Політологиня пояснила, для чого безпекові угоди з Україною підписують на 10 років

Фріден і Зеленський підписують безпекову угоду. Фото: president.gov.ua

Угоди про співпрацю у сфері безпеки орієнтовані на військові потреби України та на розвиток відносин у довгостроковій перспективі. Це, свого роду, гарантії до вступу в НАТО. За 10-річний період, закріплений у кожному з підписаних документів, міжнародна система має прийти до впорядкованості. Таку думку в ефірі телеканалу FREEДОМ висловила політологиня Олеся Яхно.

“Незважаючи на те, що ці угоди зі співробітництва у сфері безпеки, здебільшого, орієнтовані на безпосереднє військове співробітництво України та партнерів, хоча не всі, їхній сенс полягає в певних гарантіях. Адже Україна не є членом НАТО на сьогодні, хоча цей рух активізовано”, — зазначила Яхно.

Загалом наступне 10-річчя багато західних аналітиків називають 10-річчям турбулентності, доповнила вона.

“Причому не тільки у зв’язку з подіями стосовно України. Навіть якщо гаряча фаза війни, яку розв’язала Росія, закінчиться, однаково у світі залишається дисбаланс, зокрема й на рівні міжнародних інституцій, які дуже часто не працюють і які не цілком можуть справлятися з викликами XXI століття. Тому загалом, мені здається, є розуміння, що майбутні 10 років будуть із різних точок зору непростими для міжнародної системи як такої”, — зазначила політологиня.

Вона не виключає, що будуть і далі з’являтися різні альянси на противагу демократичним союзам. Як зараз, наприклад, Росія, Китай — Північна Корея — Іран.

“Тому, мені здається, в безпекові угоди з Україною закладається саме такий термін 10 років. Він не тільки прив’язаний до руху, наприклад, України до НАТО, або до того, що просто саме стільки-то років знадобиться на те, щоб імперські амбіції або агресивні амбіції Росії відійшли на другий план. Загалом це оцінюється як такий період, під час якого міжнародна система має прийти до стану впорядкованості. Якщо ми говоримо про гарантії загалом від війн і конфліктів”, — акцентувала Олеся Яхно.

Крім того, дійсно, не можна не враховувати аспект НАТО, вважає політолог.

“Підхід полягає в тому, що Україна не є членом НАТО і, поки триває війна, ми не можемо інтегруватися юридично в блок. І поки немає консенсусу щодо вступу України всередині Альянсу, наша країна повинна стати дуже сильною в оборонному плані. Це називається концепція “дикобраза”, коли Україна буде невразливою для Росії. І, власне, ось усі безпекові угоди, їх уже 23, ще дев’ять анонсовано, в якомусь сенсі відображають цю концепцію. Сильна і невразлива Україна. При цьому, якщо вона не стане членом НАТО, співпраця з союзниками буде суттєво вищою: як на двосторонньому рівні, так і на рівні Альянсу загалом. Ці угоди теж це передбачають”, — наголосила Яхно.

Читайте також: Історичний договір про безпеку України: експерти проаналізували Ukraine Compact 

Як повідомлялося раніше, нещодавно Україна підписала двосторонні угоди щодо співробітництва у сфері безпеки з Польщею, Люксембургом та Румунією. І готується підписати такі документи з ще трьома державами.

Прямий ефір