В України, на жаль, поки що немає єдиного виробленого механізму, який міг бути найефективнішим для повернення українських дітей. Тому наша країна проходить свій складний шлях у цьому питанні, залучаючи якомога більше міжнародних партнерів. Про це сьогодні, 8 грудня, в ефірі телеканалу FREEДOM розповів виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Олександр Павліченко.
“На конференції в Канаді якраз і йшла розмова про те, яким чином можна розподілити не просто бажання або готовність держав брати участь або надавати якусь посильну матеріальну, політичну і дипломатичну підтримку, а й про те, як практично можливо розподілити обов’язки, завдання. І цю проблему поділити на всіх, залежно від ресурсності, готовності, мандата та можливості брати участь у цьому процесі”, — зазначив правозахисник.
За його словами, на жаль, наразі немає виробленого механізму, який міг би бути найефективнішим — це держава-покровитель, про яку йшла розмова ще з 2022 року.
“Такою державою могли бути Туреччина, Китай, Казахстан, Ватикан чи Катар. Тоді це була б інша функція, інший мандат і повернення українських дітей було б більш результативним. На жаль, на сьогодні такі дії мають більш фрагментарний характер. До того ж багато що залежить від спроможності кожної конкретної держави, чи то Об’єднані Арабські Емірати, чи то Катар, вести якісь розшукові роботи на території Російської Федерації чи сприяти практичному поверненню конкретних дітей в Україну”, — додав виконавчий директор УГСПЛ.
Він також зазначив, що в питанні повернення українських дітей також дуже важливою є робота різних церков.
“Це і неканонічні церкви, неправославні, яких дуже багато. По-перше, вони володіють досить великою кількістю інформації. По-друге, мають серйозний вплив у різних державах на політику, на можливість стимулювання, мотивування держави допомагати саме в питанні повернення українських дітей. І ось ця інформаційна взаємодія між представниками однієї й тієї самої церкви в різних державах може приносити результати. І це теж може бути використано як один зі шляхів повернення дітей в Україну”, — наголосив гість ефіру.
За його словами, у цьому питанні важливо використовувати всі можливі кроки, які можуть бути націлені на максимально швидке та масове повернення українських дітей.
“Але, на жаль, сьогодні ми поки що перебуваємо, скажімо так, більше на політичному рівні, ніж на рівні реалізації цієї політики”, — констатував Олександр Павліченко.
Читайте також: У реальності Кремля діти з окупованих територій — росіяни: міжнародні зусилля з повернення оцінила експерт RCHR
Ви можете допомогти повернути неповнолітніх громадян України додому. Якщо проживаєте на території Білорусі, Росії або на тимчасово окупованих територіях України та володієте інформацією про депортованих дітей — напишіть у Telegram-канал “Я тут” або на сайт FREEДОМ. Київ гарантує анонімність.
Нагадаємо, телеканал FREEДOM у партнерстві з радницею-уповноваженою президента України з прав дитини та дитячої реабілітації і Ювенальною поліцією України запустив інформаційну кампанію “Знаєш — скажи!”, яка має на меті мотивувати мешканців Росії протидіяти примусовій депортації українських дітей і сприяти їхньому поверненню в Україну.