Після “Рамштайна”: Україна не залишиться без допомоги, але формат співпраці з країнами НАТО може змінитися

Зустріч у форматі "Рамштайн" 9 січня 2025 року. Фото: president.gov.ua

Учасники формату “Рамштайн” продовжать підтримувати Україну щонайменше до 2027 року. Таке рішення ухвалили 9 січня на 25-й зустрічі Контактної групи з оборони України. Як пояснюють експерти, країнам Євросоюзу це теж необхідно, адже вони відчувають загрозу з боку РФ.

При цьому формат подальшої підтримки України країнами Заходу може змінитися. Багато що залежить від рішень обраного президента США Дональда Трампа після інавгурації.

Ключові рішення “Рамштайну”

У засіданні взяв участь президент України Володимир Зеленський.

“Ми дуже вдячні за ті системи ППО, які ви вже надали. Але нам дуже потрібні системи, які ви нам пообіцяли. Ви побачили, що сталося вчора в нашому місті Запоріжжі: російські бомби вбили 13 людей і 112 були поранені. Це все лише один день. Тільки одна атака. Тільки один удар із повітря. Нам потрібно зупинити російський терор. І ви можете це зробити. І ми просимо про негайні постачання систем ППО. Ми також повинні працювати більше і постачати в межах наших домовленостей щодо фронту”, — заявив президент України Володимир Зеленський у своєму виступі.

Крім загальної зустрічі, у нього відбулися двосторонні контакти з міністром оборони США Ллойдом Остіном, міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом і генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. З останнім президент обговорив необхідність посилення протиповітряної оборони (ППО) України та залучення країн НАТО до закупівлі українського озброєння за принципом данської моделі.

Міністр оборони України Рустем Умєров розповів, що формат “Рамштайн” збережеться. Можливо, він видозміниться, але країни продовжать надавати допомогу Україні.

“Ми вже зазначили, що в лютому проводимо наступний “Рамштайн”. Є кілька форматів. Ми хочемо, щоб США залишилися і посилили присутність. Формати є різні. Ми вже створили командний центр НАТО — формат під егідою НАТО. Є кілька країн, які хотіли б його очолити і бути союзниками, тому що це робиться разом з Україною. Тому я на цей час жодних проблем не бачу”, — зазначив Рустем Умєров.

Міністр оборони України у рамках засідання зустрівся зі своїми колегами — міністрами оборони Італії та Норвегії Гвідо Крозетто і Бйорном Арильдом Грамом. Ключове питання зустрічі з італійським колегою — ракети для систем ППО, які Італія може надати Україні. А у 2025 році Норвегія спрямує найбільшу військову допомогу в своїй історії — понад 2 млрд євро — саме для України. Тому основною темою зустрічі стало обговорення пріоритетних напрямів використання цієї допомоги.

Зі свого боку, генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що мета Альянсу залишається незмінною — зміцнити Україну настільки, щоб вона сама вирішувала, коли і на яких умовах вступати в переговори.

За підсумками зустрічі стало відомо, що Німеччина передасть Україні 50 ракет для систем IRIS-T, Велика Британія спільно із союзниками по НАТО відправить Україні 30 тисяч нових безпілотників, про новий пакет допомоги заявила і Польща.

Також адміністрація Джозефа Байдена анонсувала черговий пакет допомоги на 500 млн доларів. Він включає додаткові ракети для української ППО, більше снарядів, ракети класу “повітря-земля” та інше обладнання для підтримки українських літаків F-16.

Важлива подія — ухвалено вісім дорожніх карт, які визначають ключові цілі Сил оборони України до 2027 року. Ці плани стануть основою для довгострокової підтримки, розвитку української оборонної промисловості та повної взаємосумісності з силами НАТО. Серед пріоритетів — військова допомога, закупівлі, інвестиції та підтримка оборонного виробництва.

Президент України закликав усіх учасників формату “Рамштайн” підписати угоди про гарантії безпеки з Україною. Наразі Україна вже має 27 таких двосторонніх угод, але у форматі “Рамштайн” — набагато більше учасників, і Зеленський звернувся до них.

“Ми повинні зібрати всю нашу силу й укласти угоди з усіма учасниками. Я прошу мого міністра оборони працювати разом з іншими його колегами, щоб збільшити кількість цих документів, звісно, якщо партнери підтримають цю ідею. Якщо ми хочемо зупинити вбивства, нам треба зупинити потік грошей для Путіна. Він почне думати про мир тільки тоді, коли його оточення скаже, що в нього закінчилися гроші”, — акцентував президент України.

У форматі “Рамштайн” діють вісім коаліцій зі зміцнення спроможностей України в галузях авіації, техніки, артилерії, розмінування, безпілотників, інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони, інформаційних технологій і морської безпеки. Дорожні карти, які ухвалили сьогодні, покликані допомогти донорам планувати та підтримувати сталий розвиток України в майбутньому.

Читайте також: “Якщо хочемо зупинити вбивства, то повинні перекрити Путіну грошові потоки”: Зеленський закликав партнерів посилити тиск на РФ

“Рамштайн” в оцінках експертів

Яка доля чекає на формат “Рамштайна”? Що вигідніше для Трампа — очолити його чи відзначити? Яких результатів домоглася Україна після 25-го засідання? На ці та інші запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:

  • Ігор Петренко, доктор політичних наук;
  • Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник;
  • Тарас Жовтенко, експерт з міжнародної безпеки фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва.

ІГОР ПЕТРЕНКО: Країни ЄС і НАТО розуміють загрозу РФ для себе, тому дорожні карти розписані на роки

— Дональд Трамп ініціює переговорний трек після своєї інавгурації. Однак потрібні гарантії безпеки. Вони полягають якраз у тому, щоб безпекова допомога продовжувалася для України, зокрема й постачання відповідних озброєнь для того, щоб Україна могла себе захищати.

