Політичний, практичний і зондувальний: візит Жозепа Борреля в Україну оцінили експерти

Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель вчетверте від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну відвідав Київ. 6-7 лютого очільник європейської дипломатії провів низку зустрічей із першими особами держави, виступив в українському парламенті, відвідав завод із виробництва дронів і побував на навчаннях інструкторів.

Деталі візиту

Ранок 7 лютого Жозепу Боррелю довелося провести в укритті. Через масовану російську ракетну атаку по Україні, і зокрема по Києву, лунала тривога.

“Починаю свій ранок в укритті, коли по всьому Києву лунають сигнали повітряної тривоги. Це щоденна реальність відважного українського народу, відколи Росія почала свою незаконну агресію”, — написав Боррель у соціальній мережі Х.

Цього ж дня він виступив у Верховній Раді України. У зверненні до парламентаріїв глава європейської дипломатії говорив про військову допомогу Україні. За словами Борреля, від початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну потужності оборонно-промислового комплексу країн Європи зросли на 40%, а отже, ЄС зможе поставити Києву до кінця року обіцяний мільйон артилерійських снарядів.

“Зараз ми надаємо пріоритет, ми говоримо нашим збройним силам: “Ви можете почекати”, ми говоримо клієнтам в інших країнах: “Ви можете почекати”. Пріоритет зараз — за Україною. Ми вийшли на важливий показник військової допомоги — це 8 млрд євро, і на цей рік плануємо понад 20 млрд євро військової допомоги у вигляді або двостороннього співробітництва, або через Європейський Союз”, — заявив в українському парламенті Жозеп Боррель.

Далі — зустріч із прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем. Акцент бесіди на продовженні спільної роботи Києва та Брюсселя щодо євроінтеграції України. Шмигаль наголосив, що для держави членство в ЄС — не віддалена перспектива, а низка кроків, які будуть виконані в найближчі роки.

“Наразі важливо не зупинятися, тому ми вітаємо рішення розпочати підготовку переговорної рамки Єврокомісії та провести офіційний скринінг нашого законодавства на відповідність європейському. Наступним кроком у цьому напрямку має стати невідкладний фактичний початок переговорів щодо членства України в ЄС. Ми зробимо все, щоб м’яч не затримувався на українському боці поля. Ми проводимо необхідні зміни, змінюємо наші інституції, імплементуємо європейські норми і практики, і будемо повністю відповідати членству в ЄС максимально швидко”, — упевнений глава українського уряду.

Актуальні питання, зокрема й щодо озброєння української армії, Жозеп Боррель обговорив із міністром закордонних справ Дмитром Кулебою. За підсумками переговорів глава українського МЗС заявив, що для того, щоб збройні сили отримали більше боєприпасів від Європейського Союзу, Україні потрібно паралельно почати переговори з третіми країнами, які законтрактували снаряди в Європі. За словами Кулеби, Україна безпрецедентно для себе нарощує випуск боєприпасів, а ЄС вживає безпрецедентних заходів для виробництва снарядів та імпорту з інших держав. Але потрібно більше. Боррель підтримав ідею почати переговори про боєприпаси з третіми країнами.

“Якщо запитати солдата на фронті, що йому зараз потрібно, він скаже: “Снаряди”. Ця відповідь була такою вчора, місяць тому і рік тому. Масштаб війни та використання Росією артилерії сягнув такого рівня, до якого, будемо відверті, європейські країни були не готові. Ми всі повинні відповідати виклику, який перед нами стоїть. Я хочу, щоб кожен український солдат знав, що щодня в Києві, в Брюсселі та в інших європейських столицях ведеться робота — як доставити якнайбільше снарядів в Україну, до цього солдата”, — сказав Дмитро Кулеба на спільній із Жозепом Боррелем пресконференції.

Очільник європейської дипломатії зазначив, що з січня 2022 року Брюссель надав Києву допомогу на понад 88 млрд євро. Євросоюз має намір підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно.

Порушувалося питання і компенсації збитків, завданих Україні та українцям російською агресією. Раніше в Брюсселі досягли згоди в питанні використання прибутку від заморожених російських активів для допомоги Україні.

“Є позитивна динаміка щодо рішення про заморожені російські активи. Вітаю рішення Європейського Союзу, яке відкриває шлях до використання доходів від активів для потреб України. Але, наголошую, що позиція України залишається незмінною: знайти юридичні механізми для конфіскації самих активів. Агресор має заплатити повну ціну”, — заявив Дмитро Кулеба.

