Початок — дуже позитивний: рівень інтеграції України в ЄС оцінив експерт

Україна очікує затвердження переговорної рамки і початку перемовин про вступ до Європейського Союзу вже в червні. Передовсім, важливо отримати формальну згоду на початок процедури переговорів до виборів у Європарламент. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ сьогодні, 12 травня, сказав керівник Центру внутрішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень В’ячеслав Потапенко.

“За всіма ознаками схоже, що це має статися не пізніше червня, поки не відбулися вибори до Європарламенту. З липня можуть виникнути певні нюанси за головування Угорщини, яка досить неоднозначно ставиться до перспективи євроінтеграції України. Я дивлюся на ситуацію формального початку позитивно”, — сказав гість ефіру. 

Що стосується самого процесу, то, на думку Потапенка, він буде тривалим. 

“Малоймовірно, що він закінчиться раніше, ніж активні бойові дії, тому що політична складова буде головною. Тобто насамперед Євросоюз усе-таки ухвалюватиме політичне рішення щодо прийняття України, і малоймовірно, що країну в стані активних бойових дій приймуть до Євросоюзу”, — зазначив аналітик.

Також, за словами Потапенка, Україна на шляху до ЄС може зіткнутися з низкою економічних бар’єрів. Насамперед йдеться про аграрний бізнес. 

“Він принципово відрізняється від організації його в ЄС: за способом залучення людей, за розмірами. Навіть те, що на сьогоднішній день не заміновано і не пошкоджено війною (українські поля, — ред.), — набагато більше за обсягами, ніж у будь-якій з інших європейських країн. Фонд аграрних земель України становить чверть від усіх аграрних земель Європи. Аграрна галузь — найбільш субсидована в Європейському Союзі. Тобто європейське сільське господарство вже багато десятиріч неможливе без системи дотацій, ліцензій і серйозного регулювання Брюсселем. Україна в цю систему поки погано вписується, доведеться придумувати нові формати взаємодії”, — пояснив Потапенко. 

Євроінтеграція, вважає він, потребуватиме серйозного реформування українського агробізнесу.

Що стосується переговорів із сусідами, то, за словами аналітика, можуть виникнути деякі гуманітарні проблеми — мова, освіта, історична пам’ять, культурна спадщина.

“У Європі в основному всі ці сфери не регулюються в центрі, а передбачається регулювання на рівні національних законодавств, муніципалітетів, територіальних громад. У цьому сенсі в нас теж досить сильні відмінності. Нам доведеться домовлятися з Угорщиною щодо угорської національної меншини на Закарпатті, їхніх релігійних та освітніх питань. З Румунією, зі Словаччиною, з Польщею буде багато питань щодо історичної пам’яті”, — зазначив гість ефіру. 

Українським інтелектуалам, експертам і політикам треба бути готовими до серйозних реформ і нового переосмислення в гуманітарній сфері в контексті того, як це сприймають у Євросоюзі, а не так, як це заведено сприймати в нас. І це скоріше буде наш ментальний і психологічний бар’єр, доповнив спікер.

“Процес буде тривалий, але за бажання він цілком може бути успішним. Бо такого рівня реальної інтеграції з Європейським Союзом, який сформувався в Україні за останні 2,5 роки, з початком широкомасштабної агресії Російської Федерації не мали ані Польща, ані Чехія, ані Хорватія на момент вступу до ЄС”, — акцентував аналітик.

На його думку, усі бар’єри Україна зможе подолати. Головне — політичне рішення країн-членів Євросоюзу.

“У нас мільйони громадян живуть у ЄС, вивчають мови, працюють на підприємствах, освоюють технології. Частина з них повертається сюди. Експорт переорієнтувався на ЄС. Енергосистеми ми об’єднали ще 2022 року. Уся торгівля, за винятком невеликого морського коридору в Одесі, йде через країни ЄС — Румунію, Польщу. Українські чиновники, бізнесмени на практиці навчилися вирішувати ті проблеми, які виникають, і реально інтегруватися до Євросоюзу. Причому в такому авральному режимі. Тому об’єктивно рівень інтеграції України в Євросоюз дає змогу її вважати членом ЄС, на мою думку. Все інше — це політичне рішення. І набір формальностей, який дає змогу відтягувати момент формального прийняття до ЄС до того часу, поки не буде ухвалене політичне рішення”, — резюмував Потапенко.

Читайте також: Україна — ключовий пазл безпеки Європейського Союзу, — Буряченко

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський 9 травня в Києві зустрівся з президенткою Європейського парламенту Робертою Мецолою. На зустрічі обговорили ситуацію на фронті, оборонну підтримку, плани російських окупантів, євроінтеграцію України та Глобальний саміт миру.

Читайте також: Після виборів у Європарламенті знову буде переважна більшість за Україну, — Подоляк