Перспективи розширення “зернового коридору”: як реагують у світі (ВІДЕО)

Фінляндія планує приєднатися до зернової угоди: надати кошти на транспортування судна з українським зерном до Сомалі. Підтримують зернову угоду й у Канаді. Нещодавно її розширення президент України Володимир Зеленський обговорював з прем’єр-міністром цієї країни Джастіном Трюдо. Цивілізовані держави не мають сумнівів, що українське продовольство — одна з гарантій продовольчої безпеки у світі, повідомляє FREEДОМ.

Росія розпочала повномасштабну війну з Україною наприкінці лютого, а вже у квітні негативні наслідки відчув весь світ. Багато країн зазнають продовольчої кризи. Росія заблокувала українські порти, і продукцію стало неможливо доставити на зовнішній ринок, що одразу позначилося на світових цінах.

“Якщо говорити про пшеницю твердих сортів, то у січні ціна була 375 дол., у травні ціни піднялися до 523 дол. за метричну тонну. Різкий сплеск цін, який призводить до того, що продовольство стає менш доступним для всього світу, насамперед для Північної Африки та Близького Сходу”, — коментує кандидат економічних наук, економіст Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.

Щоб покращити ситуацію, влітку було підписано зернову угоду. Йшлося про розблокування українських портів “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний” для вивезення аграрної продукції. Україна та Росія підписали окремі угоди з ООН та Туреччиною. Світова економіка одразу ж відреагувала — позитивно.

“Це дало більше впевненості, прогнозованості світу… Що буде зерно, з’явиться на міжнародних ринках, що не буде нестачі, відповідно, ціни пішли вниз”, — пояснює Іван Ус.

Весь цей час Україна справно виконує свої зобов’язання. Незважаючи на заміновані поля та постійні обстріли, посівна та збирання врожаю були проведені вчасно. Зернова угода працювала.

“Ми забезпечуємо повністю логістику щодо доставки цього зерна до портів, щодо його завантаження, щодо укладення договорів з іншими країнами на постачання. І другий момент — Україна аж ніяк не порушує умов цієї угоди”, — каже політолог Ігор Рейтерович.

Проте 29 жовтня Росія звинуватила Україну у вибухах у Севастополі, де базується Чорноморський флот РФ, та вийшла із зернової угоди. Щоправда, ненадовго. Протягом 5 днів угода працювала без Росії.

“Росія чомусь звинуватила Україну у якихось військових атаках, на якісь військові об’єкти, що взагалі не має відношення до зернової угоди. Туреччина та ООН виявили абсолютну жорсткість у тому, що угода має діяти. У будь-якому разі, шантаж Росії не працюватиме. І, безперечно, Російська Федерація була змушена повернутися до цієї угоди”, — заявив радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк.

Багато країн дійсно залежать від безперебійних поставок українського продовольства: чи то пшениці, что кукурудзи, чи рослинні олії. Тому ЄС та низка міжнародних банків виділили 1 млрд євро для розвитку сухопутної інфраструктури для експорту агропродукції з України.

“Мільйони жителів із незахищених країн залежать від українського продовольства, яке потрібне їм для їх виживання. Росія навмисно намагалася довести їх до голоду, блокуючи українські порти, не даючи кораблям із зерном дістатися місця призначення. Через ці дії мільйони людей — від Сомалі до Ємену — були на межі голоду. Ми, європейці, не дозволимо цьому статися”, — запевнила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Про необхідність розблокувати постачання українського продовольства говорять і на Глобальному форумі з питань продовольчої безпеки.

“Вторгнення Росії в Україну та неможливість звичного експорту з України привернули всесвітню увагу до продовольчої безпеки. І цю проблему не розв’язати за один раз. Кораблі в Чорному морі мають безперешкодно виходити з портів, українські фермери повинні мати можливість вирощувати врожай, збирати його та продавати”, — зазначив екс-головнокомандувач силами НАТО в Європі Уеслі Кларк.

Україна заявляла про те, що хоче продовжити дію зернової угоди та розширити її за рахунок збільшення кількості продукції та розблокування нових портів. Цю ідею підтримує президент Турецької Республіки Реджеп Ердоган. Туреччина — гарант цієї угоди.

“За допомогою загального механізму, який ми створили у Стамбулі, ми зробили свій внесок у подолання глобальної продовольчої кризи. Навіть якщо Росія поводитиметься нерішуче, тому що не отримала якихось бонусів, ми продовжимо наші зусилля у служінні людству”, — заявив президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.

Термін дії зернової угоди спливає 22 листопада. Але всі підписанти, окрім Росії, готові продовжити її дію ще на рік. У Міністерстві інфраструктури України вже заявили, що “зерновий коридор” наприкінці листопада не закриється.

Читайте також: Продовжити та розширити зернову угоду — експерт розповів, що це дасть Україні