Перша українська балістична ракета, удари по НПЗ і “справа Дурова”: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скоріною

Україна створила свою першу балістичну ракету. Що відомо про українське виробництво?

Російські нафтобази знову горять. Як удари по НПЗ впливають на військову машину Кремля?

Справа Павла Дурова у Франції. Чому керівництво Росії та “z-блогери” занепокоєні можливими проблемами месенджера Telegram після висунутих звинувачень його засновнику? І як це пов’язано з війною Росії проти України?

Про все це — в аналізі ключових подій тижня в проекті “Все так однозначно” телеканалу FREEДOM.

Ведучий — Єгор Скоріна.

Українська балістика

Україна створила свою першу балістичну ракету. За відповідних характеристик такий снаряд може долетіти з Київської області до Московської всього за кілька хвилин. Таким чином, найближчим часом по військових об’єктах Росії, ймовірно, почнуть прилітати більш відчутні удари.

Із двох країн — України та Росії — тільки перша воює з обмеженнями. Хоча правильніше буде сказати не “воює”, а “обороняється”, що робить ситуацію ще більш несправедливою. Якщо Росія вже використала всі можливі види техніки, весь арсенал ракет і всі типи озброєнь (за винятком ядерного), то Україні досі заборонено завдавати ударів по російських військових об’єктах західним озброєнням. Тому далекобійна ракета власного українського виробництва суттєво вплине на перебіг бойових дій.

На пресконференції 27 серпня президент Володимир Зеленський заявив, що Україна успішно випробувала свою першу балістичну ракету. Важливо розуміти, що виробництво такої зброї в період повномасштабної війни — це значне досягнення для країни. Тим паче що Україна не могла створити свою балістику протягом майже 20 років.

“Є певні напрацювання України. Думав, що рано про це говорити, але хочеться, щоб була оцінка суспільства, наших людей, які 24/7 працюють на оборонних підприємствах. Було позитивне випробування першої балістичної української ракети. Я з цим вітаю оборонно-промисловий комплекс”, — сказав Володимир Зеленський.

Раніше в України були тільки старі радянські ракетні комплекси “Точка-У”. До того як ЗСУ отримали платформи для запуску американських балістичних ракет ATACMS (“Атакмс”), комплекс “Точка-У” вважався найбільш далекобійним в української армії — він працює на відстані до 120 км. Але такої дальності недостатньо для ефективного ураження військових об’єктів на території Росії, а застосовувати ракети ATACMS для цих цілей США забороняють.

Балістична ракета — це дуже потужна зброя. Вона атакує ціль з великою швидкістю, практично вертикально, і її дуже складно перехопити. Наприклад, Росія часто використовує балістичні ракети “Іскандер-М” для терористичних ударів по Україні. Це знаряддя може досягати максимальної дальності 400-500 км всього за 5-6 хвилин. Але росіяни запускають ці ракети з набагато ближчих відстаней, тому час підльоту часто займає всього пару хвилин.

Найефективніше боротися з такими загрозами шляхом знищення не ракет, а самих установок і складів із боєприпасами. Але тут знову виникає порочне коло: досягти цих установок можуть ракети ATACMS, але Україна не може використовувати західне озброєння для ударів по них, бо вони розташовані на території Росії. У результаті російська армія без загрози для себе може завдавати ударів по Україні.

Причому Росія, на відміну від України, ще й регулярно використовує балістичні ракети не свого виробництва. Через значне скорочення своїх запасів Москва випросила боєприпаси у Північної Кореї. КНДР передала Кремлю балістичні ракети і не обмежує Росію в їхньому використанні, тож росіяни вільно луплять по Україні і своїми, і північнокорейськими.

Власне, у такій ситуації прагнення України створити своє озброєння — це абсолютно зрозумілий, очевидний крок. Але унікальність ситуації полягає в тому, що Україні не вдавалося створити подібний апарат майже 20 років. І це вдалося зробити в умовах великої війни, незважаючи на всі російські обстріли.

На початку 2000-х років Україна почала працювати над власним оперативно-тактичним ракетним комплексом “Сапсан”, який мав стати аналогом російського “Іскандера” і також вражати цілі на дальності до 500 км. Але його розробки були зупинені за президентства Віктора Януковича, який відігравав значну роль у процесі обеззброєння України в інтересах Кремля. Це лише одна з численних дій Януковича-втікача, який як міг послаблював українські збройні сили і створював передумови для агресії з боку Росії.

Якби Янукович і йому подібні не працювали на Москву, яка давно вже вирощувала план, як послабити Україну, позбавити зброї і захопити, то в Києва, як мінімум, зараз уже був би комплекс “Сапсан”. Як і багато іншого озброєння, яким Україна могла б завдавати ударів у відповідь на російську агресію і нікого не питати про дозвіл. Ба більше, якби в України було озброєння, то Росія і не напала б зовсім.

