Пів року Довгеньке було полем бою — до зруйнованого на 100% села повертаються жителі (ВІДЕО)

Рік тому село Довгеньке — на кордоні Донецької та Харківської областей — ЗС РФ знищували авіаційними бомбами. Влітку там було поле бою, де українська армія билася проти російських окупантів. Сьогодні населений пункт усипаний протипіхотними мінами, спаленою російською технікою і повністю знищений. Але до Довгенького повертаються люди, повідомляє кореспондентка телеканалу FREEДОМ Альона Грамова.

Місцем активних бойових дій село Довгеньке Харківської області було близько 6 місяців. Зі слів місцевих жителів, цей населений пункт близько п’яти разів переходив від контролю Збройних сил України під контроль армії РФ і навпаки. У вересні 2022 року цей населений пункт, як і частина тимчасово непідконтрольної частини Харківської області, був звільнений українськими військами. Місцеві жителі стали поступово повертатися додому, проте від звичного життя там мало що залишилося.

До початку російського вторгнення там жили майже 400 українців. Першими після деокупації до села повернулося подружжя Таміли та Руслана. Згадують, побачене шокувало:

“Руїни, суцільні руїни. Як після ядерної, я думаю, ні дерев, ні пташок”.

У цієї сімейної пари фактично нічого не залишилося. Своє життя в рідному селі вони починають з нуля. Будинок в аварійному стані, машина згоріла, а обробити землю для посадки культур не можуть, бо бояться. Усе селище усипане російськими протипіхотними мінами, зокрема “Пелюстками”.

“Люди, може, і поверталися б, а так бояться, багато мін лежить, “Пелюсток”, страшно. Ніхто [не займався розмінуванням], ніхто не приїжджав”, — каже жителька села Світлана.

Близько тижня тому на такій міні підірвався місцевий житель. Чоловікові ампутували ногу.

Микола з дружиною теж залишилися без дому. До рідного села приїжджають на вихідні, щоб обробити землю і висадити овочі. На своїй ділянці вже зібрали майже 20 таких вибухонебезпечних “Пелюсток”.

“Он “Пелюсток” скільки знайшли, ось у купу зносимо їх. Самі підривали, в багаття кидали”, — сказав чоловік.

До звільненого села восени торік повернулося шестеро осіб. Одна з них — уродженка тимчасово непідконтрольної Горлівки Людмила. Звідти виїхала 2014 року. Каже, жити в окупації було нестерпно. У мирний час жінка колекціонувала старовинні розписні горщики. Розповідає, що після російської навали від її колекції майже нічого не залишилося. Від нового будинку Людмили залишилися лише броньовані вхідні двері та вішалка, куди жінка повісила ключі від розбитого житла.

“Так це від будинку я повісила, так, я їх зберігаю. Щоб не загубити, тому я їх кілька разів уже переховувала, я не можу з ними розлучитися і повісила на вішалку, щоб не загубилися. Я сподіваюся на те, що колись відкрию новий дім ключами”, — поділилася жінка.

Довгеньке, як і десятки звільнених українськими військами населених пунктів Харківської та Донецької областей, зруйноване на 100%. Попри це, місцеві хочуть жити на рідній землі. Для цього лише просять провести розмінування та допомогти з відновленням житла.

Читайте також: Ми декілька разів були на межі життя та смерті: військкор телеканалу FREEДOM Альона Грамова про роботу на Донбаському фронті