебудуватися, коли ринок і споживачі адаптувалися до наявних ресурсів, їхнє обладнання на цьому працює.

“Угорщина та Словаччина в основному на російській нафті працювали, вони адаптувалися до неї, і перехід для них — дорогий. Їм потрібно тестувати, переходити від одного ресурсу до іншого, і це досить складно. Тому вони чинять опір, хоча технічно це, можливо, питання тільки невеликого проміжку часу, на який треба витратити 3-6 місяців для переходу від одного ресурсу до іншого”, — розповів експерт.

Бужан також проаналізував інфраструктурні обмеження.

“Це, природно, способи доставлення енергії та ресурсів. Тобто ми знаємо, що сьогодні, якщо говорити про газ, є два способи доставки: це трубопровідний газ, традиційний, який давно вже постачають, і скраплений газ, який постачають морським шляхом. Сьогодні сегмент скрапленого газу дуже активно розвивається, і це якраз інструмент, за допомогою якого Сполучені Штати намагаються збільшити свою присутність на європейському ринку та витіснити водночас російських постачальників. Загалом це можливо, питання тільки ціни цієї доставки. І природно, що більше розвивається ця сфера, технології рухаються вперед, то дешевше воно стає. Але все одно ціни сьогодні досить високі”, — зазначив він.

Експерт звернув увагу, що відсутня можливість покривати споживання тією інфраструктурою, яка є.

“Не дивлячись на те, що були екологічні баталії і на території США, і на території Європи щодо цього, загалом було дано зелене світло цій галузі, і зараз вона активно розвивається, кількість флоту збільшується. Прогноз такий, що чим більше буде якраз цього флоту, чим більше буде постачальників, тим нижчою буде ціна і, відповідно, Європейський Союз зможе більш збалансувати свій портфель країн, які постачають енергоресурси та, можливо, повністю відмовитися від Росії”, — упевнений Бужан.

Він перерахував країни, які можуть скласти альтернативу російському постачанню.

“Це насамперед, якщо говорити про газ, країни Африки — Алжир, Нігерія, Катар. Якщо ж говорити про внутрішнього європейського постачальника — це Норвегія, досить великий постачальник. Якщо говорити про західні країни, то це насамперед США, які якраз збільшують свою присутність на європейському ринку. Росія також сьогодні присутня якраз у сегменті скрапленого газу теж, але вона активно конкурує, і загалом все йде до того, що тіньовий флот блокується, санкції запроваджуються проти окремих кораблів, які перевозять скраплений газ, і окремих компаній, розрахунки ускладнюються. Це все додаткове збільшення витрат для російських компаній, які намагаються постачати ресурс на європейський ринок. І в якийсь момент просто стає це не вигідно, простіше працювати на азійському ринку, на якому РФ, власне, досить успішна сьогодні”, — розповів експерт.

Що стосується нафти, за словами Бужана, основні постачальники в Європу — країни Близького Сходу, Канада та США, які можуть конкурувати з Росією на європейському ринку нафтопродуктів.

“Але тут іде інша динаміка. Чому взагалі нафта активно постачається? Це може бути хімічна галузь у Європейському Союзі, яка розвинена. Це також можуть бути і НПЗ, безпосередньо виробництво палива. Тобто не пластик якийсь у традиційному розумінні хімії, а це вже ми говоримо про виробництво палива, НПЗ. Сьогодні пішла інша динаміка. Росія обмежена можливістю постачати безпосередньо паливо до Європейського Союзу і не всі продукти. І Росії доводиться експортувати свою продукцію в Індію. І потім це вже як індійська марка йде в Європейський Союз. Тут окремо боротьба йде з товаром, який має походження з російської нафти. Але це окрема тема, яка вимагає введення додаткових санкцій. Не прямих, а посередніх. І сьогодні ця тема ще слабо розроблена”, — резюмував він.

Читайте також: Новий пакет санкцій ЄС буде націлений на тіньовий флот Росії — розбір економіста

Прямий ефір