Політика Януковича обеззброїла Україну в критичний момент. Його рішення щодо згортання військових програм і зниження фінансування армії створили умови, за яких Україна виявилася вразливою перед обличчям російської агресії. Режим Януковича сприяв тому, що Росія окупувала Крим, потім захопила частини Донбасу, а потім почала повномасштабну війну проти України, у якої просто не було чим відповісти на величезну військову махину Кремля.

Тепер, щоб себе захистити, — в умовах того, що союзники не дозволяють Києву завдавати ударів по Росії західною зброєю — Україна змушена під час повномасштабної війни знаходити можливість створювати власне озброєння.

Створення першої балістичної ракети зараз для України — це не просто прорив виробництва. Це надзавдання, у виконання якого взагалі мало хто вірив.

“Під час війни в Україні можна спостерігати справжню технологічну революцію. Ми багато чому вчимося в українців, вони чудові лідери, і заява президента Зеленського про успішне випробування першої української балістичної ракети — яскраве тому підтвердження”, — цитує видання “Голос Америки” експерта зі стратегії національної та ядерної безпеки, відносин США — Росія Метью Волліна.

Застосування цього озброєння по цілях у Росії ніхто із союзників Києва не зможе обмежити.

Але не тільки створенням балістичної ракети займалася в роки російської агресії Україна. Як заявив президент Володимир Зеленський, через обмеження на використання далекобійної зброї західних партнерів українці створили і вже застосували нову зброю власного виробництва — ракету-дрон “Паляниця”.

Характеристики “Паляниці” засекречені, але деяку завісу таємниці все ж таки відкрили. Відомо, що ця ракета-дрон може дістати близько 20 аеродромів на території Росії. Найвіддаленіші з них — “Сольци”, “Савасалейка” і “Енгельс-2”, що дає можливість припустити ймовірну дальність польоту “Паляниці” в 600-750 км.

Читайте також: “Новий метод відплати агресору”: експерти розповіли про український гібрид ракети і безпілотника “Паляниця”

Удари по військових об’єктах у РФ

Україна загалом самостійно збільшує свої можливості ураження ворожих цілей. Кожні кілька днів стає відомо про все новий і новий палаючий російський об’єкт. Цього тижня Сили оборони України завдали ударів щонайменше по трьох значущих об’єктах на території Росії. Цю інформацію підтвердив Генштаб ЗСУ.

Одним із таких об’єктів стала нафтобаза “Зеніт” у Кіровській області Росії, яка розташована на відстані 1500 км від кордону з Україною. Це перший випадок, коли дрони атакували Кіровську область.

Також 28 серпня було уражено нафтобазу “Атлас” у Ростовській області, що спричинило масштабну пожежу та серйозні пошкодження резервуарів із паливом. Цей об’єкт є частиною російського ВПК і безпосередньо бере участь у забезпеченні російських військ. “Атлас” не можуть загасити вже третій день.

А раніше, 24 серпня, було підірвано великий склад боєприпасів у Воронезькій області Росії. За даними Головного управління розвідки України, на цьому об’єкті, що має назву “Захід”, зберігалося понад 5 тисяч тонн боєприпасів, включно з артилерійськими та танковими снарядами, патронами для стрілецької зброї і ракетами класу “земля-повітря”.

До цього, 18 серпня, внаслідок удару українського дрона на нафтобазі в місті Пролетарськ Ростовської області сталася пожежа. Тоді загорілося близько 20 цистерн із дизельним пальним. Пожежники не могли загасити вогонь протягом десяти днів, оскільки багато сил було відправлено на війну проти України. На тлі цих подій у Ростовській області та в Росії загалом почали масово продавати нафтосховища і нафтопереробні заводи.

Усі ці удари завдають шкоди військовій машині Кремля. Росія змушена скорочувати свій експорт, адже інакше їй доведеться обирати — віддавати бензин і дизель на війну чи для потреб мирного життя.

Брак бензину вдарив по експортних доходах. Спочатку РФ заявила про продовження заборони на експорт бензину до кінця серпня, потім — до кінця осені, а тепер — до наступного року.

“Виявилося, що Росія навіть нафту не може продавати, тому що їй не вистачає нафтопродуктів через українські удари. Думаю, що скоро Росія не зможе експортувати ні нафту, ні нафтопродукти, а дефіцит буде тільки збільшуватися”, — прокоментував телеканалу FREEДOM заступник директора Асоціації енергетичних і природних ресурсів України Андрій Закревський.

