Рішучість Макрона та удари по військових об’єктах у Криму: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скоріною

Останнім часом президент Франції робить революційні кроки в питанні підтримки Києва, чим дуже сильно дратує Путіна, який все ще сподівається захопити Україну. Але погрози на адресу Парижа не сильно впливають на його рішучість.

Володимир Зеленський у Франції нагадав союзникам про рішучість, а західні лідери провели аналогії між тиранією Гітлера і Путіна. Усе це відбувалося на урочистих заходах на честь 80-ї річниці висадки союзників у Нормандії. 

У Бєлгородську область і по військових російських об’єктах на території тимчасово окупованого Криму з початком червня стало частіше прилітати.

Про все це — в аналізі ключових подій тижня в проекті “Все так однозначно” телеканалу FREEДOM.

Ведучий — Єгор Скоріна.

Рішучість Макрона

6 червня Європа вшановувала пам’ять героїв у 80-ті роковини висадки союзників у Нормандії — однієї з найважливіших операцій Другої світової війни, що поклала початок звільненню європейських країн від нацистської окупації.

У Франції традиційно в ці дні відбувалися урочисті заходи. Серед запрошених учасників були — король Великої Британії Чарльз III, президент США Джо Байден, канцлер Німеччини Олаф Шольц, президент України Володимир Зеленський. А де був у цей час представник Росії — Путін? Тепер він є уособленням зла, подобою Адольфа Гітлера в період Другої світової війни.

6 червня 1944 року британські, американські та канадські війська висадилися на узбережжі на півночі Франції. Цей день ще називають D-Day — “День Д”. Захоплення кількох плацдармів на нормандському узбережжі Франції тоді дало змогу розгорнути наступ союзників у Європі та потіснити німецькі війська.

Цього року на заході на честь 80-ї річниці висадки в Нормандії були присутні ветерани — живі сторінки тієї історії. Після перемоги вони мріяли, що зло більше не повернеться до Європи, але путінська Росія перекреслила всі ці мрії.

У мережі активно поширюються кадри знайомства одного з ветеранів, який був присутній на заході, і Володимира Зеленського. Ветеран зрадів зустрічі і навіть спробував поцілувати руку українському президенту, але той його зупинив: “Ні-ні, ви що! Це ви — наш герой”. І міцно обійняв ветерана.

Тим часом у Росії біля посольства Франції в Москві розмістили плакат, що закликає французьких військових здаватися в полон. На плакаті написано: “Французи, не повторюйте помилок своїх предків, їхня доля відома” і розміщено фотографію французького генерала Едгара Пюо, командира дивізії СС “Шарлемань”. На плакаті також міститься заклик викликати “Волгу” 149.200 — це частота для здачі в полон, щоб отримати інструкції.

Спроба провести аналогію зрозуміла: Росія вкотре намагається комусь довести, мовляв, вона нібито не веде злочинну, агресивну, нічим не спровоковану війну проти незалежної держави з метою захопити її території та знищити українську націю. А французи нібито, як колись Едгар Пюо, стали не на той бік. Так Москва, яка сьогодні є оплотом зла, подібна до нацистської Німеччини в період Другої світової війни, намагається спотворити реальні події, маніпулюючи історичними фактами.

“Коли ми бачимо, як на наш континент повертається війна, коли ми бачимо людей, які ставлять під сумнів цінності, за які ми боролися, коли ми бачимо тих, хто хоче змінити кордони силою, переписавши історію (звісно, маючи на увазі Путіна й Росію), — давайте стояти з гідністю і рівнятися на тих, хто тут висадився… Президент України, ваша присутність тут показує нам це дуже переконливо”, — передає слова президента Франції Еммануеля Макрона на адресу ветеранів видання The Guardian.

Макрон пообіцяв, що Франція і союзники продовжать підтримувати Україну. У своїй промові він подякував українському народу за сміливість і боротьбу за свободу. А за підсумком заходу оголосив, що Київ отримає французькі літаки Mirage 2000 для своєї оборони від російської агресії.

Путіна сьогодні дуже дратують дії Макрона.

Так звані “червоні лінії” Кремля, які обмежували сили оборони України, вже більше схожі на бліді плями. Макрон підтвердив, що Париж дозволив Україні бити по Росії французькою зброєю. Варто зауважити, що Франція є однією з країн, яка надає Україні далекобійні ракети — зокрема, Storm Shadow/SCALP EG, радіус дії яких становить 300 км.

