Верховна Рада ухвалила законопроєкт про відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) України. Документ підтримали 293 народних депутати.
Що він означає і чи можна це назвати стартом судової реформи в Україні – розповів експерт з конституційного права Олександр Москалюк у програмі “5 вопросов на злобу дня” телеканалу UA.
– Розкажіть, що таке ВККС і що означає ухвалений Верховною Радою документ?
– Вища кваліфікаційна комісія суддів – це той орган, який повинен набирати суддів у судову систему України. Організовувати конкурс, і через цей конкурс людина отримує можливість бути рекомендованою Вищою радою правосуддя для того, щоб далі президент видав указ про призначення судді. Тому без цього органу судова система фактично паралізована. Вона була паралізована кілька років, оскільки не функціонувала, і величезна кількість вакансій було, і цих вакансій налічується тисячі.
У нас на сьогоднішній день є суди в Україні, де немає суддів. В силу того, що просто не організований конкурс.
Тут все питання в тому, що ВККС була дискредитована цим фактом. Тому головне завдання було в тому, щоб зробити такий орган, який був би незалежним і який не був би викритий, скажімо так, у тому, що підігрує тим чи іншим політичним силам, або тим чи іншим суддівським корпораціям. Це з одного боку. З іншого боку, резонне було питання, як це можна буде зробити. І більшість людей, які працюють в міжнародних організаціях, говорили про те, що це можливо лише з допомогою і за участі міжнародних експертів. Ця модель вже в Україні застосовувалася і, в принципі, головним завданням було залучення міжнародних експертів до відбору кандидатів у ВККС.
– Законопроєкт про перезапуск ВККС підтримали 293 народних депутати. Чому не всі голосували за нього?
– Головний аргумент, який висловлювався проти – що якщо до цього процесу будуть залучені народні експерти, то чи не є це залучення в формування такого важливого органу втручанням у внутрішні справи України та порушенням державного суверенітету.
Питання полягає в тому, щоб створити систему, яка дала б можливість перейти на якісно новий рівень. Що вона передбачає? До складу конкурсної комісії входять шестеро осіб. Троє з них – це міжнародні експерти, у них буде можливість блокувати будь-якого кандидата, якщо проголосують всі троє. Ще три особи — це люди, які будуть відбиратися з 32 кандидатів.
Я вважаю, що це найбільш компромісний варіант. А компромісний варіант завжди має влаштовувати всі сторони, з одного боку. А з іншого – це краще, ніж відсутність такого органу, коли проблеми тільки накопичуються.
У судах тисячі справ перебувають на розгляді. Деякі вакансії існують з 2014 року. Тобто, є вакансія, а у нас 7 років немає людини, яка повинна розглядати справи. Значить, ці справи розглядає хтось інший. Це сніжний шар, це як будинок, в якому фундамент спочатку був неправильно зведений.
– Коли це все запрацює? Коли завершиться судова реформа?
– Зараз потрібно реформувати Вищу раду правосуддя, оскільки зараз там домінують колишні судді, судді у відставці. А це орган, який, зокрема, має ухвалювати рішення про звільнення суддів, про призначення суддів. Тому вважається, що дуже важливий крок, щоб був реформований цей орган. Я хочу сказати, що ця модель, яка пропонується — вона, з одного боку, не досконала, але, з іншого боку, нарікань на діяльність нинішнього Верховного суду, який був сформований вже на нових підставах ще за попереднього президента, набагато менше, ніж було раніше. Тобто позитив, насправді, відбувається.
Проблема полягає в тому, що до Верховного суду доходить досить невелика кількість справ, а всі вакансії – це суди першої інстанції, суди другої інстанції, а люди, безпосередньо, мають справу саме з судами першої інстанції.