Удари по військових об’єктах Росії допоможуть Україні захиститися від терористичних атак армії РФ.

26 серпня Росія завдала наймасованішого авіаудару по Україні з початку війни, використавши 127 ракет і 109 ударних дронів. Видання Forbes Ukraine оцінило вартість цієї атаки в 1 млрд 300 млн доларів.

Для порівняння, російська влада планує витратити з федерального бюджету всього 20 млн доларів на купівлю житла для біженців з Курської області, куди війна прийшла з вини Путіна. Це означає, що один обстріл України обійшовся росіянам у 65 разів дорожче, ніж забезпечення житлом власних громадян, вимушених покинути свої будинки через дії своєї ж влади.

Наступного дня після наймасованішої атаки з початку війни Росія завдала нового удару по Україні. І ще за кілька днів росіяни здійснили вже третю за тиждень масовану атаку на Україну — запустили по мирних містах 74 дрони-камікадзе.

І при цьому майже 250 російських військових об’єктів, включно з аеродромами, перебувають у радіусі дії ракет ATACMS. Американський Інститут вивчення війни представив список таких об’єктів із зазначенням координат та інтерактивну мапу, щоб продемонструвати, наскільки заборона США на використання Україною ATACMS обмежує здатність завдавати ударів по важливій військовій інфраструктурі Росії.

Президент Зеленський наголосив, що зняття обмежень Заходу на далекобійні удари для України допоможе врятувати цивільних і швидше завершити війну справедливо.

“Продовжуємо наполягати на тому, що рішучість зараз — зняття обмежень для України на далекобійні удари зараз — допоможе нам якнайшвидше завершити війну справедливо для України та світу загалом. Захист життя всюди має однакове значення”, — сказав Володимир Зеленський.

Читайте також: Курська операція, Донецький фронт і український план перемоги: велика пресконференція президента Зеленського — головне

Головний месенджер війни

24 серпня засновника популярного месенджера Telegram, російського бізнесмена Павла Дурова затримали французькі правоохоронні органи після того, як його приватний літак приземлився в аеропорту Парижа. Гендиректору Telegram висунули звинувачення за кількома статтями, які пов’язані з відсутністю модерації на цій онлайн-платформі.

Інцидент із затриманням Дурова знову підняв на порядок денний дискусії про роль Telegram, особливо в контексті його використання у війні Росії проти України. У коментарі для українського “24-го каналу” зазначив:

“Те, що ФСБ читає звичайні чати — це вже доконаний факт. Я з повною відповідальністю можу заявити, що співробітники ФСБ самі розповідали мені про це, коли зв’язувалися зі мною. Вони просили перейти в секретний чат, тому що у звичайних чатах усе читається”, — сказав журналіст-розслідувач Христо Грозєв у коментарі українському “24 каналу”.

В умовах повномасштабної війни Росії проти України Telegram став ключовим засобом зв’язку та поширення інформації для російської армії. Ймовірно, саме тому російські “z-блогери” так стурбовані проблемами, які можуть виникнути через справу Павла Дурова у Франції.

У чому звинувачує Дурова французька влада? Частково претензії пов’язані з тим, що в месенджері фактично відсутня модерація. У зв’язку з цим у Telegram можливе поширення матеріалів порнографічного характеру, зокрема з неповнолітніми, торгівля наркотиками. Також серед звинувачень щодо Павла Дурова є пункти про шахрайство, злочинну змову, співучасть у діяльності організованого злочинного угруповання і про відмивання грошей. Деякі з цих правопорушень, якщо їх буде доведено, передбачають покарання до 10 років позбавлення волі та великі штрафи.

Як “справа Дурова” пов’язана з війною Росії проти України? Варто згадати, що Павло Дуров створив Telegram у 2013 році. Але перед цим, у 2006 році, він заснував ще й іншу популярну російську соцмережу — “ВКонтакте”. У 2014-му він продав свою частку в компанії, залишив пост генерального директора, виїхав із Росії, і нібито спалив за собою всі мости радикально заявивши:

“Немає шляху назад. Особливо після того, як я публічно відмовився співпрацювати з владою. Вони терпіти мене не можуть”.

Дуров тоді стверджував, що його бізнес намагалися віджати організації, пов’язані з путінськими олігархами, і що спецслужби РФ вимагали в нього інформацію про групи “Майдану” — онлайн-спільноти, де українці обговорювали протести проти режиму Януковича і російського впливу в Україні.

А тепер перенесемося у 2024 рік. В інтерв’ю американському політичному блогеру Такеру Карлсону Дуров заявив, що нібито уникає відвідин Росії, а водночас не відвідує великі геополітичні держави, як-от Китай або ж США.