Читайте також: Податок на доходи РФ, випуск облігацій, компенсація збитків: передачу заморожених російських активів Україні обговорюємо з економістами

Також глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель у Києві провів зустріч із президентом Володимиром Зеленським. Сторони обговорили додаткові поставки Україні боєприпасів, безпілотників і систем ППО. Як повідомив за підсумками зустрічі Зеленський, ішлося про співпрацю України та ЄС у сфері безпеки, зокрема про постачання 1 млн артилерійських боєприпасів. Президент звернув увагу, що це питання потрібно реалізувати повністю заради спільної безпеки України та Європи.

Володимир Зеленський наголосив на необхідності визначити Україну пріоритетним напрямком експорту артилерійських боєприпасів та збільшити кількість замовлень і контрактів на їхнє виробництво з боку держав-членів ЄС.

“Припинити експорт артилерійських боєприпасів до третіх країн ЄС — це єдине можливе правильне рішення за сучасних викликів безпеці”, — заявив він.

Також під час свого візиту в Україну Жозеп Боррель відвідав українське виробництво дронів. У соцмережі Х він зазначив, що мав нагоду на власні очі переконатися в українській винахідливості. Глава європейської дипломатії висловив упевненість, що Україна має потенціал стати технологічним центром. Йдеться про стартап “Армія дронів” — спільний проєкт Генштабу ЗСУ, Міністерства оборони України, Міністерства цифрової трансформації та Держслужби спецзв’язку та захисту інформації.

А 6 лютого на базі в Київській області Жозеп Боррель спільно з міністром внутрішніх справ України Ігорем Клименком ознайомився, як європейські фахівці навчають українських нацгвардійців і поліцейських роботи на деокупованих територіях. Після завершення навчань 162 українські інструктори проводитимуть аналогічну підготовку для Сил безпеки та оборони України.

“Ідея в тому, щоб навчити представників Сил безпеки і оборони заходити на звільнені території і відновлювати порядок і контроль, надавати допомогу цивільному населенню, незважаючи на всі виклики, які є після деокупації”, — пояснив Боррель.

Підготовка тренерів відбувається за низкою напрямків: розмінування територій, патрулювання, реагування на злочини, робота криміналістів і слідчих під час ексгумації тіл, евакуація та надання домедичної допомоги.

Візит Борреля в огляді експертів

Візит глави європейської дипломатії Жозепа Борреля до Києва, а також відносини України та Євросоюзу на нинішньому етапі в ефірі телеканалу FREEДOM обговорили:

• Михайло Подоляк, радник глави Офісу президента України;
• Михайло Пашков, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова;
• Володимир Фесенко, політолог;
• Ігор Чаленко, політолог, голова Центру аналізу та стратегій.

МИХАЙЛО ПАШКОВ: Це був багатоплановий, різнорівневий візит

— Коли під час візиту в Україну деяким європейським лідерам доводилося прибувати до бомбосховища — це протверезний момент. Такі серйозні умови реальності війни діють реально протверезливо. Але це не стосується Жозепа Борреля, тому що він дуже добре знає ситуацію в Україні. Його переконувати у злочинах російського режиму в Україні немає потреби. Те, що Боррель ранок 7 лютого провів у укритті, було зайвим доказом того, яка ситуація на сьогодні в Україні, наскільки Україна справді потребує різнобічної допомоги Європейського Союзу.

Цей візит Борреля був багатоплановий, різнорівневий. З одного боку, це знаково політичний візит підтримки України. Зокрема, фінансово-економічної підтримки [про виділення 50 млрд євро] за підсумками нещодавнього саміту ЄС саме на тлі відсутності позитивних новин з-за океану (у Конгресі США досі блокується рішення про виділення допомоги Україні на 2024 рік, — ред.).

З іншого боку, це суто практичний візит, який зорієнтований на розв’язання конкретних завдань, пов’язаних і з реформами в Україні, й з підготовкою до початку переговорного процесу щодо вступу країни до ЄС.

З третього боку, це зондувальний візит.

Я б відзначив, насамперед, фінансово-військову проблематику структури візиту. З іншого боку, дуже важливо те, що Боррель приїхав трохи прозондувати ситуацію щодо умов забезпечення першого траншу макрофінансової допомоги Європейського Союзу.

Зазначу цікавий момент: дорогою до Києва Боррель зупинявся у Варшаві, була спільна пресконференція з міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським. На ній очільник європейської дипломатії виголосив знакову фразу, яку повторив на засіданні Верховної Ради України 7 лютого, про те, що деякі партнери ЄС можуть зачекати [з експортом європейського озброєння], тому що зараз пріоритет — Україна. Це важливий момент.

