Перспективи переговорів України та РФ: чому формула миру Зеленського дорівнює політичній смерті Путіна — у розборі експертів

Україні потрібен мир, але не за рахунок втрати частини територій, як це бачать у Росії.

Для Росії вивести свої війська із території України та повернути контроль над її окупованою частиною Києву – значить програти. Росія ще не розуміє, що вона вже програла. Весь цивілізований світ підтримує формулу миру українського президента, представлену на засіданні “Великої двадцятки” в Індонезії ще минулого року.

“Нічого про Україну без України…», — заявила на тлі поїздки топ-представника Китаю до кількох європейських столиць з метою “політичного врегулювання” війни в Україні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн. Відправною точкою зусиль для припинення російсько-української війни вона називає запропоновану Києвом формулу миру.

На позиціях формули миру Володимира Зеленського стоїть і канцлер ФРН Олаф Шольц. Відповідаючи на запитання шеф-редактора телеканалу FREEДOM Олексія Мацуки в Берліні, він заявив: “Усі дискусії щодо миру мають виходити з того, що Росія має відвести свої війська. Без цього взагалі нема про що починати говорити”.

Такий меседж Шольц передає іншим країнам і вважає його дуже важливим.

Про перспективи переговорів на основі формули миру Зеленського та інших ініціатив — в ефірі телеканалу  FREEДОМ говорили:

• Денис Попович, військовий оглядач;
• Олександр Алесін, військовий аналітик;
• Олександр Левченко, дипломат, надзвичайний та повноважний посол України в Республіці Хорватія, Боснії та Герцеговині (2010-2017 рр.);
• Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт Аналітичного центру “Об’єднана Україна”.

ДЕНИС ПОПОВИЧ: Будь-яка війна закінчується переговорами

— Переговорна позиція формується на полі бою. Американська сторона дає можливість Україні через допомогу, що надається, сформувати сильну переговорну позицію.

Вдалі наступальні дії ЗСУ сформують можливості, за яких ми зможемо вести переговори з позиції сили, диктувати свої умови противнику і ставити його перед необхідністю ці умови виконувати.

Інша справа — безліч угод, які були укладені з РФ, не було виконано російською стороною. Як говорив Отто фон Бісмарк (перший канцлер Німеччини, — ред.): “Договір з Росією не вартує того паперу, на якому написаний”.

Але так чи інакше будь-яка війна закінчується переговорами, і від цього нікуди не подітися. Так склалося історично.

До переговорів потрібно готуватися і формувати таку переговорну позицію, яка була б у плюс Україні та плюс її союзникам, які нам допомагають.

Коли Україна стане членом НАТО, то буде зовсім інша геополітична ситуація. Взагалі, вона буде іншою через два, три, п’ять років, що називається. Багато залежатиме від того, чи Путін буде при владі і чим закінчиться його правління за підсумками війни в Україні.

ОЛЕКСАНДР АЛЕСІН: Населення РФ переконали, що домовлятися можна лише про капітуляцію України

— Ми бачимо ознаки того, що у російській правлячій еліті є якийсь розкол. Існують дві групи, а може й більше, одна з яких налаштована на укладання угоди зі Сполученими Штатами. Можливо, за рахунок якихось поступок та компромісів. Припускаю, що це люди із дипломатичних відомств, із політичного кола.

Вважаю, що в найближчій перспективі неможливі жодні компроміси і неможливі жодні угоди. Насамперед тому, що Путін не вільний у своїх рішеннях. Він свого роду бранець військової еліти та бранець ділків військово-промислового комплексу.

Величезні державні гроші, які отримуються від експорту газу та нафтопродуктів, зараз переважно спрямовуються в галузі машинобудування, які безпосередньо чи опосередковано пов’язані з військовим виробництвом. Це металургійна та хімічна галузі, заводи, що виробляють авіаційну техніку тощо.

Люди, які стоять за цими галузями, є дуже впливовими. Якщо Путін поверне у бік компромісу, вони не зупиняться перед тим, щоб направити його на “шлях істинний”, або навіть усунути від влади.

Найближчим часом про жодні договорняки та компроміси говорити не можна. Пропагандистська машина РФ працює на повну потужність. Значна частина населення цієї країни вважає, що перемога можлива і домовлятися можна лише про капітуляцію України перед Росією.

Буде пройдений дуже важкий шлях взаємних втрат. І лише коли сторони усвідомлять, що військовим шляхом рішення немає, лише тоді, можливо, буде досягнення компромісу та переговори.

Звернення до США групи російської політичної еліти говорить про те, що Росія вважає за можливе досягнення компромісу за спиною України та за рахунок України.