Також, останнім прикладом відмови від обмежень для ЗСУ є розворот президента Байдена в дозволі Києву використовувати зброю США для нанесення ударів по цілях на території Росії.

“Ми не дозволяємо удари на 200 миль углиб Росії і не дозволяємо удари по Москві, по Кремлю”, — уточнив Джо Байден в інтерв’ю ABC News.

Також журналіст ABC News поцікавився у президента, що він думає про слова Путіна, який назвав постачання високоточної західної зброї в Україну прямою участю Заходу у війні.

“Я знаю його (Путіна, — ред.) понад 40 років. І він турбує мене вже 40 років. Він непорядна людина. Він диктатор, який щосили намагається утримати свою країну, продовжуючи при цьому наступ [в Україні]. Ми не говоримо про те, щоб дати Україні зброю для нанесення удару по Москві, по Кремлю — а тільки завдати удару прямо за кордоном, звідки вони піддаються серйозному обстрілу зі звичайних видів озброєнь, які використовуються росіянами для вторгнення в Україну і вбивства українців”, — відповів Байден.

Білий дім досі чітко не сформулював критерії та політику нанесення ударів Силами оборони України по військових об’єктах усередині Росії. На це звертають увагу аналітики американського Інституту вивчення війни. У звіті 5 червня експерти нагадали заяви радника з комунікацій у сфері безпеки адміністрації Байдена Джона Кірбі, який заявив, що США “ніколи не обмежували для України знищення ворожих літаків, навіть якщо вони необов’язково перебувають в українському повітряному просторі”. Представник Білого дому припустив, що Сили оборони можуть збивати російські літаки в російському повітряному просторі, якщо вони “становлять безпосередню загрозу” для України.

Більш недоторканною сьогодні здається тема розгортання західних військ в Україні. Але ця заборона виглядає сьогодні більш хиткою, ніж будь-коли, оскільки Макрон активно говорить про відправку військових інструкторів в Україну. Ба більше, французький президент прагне створити коаліцію держав, готових відправити військових інструкторів для навчання українських солдатів безпосередньо в Україні.

Як пише газета Le Monde, за задумом Франції, спочатку в Україну прибудуть “кілька сотень фахівців із кількох країн”. Очікується, що до ініціативи Парижа можуть приєднатися і деякі країни Балтії, а також Велика Британія.

На думку Макрона, відправка військ країн НАТО на допомогу Києву дасть можливість покласти на Путіна тягар розрахунків ескалації. За гучними заявами Кремля про те, що відразу ж після введення солдатів Альянсу в Україну нібито почнеться Третя світова війна, стоїть блеф і шантаж. Тому що у Росії немає сьогодні ресурсів вести війну проти Заходу. Але Путін може спробувати використати ініціативу Макрона для того, щоб спробувати принизити французького президента.

“Насправді, Путін може розглядати удар по французьких військах, якщо російські війська зможуть їх знайти, не тільки як спосіб викрити розбіжності Заходу, а й як шанс принизити Макрона, який зараз є одним із найбільш “яструбиних” антиросійських західних лідерів”, — пише The Washington Post.

Ініціатива Макрона щодо відправки французьких військ в Україну привертає увагу всього світу. Ця ідея порушує важливі питання про роль Франції в глобальній політиці та майбутнє європейської безпеки. Останні події демонструють новий рівень рішучості Макрона.

“Франція має потужні збройні сили і є одним із провідних світових виробників зброї. Але залишається незрозумілим, що саме Франція може запропонувати випробуваним у боях київським військовим після більш ніж двох років стримування натиску Путіна”, — пише The Washington Post.

Макрон підняв питання про допомогу на новий рівень, заявивши про намір відправити військові підрозділи на підтримку українських сил. Це рішення стало історичним, оскільки вперше з часів Другої світової війни французькі солдати можуть взяти участь у військових діях на Європейському континенті. А цей крок є чітким сигналом Кремлю про те, що Європа не стоятиме осторонь і просто спостерігатиме за агресивними діями Росії. Це демонстрація єдності та рішучості західного світу.

