Пісня “Птаха” стала моєю гордістю, – співачка ALYOSHA (ВІДЕО)

Співачка ALYOSHA, не дивлячись на карантин і недавнє народження третьої дитини – доньки Марії, продовжує займатися творчістю. Навесні вона планує випустити новий альбом. Про те, як вона працює над альбомом у дистанційному режимі, чому новий сингл “Птаха” вважає своєю гордістю, і про секрети того, як їй вдається поєднувати активне творче життя і турботу про сім’ю, співачка розповіла у програмі “Утро ДОМа“.

– У Міжнародний день дітей хотілося б запитати, з ким залишилися зараз твої діти, поки ти тут у нас п’єш какао?

– Татко залишився і моя мама. Татко Тарас і бабуся.

– Він тут у нас в гостях розповідав свою версію батьківства. А від тебе хочеться почути свою.

– У нас все прекрасно. Він справляється.

– Ви як взагалі розподіляєте обов’язки? Ви ж обоє відомі виконавці, зайняті люди.

– Ну, звичайно, що Тарас більш зайнятий зараз, ніж я. У мене роль мами максимально зараз увімкнена на овердрайв. Тому він, до речі, більше займається хлопчиками, тому що ввечері потрібно Марію покупати, погодувати, щось там поміняти і т. д. І заради того, щоб наші хлопці не сиділи в ґаджетах, він займається з ними.

– Як ви дозуєте ігри з планшетами, з телефонами?

– Ми не забороняємо це, але ми робимо паузи. Тобто вони трохи подивилися, ми зробили паузу – чи позаймались, чи погуляли, або щось приготували разом. Взагалі у нас Рома, старший, свідомо допомагає мені з Марусею.

– Скільки йому?

– Йому сім років. Розважає її і співає їй, і торохтілки тобі, і все, що хочеш. Марко ще такий – він “га-ла-лей” у нас, Маркуся у нас ураган. Коли він навіть пошепки говорить, то говорить так, що Маруся прокидається, лякається. Можна навіть не пробувати просити Марка побути з Марусею. У нас є допомога від наших батьків, і за це ми їм дуже вдячні.

– Судячи з усього, напевно важко з трьома дітьми, так? Один – я розумію, два – розумію, але троє…

– Важко через те, що дуже хочеться на репетиції, дуже хочеться співати – я в цьому щаслива. І з дітьми я щаслива, звичайно, і хочеться, щоб і вони були щасливі і мали мою увагу і відчуття цієї любові, щоб вони росли в любові і т. д. Можна навіть трохи “подякувати” карантину за це.

– Ти мама, яка любить спілкування і свою роботу, яка вимагає спілкування, якихось переміщень. Як же зважитися тоді на третю дитину?

– Ми любимо один одного, у нас все добре. Ми любляча сім’я, міцна. І якщо приходить до нас дитина, значить, вона прийшла не просто так.

– А ви не пробували брати з собою старшого, наприклад, на репетиції, на інтерв’ю або кудись ще?

– Як розповідала одна моя подружка, вона таки взяла свою дитину на одну зі зйомок, і там усі з дитиною “сю-сю-сю”. Потім він додому прийшов, і давай – “Ти неси мені ось це, ти мені роби ось це”.

– Уже прийшов король.

– Так. Тому, поки що нехай посидить удома, англійську повчить.

– Ти народила Марусю просто в період найжорсткішого карантину. Як це все було? Тобі було страшно?

– Ні. Я в принципі готувалася до того, що я можу вдома це зробити сама. Був момент, коли я хотіла, щоб і Тарас підготувався. Але все сталося, слава Богу, в пологовому будинку з досвідченими акушерами, лікарями. Пологи тривали 2,5 години – і все.

– Це тебе просто спіткало чи ви поїхали і були вже в пологовому будинку, вже планували?

– Ось з Марією у нас вийшло так, що вона трохи затрималася. Ми її чекали взагалі на два тижні раніше. Я вже говорила: “Ну де, ну де?” – і розмовляла з нею там. Вже і присідала, і підлогу мила, вже просто навантаження якісь робила. Думаю, що таке? Але потім, коли мені вже сказали: “Давай вже приїжджай в пологовий будинок, ми подивимося на УЗД, що там таке”, – зрозуміли, що була коротка пуповина, і через це вона не могла опуститися і зробити перший поштовх. Мені робили масаж спеціальний, а Тарас в цей час поїхав за кріслом-гойдалкою, яке я просила. Тому що коли дитина набирає вагу, після трьох місяців вже стає дуже важко постійно носити на руках. Кажу, я просто додому не приїду, поки не буде крісла-гойдалки. Він їхав десь 40 хвилин або годину. Потім він зайшов – і у мене дитина на грудях лежить. Кажу: “Ну, ми чекали, щоб ти пуповину перерізав”.

– Все-таки конкретно ця вагітність, ці пологи, це материнство третє – воно для тебе більш тривожне, у зв’язку із загальною обстановкою? Більше страхів з’явилося чи не змінилося нічого?

