Під прицілом РФ у 2024 році — прифронтові ТЕС: ризики для України оцінив енергетичний експерт

Росія змінила тактику обстрілів і почала бити по українських теплоелектростанціях (ТЕС) не перед опалювальним сезоном, а навесні. Причому, удари завдаються переважно по енергетичних об’єктах у прифронтових областях. Про це сьогодні, 6 квітня, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.

Експерт зазначив, що низка енергетичних об’єктів, особливо в Харківській та Одеській областях, повністю не відновилися ще після обстрілів 2023 року.

Наразі удари завдаються переважно по прифронтових областях, адже там ТЕС та інші енергооб’єкти найбільше задіяні в забезпеченні електроенергією не тільки цивільного, а й військового та навколовійськового сектору.

“Серед цілей росармії — об’єкти, які відповідають за забезпечення роботи підприємств, наприклад, які ремонтують військову техніку, які доставляють вантажі (та ж залізниця). Чому б’ють по Харкову та області, по Запорізькій області (де, до речі, постраждав ДніпроГЕС) — тому що там розташовані ключові підприємства, які забезпечують роботу військового блоку. Також згадаємо удар по Курахівській ТЕС [у Донецькій області]”, — перелічив Корольчук.

Ще одна мета таких ударів — розбалансувати українську енергосистему.

“Якщо розглядати удари саме по маневреній генерації (це теплові електростанції, гідроелектростанції), то, по-перше, їх у нас не так і багато. Саме активних і тих, які можуть активно включатися в роботу (це коли, скажімо, блок атомної станції йде на ремонт, то ці ТЕС можуть на себе взяти частину генерації електроенергії). А ще менше тих, які відповідають саме за зв’язаність роботи енергосистеми. Наприклад, ось сталися серйозні руйнування Бурштинської ТЕС (Івано-Франківська область), Ладижинської ТЕС (Вінницька область), Зміївської ТЕС (Харківська область) та ДніпроГЕС (Запорізька область) — у принципі, цього вистачає, щоб розбалансувати енергосистему саме в частині покриття піків споживання електроенергії — тобто ранкових і вечірніх. А вдень і вночі електроенергія може бути, бо в нас базове споживання електроенергії забезпечують атомні електростанції (АЕС). Крім того, пошкодження ТЕС збільшують навантаження на атомні електростанції, а це може призвести в майбутньому, наприклад, до аварійних ситуацій на АЕС. Тобто і це може бути метою [ударів росармії по енергооб’єктах]”, — деталізував експерт.

Корольчук наголосив, що, однак, стратегічне завдання російських ударів, зокрема по енергетичних об’єктах, як у 2022-2023 роках, так і зараз залишилося незмінним — примусити Україну до переговорів.

Читайте також: Сотень мільярдів гривень можуть сягати збитки, завдані українській енергосистемі російськими атаками — оцінка експерта

Нагадаємо, масовані атаки по українській енергетичній інфраструктурі російська армія відновила 22 березня і не припиняє досі. Такими діями РФ грубо порушує Женевську конвенцію. Зокрема, удари по гідроелектростанціях і греблях прирівнюються до ядерних ударів.

Читайте також: “Ударний паритет” — ефективний спосіб захисту від енергетичного терору РФ: пояснення експерта