У Джейрана Гвагвалії, який жив у тимчасово окупованому росіянами селі Байрак на Харківщині, російські військові викрали трьох неповнолітніх дітей та дружину. Коли росіяни зайшли до населеного пункту, то погрожували чоловікові смертю. Він був змушений покинути дім. А зараз, через п’ять місяців, повернувся до свого звільненого українською армією села, і виявив, що його родину викрали. Тепер батько просить допомоги у всіх, хто хоч якось може зарадити його горю. Деталі — у матеріалі кореспондентки телеканалу FREEДОМ Анастасії Волкової.
За словами чоловіка, росіяни силоміць вивезли його дітей та дружину у невідомому напрямку.
“13 років Дар’ї, кому зробила щось погане ця дитина? Ось, 12 років доньці другій. Вона росіянку розгромила у Швейцарії (на змаганнях — ред.)”, — розповів Джейран Гвагвалія.
П’ять місяців чоловік вимушено провів у Харкові, доки рідне село було окуповане.
“Коли дізналися, що я — грузин, у мене є навіть свідки, які підтвердять, що мені говорили, що вб’ють мене”, — поділився він.
Вбитий горем батько перебирає речі в кімнаті дочок, які вони ще недавно носили. Чоловік уже зауважив, що вони вкрали навіть фотографії дітей та документи. І видно, що в оселі панує цілковитий хаос…
“Дивіться, мого сина одяг. Мого Давідки одяг. Він ще пахне ним. А це моєї Дар’ї одяг. А це не наше. Не знаю, кого вони возили сюди, ці тварюки”, — говорить Джейран.
До 5 вересня чоловік щодня зв’язувався зі своєю сім’єю по відеозв’язку або телефоном. Каже, дружина неодноразово скаржилася на зґвалтування. Вона має медичну освіту, працювала медсестрою до повномасштабного вторгнення Російської Федерації.
Після окупації села Байрак росіяни змушували жінку лікувати своїх поранених. Про це свідчать і розкидані медпрепарати, а також система для крапельниць в одній із кімнат помешкання.
“Вони у мене з дитинства в Абхазії забрали все. У мене мати виросла сиротою. Двоє синів. Ми не злодії. Ми живемо охайно. Нікому поганого нічого не робили. Я з акцентом розмовляю. Хіба акцент може поганою робити людину? Не важливо, хто якою мовою розмовляє. Головне — любити ту країну, де ви перебуваєте. У мене тут народилося четверо дітей. Я в цьому селі жодної людини не образив. Усіх старших людей поважав. Тримав худобу, тримав все, жив повноцінно! Корова була, свині були”, — розповів чоловік.
Оглядаючи, що залишилося з речей дітей та дружини, Джейран раптово зрозумів, що росіяни тримали його дочок та сина у підвалі.
Те, що трьох дітей та дружину забрали росіяни, підтверджує і сусід Джейрана Василь Горлач.
“Я бачив, що поїхала теща. І Світлана, дочка її. І дітей забрали її”, — сказав він.
Василеві Андрійовичу 85 років. Пів року чоловік провів в окупації та щиро радий, що зміг дожити до моменту визволення свого села.
Він зазначає, що нічого не можна було ніде залишити з майна — російські окупанти одразу все крали.
“Не можна нічого ні кинути, ні залишити — все потягнуть. У мене одяг був, шкіряна курточка, ремені — все забрали. Взуття забрали. Що їм потрібно було? Грубо кажучи, пограбували. Я не знаю, фашисти і ті так не робили”, — поділився Василь Горлач.
У пошуках рідних Джейран Гвагвалія тепер їздить найближчими селами і опитує сусідів — чи не бачив хто, куди їх відвезли. Просить допомогти кожного, хто має будь-яку інформацію. Каже, не зупиниться — доки не поверне родину.
Читайте також: “Хочу спитати у Путіна, за що він убив мого сина”: мешканка Балаклії закликала до суду над президентом РФ (ВІДЕО)