Перетин відносин Польща — Україна та Польща — ЄС: інтерв’ю зі Станіславом Желіховським

Польща активно допомагає Україні, не лише приймаючи біженців, а й постачаючи своє озброєння для боротьби з Росією. Але чи зможе Польща самостійно впоратися зі своїм фінансовим навантаженням? На яку допомогу від Європейського Союзу може розраховувати Польща та як це допоможе Україні? Про це в ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA розповів провідний спеціаліст Дипломатичної академії України ім. Г. Удовенка при МЗС Станіслав Желіховський.

— Польща надає дуже велику підтримку Україні. Це посилює позиції Польщі всередині Європейського Союзу. Може, якісь пільги передбачаються країні?

— Справді, Республіка Польща надала та надає безпрецедентну допомогу для України та українського народу. Тут є кілька факторів.

Перший — це, звісно, економічний, оскільки Польща дуже сильно допомагає громадянам України як на своїй території, так і допомагає Україні вистояти в цій агресії, це і фінансові ресурси, та іншого типу допомога Україні.

Також Польща допомагає у військовому плані, ми розуміємо, що зараз більшість озброєння, яке приймає Україна, проходить через територію Польщі. Вона є не лише країною-транзитером, а й державою, яка віддає свої види озброєння, щоб Україна спромоглася поповнити ті втрати, яких вона зазнала на полі битви з Російською Федерацією.

Все це вказує на те, що Польща діє як справжній союзник, як партнер, як друг для України, і це дуже важливо.

Але варто розуміти, що те, що Польща допомагає, не завжди є індульгенцією для її відносин з іншими партнерами, зокрема з союзниками по Європейському Союзу.

Так, ще у червні цього року можна було з оптимізмом дивитись на перспективу потоку нових фінансових ресурсів ЄС до Польщі, необхідних для відновлення економіки після пандемії коронавірусу. Європейська комісія схвалила польський національний план реконструкції на суму близько 36 млрд. євро. Все вказувало на те, що Варшава та Брюссель закрили цей спор.

Умовою отримання коштів було проведення Польщею, зокрема, судової реформи. Але віце-президент Єврокомісії оцінила поправки до закону про Верховний суд Польщі як такі, що не відповідають критеріям, викладеним у національному плані реконструкції. І тому зараз градус відносин між Варшавою та Брюсселем дещо розжарюється. Наразі можна спостерігати взаємні звинувачення між Єврокомісією та політикумом Польщі.

Але фінансові важелі залишаються у Брюсселі. Тому Варшава має усвідомлювати цей факт. І вже є перші оптичні сигнали, оскільки уряд Польщі заявив, що планує подати першу заявку на отримання коштів із національної програми реконструкції та сподівається отримати їх на межі цього та наступного року.

Це дуже важливо, тому що ми повинні розуміти, що Польща дуже постраждала від пандемії коронавірусу. А також у контексті прийнятих на своїй території біженців з України та фінансової допомоги для української держави.

У Польщі зараз є проблема інфляції, і тому отримання цих коштів є вкрай важливим для того, щоб Польща встояла як справжній форпост західного світу, і могла далі допомагати Україні в її боротьбі з російським агресором.

— Європейська комісія схвалила виділення Польщі 5 млрд 100 млн євро. Тобто позитивна динаміка у відносинах ЄС та Польщі є.

— Ці фінансові ресурси є дуже важливими для Республіки Польща. Тому що вона прийняла на своїй території близько 4 млн біженців з України, що становить 1/10 її населення.

Польща зараз переживає непростий період, переважно в економічному плані. І тому частина ресурсів, що їх дає Європейський Союз, йде на потребу українців, а також тих галузей економіки, які пов’язані за допомогою України.

Польща зараз запускає свою економіку саме у військовому плані для того, щоб зробити ту кількість техніки, яка потрібна була б як для неї самої, так і для постачання в Україну.

Тим більше зараз є нові замовлення на військову продукцію, і це теж вимагає великих фінансових ресурсів.

Також ми повинні розуміти, що Польща розташована на східному фланзі НАТО і є потенційною мішенню для Російської Федерації. Ми бачимо, як багато фінансів йде саме для забезпечення її східного кордону з Республікою Білорусь, а також Калінінградської області. Постійно біля цього кордону відбуваються провокації, що також потребує коштів. І зрозуміло, що, щоб отримувати спокійне надходження коштів, Польща має бути зразковою державою Європейського Союзу.

— Союз України, Польщі та Великої Британії, про створення якої було оголошено 17 лютого цього року, формально пригальмували, вона досі не має офіційної назви, не була документально задекларована, але на практиці вона працює. Що з цим союзом, як він працюватиме та зміцнюватиметься?

— Справа в тому, що ідея про його появу була ще до початку повномасштабного вторгнення РФ. Нині важко займатися такими питаннями. І я думаю, що розвиток теми буде вже після активної фази бойових дій в Україні. Більше того, потрібно, щоб ще пройшли свої політичні процеси жителі Великої Британії, тому що ми розуміємо, що незабаром у них зміниться прем’єр-міністр та уряд, і все залежатиме від того, хто буде біля керма цієї держави. А поки що весь цей період цей альянс існуватиме у форматі де-факто.

Варшава, Лондон та Київ постійно ведуть консультації, як ефективно протистояти агресії Російської Федерації. І це найважливіше зараз.

Так, можна створити величезну кількість союзів на папері, але вони не працюватимуть. Але якщо ці союзи підкріплені діями, вже після доказу ефективності можна буде говорити про їхнє посилення. Тоді ми отримаємо потрібний для нас формат, який вже буде опрацьовано всіма державами. Можливо, до нього приєднаються ще інші держави, наприклад, країни Балтії чи якісь держави з Чорноморського регіону.

Нагадаємо, Андреас Умланд в ефірі марафону FREEДОМ на телеканалі UA розповів, що Німеччина не замерзне без російського газу, але буде важко промисловості.

Демілітаризація Криму в дії: Подоляк прокоментував вибухи під Джанкоєм

У Мелітополі після двох вибухів зупинилося телемовлення, захоплене росіянами – мер

Читайте також: Україна має ключ до майбутнього Росії: інтерв’ю з публіцистом Костянтином Еггертом