Про проблематику поставок зброї в Україну, зокрема нарощування виробництва снарядів, необхідних для української артилерії, Жозеп Боррель досить докладно говорив із міністром закордонних справ Дмитром Кулебою.

У цьому разі йдеться не просто про надання чергового пакета військової допомоги (до речі, наші партнери з ЄС активізувалися в цьому плані), а про вбудовування України в європейську систему виробництва озброєнь, у європейський ВПК.

Процес нарощування виробництва озброєння в країнах ЄС йде досить активно. Можна згадати й Німеччину, і Фінляндію, і інші країни Європейського Союзу. З іншого боку, укладаються двосторонні договори та контракти з Україною щодо спільного виробництва військової техніки. Це Чехія, це Німеччина та інші країни. Нагадаю, що на першому Міжнародному форумі оборонних індустрій, який відбувся торік, було підписано низку таких угод.

Тобто Європа в цьому плані дійсно прокидається. І підтвердження цьому — знакова фраза Борреля, що треті країни можуть почекати з поставками озброєння, а головний пріоритет віддається Україні.

Крім того, щоб ЗСУ отримали більше боєприпасів від Європейського Союзу, під час зустрічі Борреля з Кулебою обговорювалася ідея, щоб Україна паралельно вела переговори з третіми країнами, які законтрактували для себе снаряди в Європі. Це розумна ідея, і вона відповідає сьогоднішнім реаліям.

Серед прагматичних завдань, які стояли під час візиту, — обговорення пролонгації дуже важливого для України регламенту зони безмитної торгівлі з ЄС. Це значуще в контексті складнощів, які останнім часом пов’язані з Польщею, із заявами єврокомісара від Польщі та з листом п’яти держав Східної Європи з приводу українського агропромислового експорту (Болгарія, Польща, Угорщина, Румунія і Словаччина вимагають повернення імпортних мит на українське зерно, — ред.).

Наступний важливий момент. У грудні в Києві була делегація від Борреля з приводу угоди з Україною щодо співпраці у сфері безпеки. Це в межах декларації про гарантії безпеки країн “Великої сімки”. Це дуже важливий документ. У ньому визначили приблизно дев’ять пріоритетів — від модернізації українського військово-промислового комплексу до сприяння реформам щодо вступу України до ЄС.

Тобто перед Боррелем стояв цілий комплекс завдань, який було необхідно визначити та вирішити під час цього візиту.

Це був дуже насичений, щільний візит. Був і виступ у Верховній Раді України, і зустріч із прем’єром, із міністром закордонних справ, і вже ввечері була зустріч із президентом України.

Для нас важливість полягає і в символі підтримки, який приніс Боррель, і він говорив про те, що нове покоління європолітиків буде так само підтримувати Україну, як і нинішнє, натякаючи на майбутні вибори в Європарламенті. І, безумовно, важливо, що розв’язували практичні, конкретні завдання і проблеми, пов’язані з просуванням України в ЄС.

ІГОРЬ ЧАЛЕНКО: Візит Борреля не минеться даремно

— Цей четвертий візит Жозепа Борреля від початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну є не лише сигналом, що Європейський Союз і надалі підтримуватиме Україну, але пан Боррель привіз фактично низку прикладних рішень.

Насамперед рішення про виділення Україні 50 млрд євро, ухвалене раніше Європейською радою. Зараз ми бачимо, що також рішення рухаються на майданчиках Європейського парламенту та Ради ЄС.

Питання військової підтримки. Нагадаю, напередодні візиту до Києва пан Боррель прямо заявив про необхідність посилення постачань артилерійських снарядів у рамках програми ЄС з надання 1 млн одиниць Україні. Він навіть розкритикував окремі акценти в цій політиці, вказавши, що певні виробники чомусь відправляють снаряди не до України, де наразі вони вкрай потрібні, а відправляють їх на експорт до інших країн, де потреби в них прямо зараз немає.

Тобто пан Боррель вкотре показує свою солідарність з Україною. І, звісно ж, думаю, цей візит не пройде даремно.

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Війна — це швидкість ухвалення рішень

— Європа сьогодні на рівні своїх політичних еліт демонструє зовсім інше розуміння того, що це за війна. Це зовсім інше розуміння, ніж те, яке ми з вами бачили у 2014 році. Європа розуміє всі ризики, які виникають у зв’язку з політикою і діями Російської Федерації. Безумовно, Європа вважає, що Україна — це та сила, яка посприяє стабілізації безпеки Європи.

У Європи є чітке розуміння різко збільшених ризиків. Європейські лідери про це вже прямо говорять. Вони вважають, що Україна має ті компетенції, які вкрай важливі саме на цьому історичному відрізку часу для спільного Європейського Союзу.