Розрахунки дипломатів є нереальними, бо Україна мотивована на те, щоб повернути собі територіальні втрати. З іншого боку, ми бачимо, що в Росії впевнені, що військовим шляхом вони можуть виграти ситуацію.

Путін так багато поставив на спеціальну військову операцію, що її завершення практично за умов України означає його політичну смерть.

Не лише політичну смерть Путіна, а й політичну смерть усієї тієї групи політиків і військових, які його підтримують і слідують за ним.

Жодний політик не хоче своєї політичної смерті і увійти в історію РФ як невдаха. Невдах Росія не любить. Навіть жорстоких, сильних кривавих політиків в історії своєї країни росіяни згадують із пошаною та вдячністю. Об політиків, які показали себе нібито слабкими, схильні до компромісів Заходу, там, грубо кажучи, “ноги витирають”. Путін не захоче потрапити до розряду “невдах”.

ОЛЕКСАНДР ЛЕВЧЕНКО: Росіянам потрібно забрати свою армію з території України

— Загальна позиція європейців — поки що комунікувати з Москвою немає сенсу. Те, що заявляє Кремль як свій інтерес — залишити за собою частину українських територій — не підходить ні Києву, ні нашим партнерам, які нас підтримують.

Мир на умовах України — це означає мир на умовах чинного міжнародного права, мир на умовах чинного статуту ООН та чинних міжнародних конвенцій, які гарантували територіальну цілісність країн членів ООН.

Те, що потрібно досягати миру, — загальнолюдська цінність. Україна також за вирішення питання мирним шляхом. Нехай росіяни збирають свою армію, виходять із усіх окупованих територій і, так би мовити, закінчуємо цю історію.

І Китай, і Париж можуть запропонувати Росії мирно закінчити цю справу, дотримуючись принципів суверенітету та територіальної цілісності. Це можливо. Але можливі й інші варіанти, на які ми не підемо, які не відповідають усім нормам та принципам міжнародного права.

Франція хоче показати себе гарним медіатором. Якщо їй вдасться умовити Путіна піти подобру-поздорову з України, ми тільки вітатимемо ініціативу Парижа.

Коли почалася війна, один африканський міністр закордонних справ дзвонив до Києва і пропонував нам якнайшвидше здатися для того, щоб, так би мовити, знову відкрити можливість продажу зерна до його африканської країни.

Колумбія голодує не через те, що Київ щось не зробив. Колумбія голодує через те, що існує російська агресія, яка зневажає всі існуючі міжнародні угоди. Тому проблема голодування у Колумбії знаходиться у Москві. Розмовляйте із Москвою. Нехай закінчує цю війну, нехай виводить свої війська. І, природно, питання про відновлення всіх поставок продовольства буде вирішено дуже швидко.

ІГОР ПЕТРЕНКО: Готовність РФ до переговорів бачить лише Кісінджер

— РФ дуже фривольно використовує ядерний шантаж. Шантаж працює тоді, коли тебе реально бояться. Враховуючи те, що українці розбили міф про другу армію світу, враховуючи те, що РФ фактично нічого не може протиставити тим успіхам, які є в України на фронті, що в них починається внутрішня гризня, ми це бачимо і за заявами Пригожина, і Кадирова — використання ядерного шантажу не таке дієве.

Головне завдання України – це звільнення всіх наших територій, у тому числі Криму. Вже ніхто не каже Україні, що ви кудись не стріляйте, щось не робіть. Позиція, озвучена партнерами, — це те, що Україна має право захищати себе так, як вона вважає за потрібне.

Поки що ніхто, крім Кісінджера (колишній держсекретар США, — ред.) не бачить того, що можуть відбутися переговори між Україною та Росією.

Позиція України — переговори можуть бути лише після звільнення територій та в контексті обговорення гарантій безпеки для України у ширшому форматі.

Чи готова РФ залишити всі українські території та сісти за стіл переговорів — це ключове, мабуть, питання. Кісінджер думає, що вона готова, і до кінця року вона це зробить.

На полі бою ситуація не складається таким чином, щоб можна було говорити, що РФ може мати якісь успіхи.

Росія на сьогоднішній день — територія залежна від Китаю. Якщо Китай зможе достукатися до Путіна, що або в тебе буде повний крах, або ти йдеш на поступки, звільняючи території, і взагалі починаєш якось приходити до тями, то тут, можливо, можуть бути якісь зміни, але поки я не бачу готовності Китаю використовувати ці засоби, які він має, для того, щоб тиснути на Росію.