Пішов захищати Україну добровольцем у 52 роки — історія військовослужбовця Нацгвардії (ВІДЕО)

Став добровольцем у 52 роки. Микола Жовтобрюх прийшов у військкомат перед початком Харківського контрнаступу у 2022 році та став військовослужбовцем 5-ї Слобожанської бригади Національної гвардії України (НГУ). Його шлях — це бої за Куп’янськ Харківської області, Кремінну Луганської, Лиман та Кліщіївку Донецької. Саме там він отримав серйозне поранення — 120 мм міна розірвалася прямо в його окопі. Старший сержант тоді прикрив собою побратимів та зміг самостійно евакуюватися, повідомляє FREEДОМ.

Наразі Миколі Жовтобрюху — 55 років. Він народився у Дергачах Харківській області. У 18 років був призваний до радянської армії, і тоді, 1987 року, його відправили одразу до Афганістану водієм БТРа. У Миколи збереглося фото, коли за 1,5 року служби війська СРСР виводили з країни.

“Це мій БТР, це мій кулеметник Мілік Ротару, у нього прізвище як у Софії Ротару, він сам із Молдови. Це я. До Радянського Союзу тут залишилося кілометрів двадцять, ми виходили”, — показує світлину Жовтобрюх.

Минуло понад 30 років і Микола вже усвідомлено став військовослужбовцем 5-ї Слобожанської бригади Національної гвардії України. Влітку 2022 року він прийшов добровольцем, щоб підтримати сина, який несе службу в 92-й бригаді.

“Я для себе так вирішив — захищати свій будинок, свій край. Я півтора року в Афганістані прослужив, і багато чого дізнався, багато хитрощів, які допомагають у цій війні”, — зазначив Микола.

У підрозділі Микола — головний сержант. Його побратими — молоді хлопці, які на час повномасштабного вторгнення РФ ще не мали бойового досвіду. Вони зізнаються, що дядько Коля багатьом допоміг швидко освоїтись.

“Микола прийшов до нас улітку 2022 року. Він дуже цікавий, ми спочатку не зрозуміли, як такий дідусь прийшов до нас воювати. Але він знає все. Де тільки він не був! Він має досвід величезний, про нього тільки книжки писати, бо стільки досвіду в нього. Микола, особливо наших молодих, тримає у борозні”, — розповідає про Жовтобрюха військовослужбовець Олексій.

За майже три роки служби Микола брав участь у деокупації Балаклії, Ізюму та Куп’янська Харківської області. Потім були бої за Лиман Донецької області та Кремінну Луганської. Під час оборони Кліщіївки на Донеччині він отримав серйозне поранення.

“Вони добре почали по нас відпрацьовувати 120-мм мінами. Міна прилетіла просто в окоп. Мені вирвало ліве плече, перебило руку, пробило каску. Каска витримала, але все ж таки уламок у голову зайшов, ну і вухо пробило, акубаротравма”, — згадує Микола.

Скільки часу пробув непритомний в окопі після обстрілу, він не пам’ятає. За його словами, коли прийшов до тями, вирішив вибиратися до своїх. Його командир розповідає, що не повірив своїм очам, коли побачив старшого сержанта живим.

“Група була розбита, один — 200, інші були тяжко контужені та не змогли Миколі надати допомогу. Він сам виповзав, саме виповзав, бо тоді евакуація була неможлива. Бо ти йдеш туди в один кінець, і знаєш, що можеш не повернутися. А Микола сам тоді повернувся, з тяжкими пораненнями, навіть не розумію, як тоді він це зробив. Ця людина — залізна!” — наголосив військовослужбовець Олексій.

Миколі зробили вже дев’ять операцій, попереду ще одна. Наразі військовослужбовець проходить курс реабілітації та водночас повернувся до армії, продовжує служити в одному зі штабів Нацгвардії.

“Я звик до цієї частини, зараз вона моє життя. Кажу як є, вже на передовій не можу бути, а тут якусь користь я можу принести”, — вважає Жовтобрюх.

Читайте також: Українські піхотинці розповіли про військові будні на передовій у Донецькій області (ВІДЕО)