Відправлення військ може змінити баланс сил у регіоні, посилюючи позиції України на переговорах і підвищуючи тиск на Росію з метою припинення війни.

Природно, таке рішення не обходиться без суперечок. Критики стверджують, що це може призвести до ескалації конфлікту і збільшити ризик прямого зіткнення між Росією і країнами НАТО. Однак Макрон упевнений, що мир можливий тільки з позиції сили і готовності захищати демократичні цінності.

Якщо ініціатива Макрона буде реалізована, то це стане переломним моментом в історії європейської безпеки. Франція як одна з провідних європейських держав показує приклад рішучості та готовності до дій в ім’я захисту миру і стабільності. Такий крок може стати початком нової ери.

Рішучість — це вірна зброя українських союзників. Як висловився Макрон на урочистому заході на честь 80-ї річниці висадки в Нормандії: “Давайте стояти з гідністю”.

Удари по військових об’єктах РФ

Чи то військова допомога союзників Києва досягла свого пункту призначення. Чи то дозвіл бити західною зброєю по об’єктах на території Росії підбадьорив Сили оборони України. Чи то це так співпало, що новин про те, як “виноситься” російська протиповітряна оборона, просто стало більше.

Після інформації в західних ЗМІ про те, що союзники Києва (і США, зокрема) схвалили удари по Росії своїм озброєнням, у медіа практично одразу з’явилася й інша тривожна для російської армії інформація. У перші дні червня було розгромлено російську батарею ППО С-300 у Бєлгородській області РФ. Це одне з озброєнь, яке путінська армія використовує для терористичних атак по цивільних в Україні.

Російські пропагандисти одразу ж заявили, що по техніці нібито завдали ударів за допомогою американської реактивної артилерійської системи HIMARS. Українські офіційні особи цей факт не підтвердили, але як іронічно зазначили аналітики американського Інституту вивчення війни у зведенні за 3 червня: росіяни мало не кожен успішний удар Сил оборони України називають “ударом “Хаймарса”.

Аналітики підкреслили, що останнім часом російські пропагандисти все частіше стверджують, нібито українці використовують HIMARS для ударів по території РФ. Усе для того, щоб побічно звинуватити США, які частково зняли обмеження для України.

“Але російські джерела, найімовірніше, продовжать характеризувати будь-який успішний удар у Бєлгородській області як удар HIMARS, незалежно від використовуваної системи”, — пишуть експерти Інституту.

Глава Кремля натякнув, що у відповідь на зелене світло для України від союзників Росія буде не сама бити ядерною зброєю по країнах НАТО, а може озброїти інші країни, щоб ті вже били по, як висловився Путін, “чутливих об’єктах” Заходу. Ймовірно, натякаючи на той же Близький Схід.

Західним озброєнням або ж українським це було зроблено, але в будь-якому разі зараз російська армія зіткнулася з новими проблемами. Раніше путінські військові були впевнені, що можуть безкарно тероризувати українське населення з території РФ. Тепер, виявляється, може прилетіти у відповідь.

Активно прилітало цього тижня не тільки по військових об’єктах усередині Росії, а й по озброєнню армії РФ на окупованих нею територіях України. Наприклад, 5 червня стало відомо, що українські захисники “винесли” ще два російські ракетні комплекси “Панцир” — зенітні ракетні комплекси малого радіусу дії, які є частиною ППО російської армії. Разом із ними було “відмінусовано” командний пункт і пункт управління дронами.

До речі, на цікавий момент звертає увагу експерт аналітичного американського центру Atlantic council Пітер Дікінсон. Російська реакція на заяви союзників України про можливість нанесення ударів по об’єктах всередині РФ показала, що Путін не вважає окуповані території України російськими. ЗСУ вже завдавали ударів далекобійною зброєю по тих регіонах, які в Путіна незаконно вписали в конституцію, на яку він клав руку, приймаючи свою фейкову присягу.

“З 2022 року Україна регулярно використовує західну зброю в окупованих українських регіонах, які, за словами Путіна, тепер є частиною Росії. І це не викликало жодної ескалації з боку Москви. У новій російській імперії Путіна, здається, деякі місця більш російські, ніж інші”, — пише Дікінсон.