У разі продовження агресії або нового витка агресії ми маємо розуміти, що наші партнери — країни Європейського Союзу, члени НАТО — все дуже чітко планують. Ми маємо розуміти, що потрібен відповідний фінансовий ресурс, має бути розуміння завантаженості підприємств, розширення збільшення виробничих потужностей для того, щоб можна було постачати все необхідне.

Країни Альянсу теж чудово розуміють загрозу з боку РФ і необхідність посилення своєї власної безпеки. Україна — це один з елементів їхньої безпеки, особливо країн Східної Європи, Північної Європи як мінімум. Тому для них це складовий компонент.

Водночас вони мають забезпечити наявність на складах необхідного озброєння з огляду на ті реалії сучасної війни і ті загрози, які на сьогодні існують. Тому те, що ми намагаємося зафіксувати цю історію до 2027 року, це якраз питання підготовки всієї необхідної інфраструктури.

Ми маємо відійти від системи, за якої Україні надається допомога для того, щоб вистояти. Тобто якщо ми хочемо реальної зміни ситуації, нам потрібна допомога, яка б могла суттєво вплинути на ці зміни.

За підсумками “Рамштайну” ми маємо пакет допомоги 550 мільйонів доларів. Безумовно, ми вдячні. Але очевидно. Що залишилися ще кошти, які не використали. І ми поки що не отримали варіанти, як можна було б це зробити. Можливості в адміністрації Байдена з кожним днем стають більш обмеженими. Фінального, серйозного ривка в наданні допомоги Україні я поки що не бачу.

СТАНІСЛАВ ЖЕЛІХОВСЬКИЙ: Є сумніви, що формат “Рамштайн” продовжить існувати

— Росія продовжує як свою військову агресію проти України, так і нарощує гібридні дії щодо країн Заходу. Це означає, що не одна лише Україна є об’єктом російської загарбницької політики, а після неї можуть бути й інші країни, зокрема й ті, що зараз перебувають під парасолькою Північноатлантичного альянсу.

Зараз багато говориться про те, що, можливо, це засідання у форматі “Рамштайн” буде останнім. Принаймні найближчим часом уже не буде такого засідання за адміністрації Джозефа Байдена, і це очевидно, тому що якраз 25-те було скликано з метою, скажімо так, підбиття підсумків і наміром створити подушку безпеки, яка б допомогла Україні в найближчі тижні чи місяці. Тому що ми не знаємо насправді, яке буде бачення в адміністрації Дональда Трампа. Найімовірніше, більше інформації ми отримаємо після інавгурації, яка відбудеться 20 січня.

А ось чи збережеться формат “Рамштайн”? Тут є сумніви. Тому мені здається, ж не варто очікувати дуже багато чого. Я думаю, це скоріше кінцева зустріч, яка відкриє нові можливості.

Зараз уже йдеться про те, що, найімовірніше, наступні формати відбуватимуться під егідою Північноатлантичного альянсу. І я думаю, поки що провідні ролі матимуть країни Європи, в тому плані, щоб нам далі допомагати і протистояти російській агресії. А от якою буде роль Америки, поки що важко сказати. Сподіваємося, що Сполучені Штати не змінять свої позиції, можливо, навіть і збільшать, коли вже адміністрація Дональда Трампа прийде до Білого дому і коли вони вже по-новому оцінять ту ситуацію, яка є, ті ризики, які зараз мають місце або, можливо, виникнуть у майбутньому.

І не виключено, що Сполучені Штати збережуть свою активну роль, але вже, можливо, в дещо іншому форматі.

ТАРАС ЖОВТЕНКО: Трамп може як розформувати “Рамштайн”, так і реформувати його

— Зі зміною президента США можуть відбутися певні процеси всередині формату “Рамштайн”. Найімовірніше, він перейде під егіду європейських союзників і комісії НАТО (NATO Security Assistance and Training for Ukraine). Щонайменше в тому ключі, який стосується країн Альянсу-учасників “Рамштайн”. У цих стратегічних рішеннях закладено конкретні практичні кроки, які дадуть змогу Україні не у форматі “Рамштайну”, а у форматі двостороннього оборонного співробітництва нарощувати свій ресурс для того, щоб самостійно закривати оперативні й тактичні потреби.

У середньостроковій перспективі укладені домовленості мають дати Україні інструмент, який ми можемо використати для того, щоб бути більш автономними від прямих військових постачань з боку союзників. Ми зможемо виробляти необхідну зброю на українських заводах за технологіями, які наші союзники нам пропонують.

Я думаю, що принаймні ще кілька місяців “Рамштайн” продовжить працювати. Інше питання, що відбуватиметься на цих засіданнях. Те, що підтримку України буде продовжено, зокрема з боку США, жодних сумнівів уже не викликає — це слова самого Дональда Трампа.

Для Трампа найпростіший вихід і найраціональніший вихід із цієї ситуації — використати той механізм, який працює вже 3 роки і приносить непогані результати. Але з іншого боку Дональд Трамп навіть за особистісними рисами дуже сильно відрізняється від Джо Байдена. Тому я не відкидаю варіант, що після 1-2 засідань “Рамштайна” вже за нової адміністрації цю ініціативу або розформують, або реформують. Трамп може реформувати “Рамштайн” таким чином, що США відіграватимуть ключову роль. Стратегічний пріоритет Трампа — показати себе сильним президентом так, щоб ніхто з європейських та інших західних союзників не відтіняв США та їхню роль у допомозі Україні.

Читайте також: Спільне завдання партнерів — забезпечити сильну позицію України для наближення справедливого і тривалого миру, — Зеленський на зустрічі з Рютте

Прямий ефір