Однак після його затримання у Франції 27 серпня вийшли відразу два розслідування, в яких журналісти стверджують, що насправді Дуров часто відвідував Росію. Ще й у ті моменти, коли, за логікою речей, на нього там мали чекати великі неприємності. Видання “Важные истории” повідомило, що Дуров понад 50 разів в’їжджав до Росії в період із 2015 до 2021 року. Водночас український підприємець Ярослав Ажнюк опублікував на “Українській правді” текст, у якому стверджує, що за той самий період Дуров таємно їздив у Росію понад 60 разів.

Тобто всупереч твердженню, що у квітні 2014 року Дуров нібито “порвав із Росією”, він багаторазово міг їздити туди без будь-якого переслідування з боку російської влади, але приховуючи це від широкої публіки.

У матеріалах журналісти уточнюють, що Дуров не приїжджав до Росії тільки з 2018 до 2020 року, у період, коли російська влада намагалася заблокувати Telegram. Але водночас Дуров перебував у РФ у всі ключові періоди для месенджера: і 2017 року, коли ФСБ вимагала видати ключі шифрування; і 2020 року, коли Роскомнагляд зняв блокування Telegram.

З’являється логічне запитання: чи співпрацював він тоді з Кремлем? Примітно, що російська влада намагалася два роки заблокувати Telegram, але потім раптово відмовилася від цієї ідеї. Кремль, який так прагнув заблокувати месенджер у Росії, зараз — під час усієї цієї історією з Дуровим у Франції — не виступив із підтримкою Парижа. Хоча, якщо в Кремлі так хотіли справді заблокувати месенджер, то, за ідеєю, мали б перші кидати каміння в Дурова.

Натомість представник МЗС РФ Захарова заявила щось про “утиск свободи слова”. А американське видання Washington Post звернуло увагу на те, що на арешт бізнесмена несподівано різко відреагував російський уряд. Посольство РФ у Франції навіть заявило, що підтримує зв’язок з адвокатом Павла і наполягає на його звільненні з-під варти. Ба більше, Росія направила дипломатичну ноту з вимогою надати консульський доступ до бізнесмена. Погодьтеся, такі заяви та дії російських дипломатів виглядають дивно, враховуючи, що сам Дуров показово публічно дистанціювався від Кремля, якому він нібито відмовився дати доступ до повідомлень користувачів Telegram.

Ймовірно, у Кремлі бояться, що на Заході зможуть отримати через Telegram якусь важливу для російської влади інформацію. По-перше, як повідомляє видання “Верстка”, російські чиновники продовжують користуватися цим месенджером після затримання Павла Дурова. У Telegram у них робочі чати, альтернатив яким немає.

По-друге, Telegram зараз популярний серед російських військових, які використовують месенджер для зв’язку на полі бою.

Для РФ це також інструмент поширення пропаганди та дезінформації. “Z-блогери” стурбовані можливими проблемами з Telegram через арешт Дурова, оскільки це найпопулярніший для них майданчик.

“Практично затримано начальника зв’язку російської армії”, — цитує видання Politico повідомлення в Telegram одного з російських “z-блогерів”.

Як повідомляє видання “Можем объяснить”, армія РФ просто не готова до переходу на інший месенджер. Військові скаржилися на проблеми зі штатним зв’язком із самого початку вторгнення в Україну. З’ясувалося, що закуплені Міноборони рації непридатні для використання на фронті, і втрата Telegram стане серйозним ударом по боєздатності російських військ.

“Штатний зв’язок від Міноборони — це тільки радіо або польовий телефон, що належить минулому століттю. Сучасні російські рації показали свою неефективність, тому багато солдатів самі закуповують китайські “баофенги”. Месенджер у цьому сенсі надійніший і зручніший — можна відправити точку на карті, фото або будь-який інший файл”, — зазначає військовий аналітик Ян Матвєєв.

Зараз Telegram — це головний месенджер війни для Росії. Керівництво РФ занепокоєне тим, що Дуров може передати ключі шифрування французькій владі, що дасть змогу отримати доступ до платформи і будь-яких повідомлень, які, на думку користувачів, були зашифровані.

Попередні випуски “Все так однозначно”:

• Продовження Курської операції, мовчання Путіна і удари по військових об’єктах у РФ: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скоріною
• Військова комендатура ЗСУ в Курській області та строковики РФ на передовій: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скоріною
• Ситуація в Курській області та проблеми з озброєнням: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скоріною
• Обмін ув’язненими між РФ і Заходом та “путінські виплати” за участь у війні: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скоріною
• Візит Кулеби до Китаю та перспективи президентства Гарріс у США: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скоріною