Підтримка України — головна на порядку денному саміту Кримської платформи в Празі (ВІДЕО)

У другому парламентському саміті Кримської платформи візьмуть участь майже 70 іноземних делегацій. Вперше своїх представників направить Ізраїль. Про це повідомили ізраїльські ЗМІ. Саміт стартує сьогодні, 24 жовтня, у Чехії. Основна тема на порядку денному — продовження підтримки України. Перший парламентський саміт Кримської платформи відбувся минулого року у Хорватії. Яке значення має Кримська платформа і чого вдалося досягти за три роки — дивіться у сюжеті FREEДОМ. 

Установчий саміт “Кримської платформи” відбувся 23 серпня 2021 року з ініціативи президента України Володимира Зеленського. За підсумками було прийнято спільну декларацію 43 країн-учасників. Головна мета Кримської платформи — не дати вивести Крим за дужки переговорів щодо деокупації суверенних українських територій, підкреслили представники українського парламенту.

“Сьогодні предметно обговорюється майбутнє, шляхи та інструменти не тільки деокупації, а й процесів, які там відбуватимуться після того, як ми де-факто знову контролюватимемо півострів”, — заявив Арсеній Пушкаренко, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва в ефірі марафону “Єдині новини”.

За час свого існування “Кримська платформа” досягла значного прогресу, наголошують експерти. По-перше, це єдиний міжнародний формат щодо деокупації півострова. По-друге, країн-учасників стає дедалі більше. У 2023 році на саміті будуть присутні представники п’яти континентів та вперше країни Глобального півдня.

“Незважаючи на всі закиди Росії, незважаючи на всі спроби тиснути на країни, шантажувати, пропаганду Російської Федерації — у багатьох країнах підтримка не змінюється, і тільки зростає”, — наголосила голова правління “Кримської правозахисної групи” Ольга Скрипник.

“Кримська платформа” порушує низку важливих проблем. Серед них безпека, звільнення політв’язнів, питання реінтеграції півострова. За словами правозахисників, у рамках Кримської платформи в Празі на порядку денному — збирання доказів злочинів, скоєних РФ у Криму до 24 лютого 2022 року. Після цього їх мають намір передати до Міжнародного кримінального суду в Гаазі. За даними правозахисних організацій, Росія незаконно утримує у Криму 181 політичного в’язня.

“Для нас, як для правозахисників, це, безумовно, майданчик для того, щоб ми говорили та шукали механізми звільнення політичних в’язнів. І сьогодні в Празі одна з центральних тем — визволення громадянських заручників: як кримських політичних ув’язнених, які сидять ще з 2014 року за ґратами, так і цивільних, які були викрадені”, — додала Скрипник.

На порядку денному і сфера безпеки. За словами голови Верховної ради України Руслана Стефанчука, йдеться про військову допомогу — зокрема ППО, енергетичну підтримку, питання, пов’язані з наданням Україні ракет середньої та великої дальності. Також на саміті порушують питання щодо Формули миру, компенсаційних механізмів, а ще — відновлення України.

“Я вважаю, що це має велике символічне значення як для Росії, так і для українців. Для Росії це означає, що ми залишаємося єдиним цілим. І водночас для українців — це показує, що ми стоїмо на боці України, і наша підтримка є непохитною”, — сказала Маркета Пекарова Адамова, голова Палати депутатів парламенту Чеської Республіки у коментарі “Радіо Свобода”.

Голова комітету з європейської інтеграції парламенту Грузії Мака Бочорішвілі повідомила, що законодавча делегація країни прибула до Праги, щоби висловити підтримку Тбілісі Україні.

“Цю платформу було створено для підтримки України, і участь у ній Грузії ще раз підтверджує підтримку Тбілісі українського народу, суверенітету та територіальної цілісності країни”, — зазначила Бочоришвілі.

Поряд із приверненням уваги міжнародної спільноти до незаконної окупації Криму Росією, платформа також фокусується на питаннях безпеки Чорноморського регіону, глобальної продовольчої безпеки та світового правопорядку.