Особливо в цій історії виділяється окупований Росією Крим, щодо якого на Заході були побоювання, що півострів стане “червоною лінією” Путіна, яку не варто перетинати. Але у відповідь на українські атаки по військових об’єктах у Криму Кремль не розпочав Третю світову війну, а спробував сховати російські кораблі від ударів.

Ба більше, у західних ЗМІ з’явилися статті, які говорять про те, що окупований Росією півострів стає смертельною пасткою для сил Кремля.

У The Economist вийшла стаття “У Криму Україна перемагає Росію”. Автори діляться думкою, що Путін розглядав Крим, пов’язаний з материком Кримським (Керченським) мостом, як непотоплюваний авіаносець. Логістичні вузли, авіабази і Чорноморський флот мали використовуватися для домінування на півдні України, перекриття життєво важливого експорту зерна і забезпечення постійного потоку людей і техніки, щоб повністю витіснити Україну зі сходу на північ. Путін вклав величезні суми у військову інфраструктуру в Криму, і все це зараз перебуває під загрозою.

Як вважає британський стратег сер Лоуренс Фрідман, окупований Крим — слабке місце для Росії. На його думку, там занадто багато того, що потрібно захищати. З ним погоджується колишній радник міністерства оборони Німеччини Ніко Ланге.

“Українська кампанія являє собою суміш військової та політичної стратегії. З політичної точки зору [Крим] це найважливіший актив Росії, але він також дуже вразливий, — вважає Ланге.

Українські сили вже вивели з ладу до половини колись грізного Чорноморського флоту РФ. Майже все, що залишилося, російське керівництво змушене ховати в порту “Новоросійськ”. До речі і той перестав бути безпечним місцем, після атаки 17 травня.

Зараз Україна систематично послаблює російську протиповітряну оборону в окупованому Криму. Російським військам просто ніде сховатися. Будь-яка частина Криму перебуває в зоні досяжності Сил оборони України. Військові об’єкти путінської армії як на долоні, і ніщо не може зрушити з місця без відома українців. З різних чинників, і один із них — місцеве населення, яке чекає на Україну.

Наприклад, місцеві партизани повідомляють, що російські війська перетягують ППО з Маріуполя до Криму. Усе тому що особливі зусилля росіян сьогодні спрямовані на захист Кримського мосту. Уздовж незаконної споруди окупаційні сили виставили старі баржі — в надії, що такі загородження зупинять українські морські дрони.

Але, як показують події, українські морські дрони не так просто зупинити. 6 червня в Головному управлінні розвідки України повідомили, біля берегів тимчасово окупованого Криму було завдано успішного удару по російському рейдовому буксиру “Сатурн”. Руйнівної вогневої поразки було завдано після успішного прориву лінії оборонних загороджень росіян у чорноморській акваторії.

Тільки за травень російські війська пропустили безліч серйозних ударів на території півострова. З останнього:

• 15 травня, ймовірно, під ударом опинилися два російські винищувачі Міг-31;
• 21 травня був вражений російський ракетний корабель “Циклон”;
• 23 травня в Алушті під ударом опинився вузол зв’язку російських військ;
• 30 травня російська армія втратила комплекс дальнього радіолокаційного виявлення “Небо-СВУ” вартістю близько 100 млн доларів;
• 30 травня під ударом опинилися два катери росіян проєкту “Тунець”№
• 30 травня було уражено поромну переправу через Керченську протоку.

Тепер росіяни готуються до українського удару по Кримському мосту. Ця незаконна споруда — ключовий шлях сполучення між Кримом і територією Росії. Знищення або пошкодження мосту призведе до значного обмеження руху військ і логістичних потоків із Росії на окуповані території України. Це послабить російські війська, і зробить їх більш вразливими перед українськими атаками.

Попередні випуски “Все так однозначно”:

• “Зелене світло” ударам західною зброєю по РФ і яких “перемовин” жадає Путін: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скоріною
• Кордон у Балтійському морі по-путінськи та цілі шпигунів Кремля в Європі: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скоріною
• Реакція Британії на погрози РФ та “інавгурація” Путіна: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скоріною
• Знищення Трипільської ТЕС, російські міста йдуть під воду, Єреван і Астана під прицілом Москви: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скоріною
• Зміна стратегії НАТО, пропаганда “провини України”, загроза для мігрантів у РФ: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скоріною