– Що стосується коронавірусу, я його і не боялася, і не боюсь. Просто потрібно вчасно реагувати на свої сигнали, які тобі твій організм подає. Тому я прислухалася і прислухаюся й зараз до себе. Варіантів, коли люди не знають, що їм робити, багато. Вони там підозрюють, що захворіли, вони починають шукати в інтернеті симптоми або як лікуватися. І відповідно йдуть в аптеку, купують якісь там гідрохлориди або ще щось.

– Це в кращому випадку.

– Це взагалі. Звичайно, краще витратити гроші і зробити цей тест. Тому що ти відповідальний не тільки за себе. Ти відповідальний як мінімум за свою сім’ю, за багатьох, багатьох людей. Тому, будь ласка, реагуйте вчасно і відразу – і все буде добре. І не буде у нас такого: немає місць в лікарнях, і лікарі не знають, що робити, самі в паніці. Паніка передається. Взагалі страх – це єдине, що людину робить не людиною.

– Крім дітей у тебе прекрасне творче життя. Розумію, що воно зараз трохи…

– Вона стало менш відомим для всіх, але воно не закінчується.

– Що відбувається?

– Створюємо нові пісні. Ми хотіли випустити альбом навесні. Я маю надію, що до наступної весни ми його таки закінчимо.

– А ви хотіли навесні 2020-го випустити?

– Так. Пісні є, просто немає можливості їздити до аранжувальників, тобто працювати постійно. Тому що це в колективі, і не хочеться цей колектив наражати на небезпеку. Тому все так відтягується. В основному все по телефону – якісь там корективи, ось ці вислуховування. Але я не звикла так працювати – я повинна приїхати, сидіти на дивані і розповідати.

– Я так розумію, що є можливість, що зараз ти понавигадуєш на три альбоми, поки вдома?

– Їх досить, щоб випустити ще два наступних сингли. Але альбом є, тобто пісні для альбому є. Просто потрібно далі записувати, доводити до фіналу. Під час карантину ми вже випустили наш сингл під назвою “Не вона”, і знімали лірик-відео. Знімали самостійно на 11-й iPhone, щоб ви розуміли. Ну а як ми зберемо команду і будемо знімати десь – це неможливо було. Тому так, знімали на чорному тлі. Оскільки у мене вже був великий живіт, ми знімали по груди. Наша знімальна команда включала у себе трьох людей. Макіяж, зачіски, перукар-візажист – це була я.

Наступний сингл, який я випустила, – це саундтрек до серіалу “Сага” під назвою “Птаха”. Ця пісня чекала чотири роки, тому що вона з самого початку була створена як саундтрек. І нарешті знайшлася та відеокартина, під яку вона точно підходить.

– А як це – пісня створена під саундтрек? Це спочатку ти так писала?

– Із самого початку, так. Ти створюєш пісню і розумієш, що вона не комерційна, тобі хочеться з оркестром її зробити. А де ти по радіо почуєш якісь оркестрові пісні? Можливо, є певні радіо, але щоб такі комерційно-популярні – таких немає. Ця пісня дуже глибока – частина життя, частина історії людини. Тут частина історії України якраз в цій картині, у фільмі. Тому якось усе склалося. Для мене цей сингл “Птаха” – моя гордість. Наступні наші пісні, звичайно, вже готові, але зараз ніхто не знає, коли запускати пісні, для чого.

– Повертаємося до теми Міжнародного дня дитини. Розкажи, будь ласка, що потрібно робити батькам, щоб дитина був щасливою?

– Я думаю, що як мінімум – прислухатися до дитини, не нав’язувати свої якісь нереалізовані мрії про своє дитинство. Щаслива дитина – це дитина, яка йде за своєю мрією. Зараз мені моя мама каже: “Доця, троє дітей, у тебе така професія, йди вчися на якусь іншу”. Я кажу: “Мамо, ну я можу, звичайно. І я можу працювати іншим фахівцем, зможу піти юристом стати – вчитися ніколи не пізно. Але чи буду я щаслива? Це ж моя доля. Ну, подивися, я ж з самого дитинства щаслива, я люблю це, розумієш?”. Вона: “Боже, це ж так важко – ось ці поїзди, ось ці дороги, ось ці недоїдання, недосипання, ось ці хвороби постійно”. Я кажу: “Я це люблю”.

– У нас в гостях була щаслива співачка ALYOSHA – мама трьох щасливих дітей, дружина щасливого Тараса Тополі. Спасибі тобі величезне!

– І вам дуже дякую! І вам всім щастя великого. І нехай ваші дітки радують вас, ваші батьки радують вас, щоб ви всі були здорові, головне – духовно щасливі люди. Щоб ви прислухалися до себе і відчували один одного, щоб ви лікували один одного. Тому що перебувати поряд духовно, навіть коли далеко на відстані, якщо душею поруч – це і є наші найкращі ліки, які переможуть і “корону”, і що завгодно.

Читайте також: Павло Зібров став героєм коміксу про детектива (ВІДЕО)