Проблема в тому, що ніхто не був готовий до війни такого типу, такого масштабу. Військові виробництва європейських країн точно не були до цього готові. Тому зараз їх потрібно переформатувати, щоб нарощувати обсяги виробництва.

Друга складова. На жаль, європейські країни довгий час вважали, що США покриватимуть усі необхідні потреби. Тобто їм самим не потрібно тоді інвестувати більше грошей у військове виробництво, у власні армії. Це була помилкова стратегія. Чому, власне, і НАТО виглядає, скоріше, як політичний альянс, ніж військовий. Зараз Європа це переосмислює і починає набагато швидше ухвалювати рішення на користь інвестицій у військове виробництво і у власні армії.

Третя складова. Деякі європейські країни досі не розуміють, що війна — це не довга дискусія, звична для країн демократій. Що ти можеш сьогодні обговорити, потім завтра обговорити…

Війна — це швидкість ухвалення рішень, відповідальних рішень. Ось що таке війна.

Вони до цього не були готові психологічно, емоційно, бо не очікували, що така війна може статися у XXI столітті. Зараз вони перебудовуються. І сьогодні ми бачимо зовсім іншу поведінку європейських політичних еліт. Вони прекрасно розуміють ризики, які генерує Росія, які генерує війна загалом. Вони бачать, що це вже суттєво впливає на глобальний світопорядок, скрізь відбуваються якісь ескалації, військові конфлікти. І вони розуміють, що цьому всьому може протистояти лише консолідована підтримка України, насамперед за рахунок військових виробництв.

Єдине, європейські еліти ще не позбулися бажання щось у більш ніж потрібному обсязі зберігати у своїх арсеналах, а не передавати в Україну на поле бою. Але я думаю, що це наступний етап. До нього не так довго, коли вони будуть все-таки бачити пріоритет: виробили — відправили в Україну на поле бою, а не те, що виробили — і залишили в себе на складі.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Дії Європи на фактах спростовують вигадки роспропаганди про втому від України

— Російська пропаганда активно просуває тезу, мовляв, Захід, зокрема Європейський Союз, втомився від України й хоче відмовитися від підтримки України. Але це спростовує і приїзд Жозепа Борреля до Києва, і підготовка резолюції Європарламенту за планом перемоги для України (резолюцію голосуватимуть 26 лютого, — ред.), і рішення про початок переговорів щодо вступу України до ЄС, і виділення Євросоюзом Україні 50 млрд євро на наступні чотири роки. Це довготривала підтримка, що дуже важливо.

Це все конкретно на фактах спростовує вигадки російської пропаганди, що нібито Захід кинув Україну, відмовився від підтримки України. Це якраз показує прямо протилежну позицію.

Згадаймо також, що в січні було підписано перший, безпрецедентний для нашої країни договір про співпрацю у сфері безпеки з Великою Британією. Йдеться теж про довготривалу підтримку і фактично про гарантії міжнародної безпеки для України з боку Великої Британії на період 10 років або до моменту вступу в НАТО. І зараз схожі договори готуються з іншими країнами. Очікується, що найближчим часом подібні договори будуть підписані з Францією та Німеччиною.

У середині лютого в Мюнхені відбудеться чергова конференція з міжнародної безпеки. Звісно, там обговорюватимуть питання про підтримку України, особливо в умовах, коли зараз виникли проблеми з наданням підтримки від США через внутрішню міжпартійну боротьбу в Конгресі.

Але в Європі якраз дуже послідовно заявляють про підтримку України. І не тільки заявляють, а й практично діє на підтримку України.

Ми бачимо, що Європейський Союз, по-перше, демонструє вміння знаходити внутрішні компроміси, долати опір окремих країн (наприклад, уряду угорського прем’єра Віктора Орбана), і виходити на консолідоване рішення на підтримку України і щодо фінансової, і щодо військової допомоги нашій країні.

І Європейський Союз демонструє свою спроможність, стратегічність своєї політики щодо України.

Зараз у Європі обговорюється і питання власної політики безпеки. Бо хіба мало що може трапитися, тому не можна сподіватися тільки на підтримку США, тільки на парасольку безпеки з боку США, потрібно самим забезпечувати власну безпеку. І підтримка України, і розв’язання питання про інтеграцію України до Європейського Союзу — це вибудовування нової архітектури безпеки в Європі.

Тому європейські лідери якраз зараз демонструють свою реальну суб’єктність і свою реальну не тільки на словах, а реальну практичну солідарність з Україною.

Читайте також: Переконали навіть Орбана: експерти обговорили виділення 50 млрд євро Україні