Переговори з Україною про членство в ЄС, військова допомога та контрнаступ ЗСУ: важливе із заяв Жозепа Борреля

Після історичної Європейської Ради 14-15 грудня, на якій європейські лідери ухвалили рішення про початок перемовин з Україною щодо вступу до Європейського Союзу, верховний представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики Жозеп Боррель зустрівся для неформального спілкування з журналістами. Частина розмови стосувалася України. FREEДОМ наводить окремі висловлювання єврочиновника.

Про український наступ

“Подивіться на Путіна. На пресконференції [14 грудня] і в його інших виступах говориться: я виграю війну, тому що в мене сильний потенціал, а контрнаступ [України] провалився. Отже, цей наратив — російський наратив. Ми могли б назвати його “пораженство”.

“Контрнаступ не став голлівудським проривом і Україна не на березі Чорного моря, але росіяни опинилися в повній безвихідній ситуації”.

“Ми знаємо, що вони (росіяни, — ред.) планували бліцкриг за три дні, і на той момент у них було 150 тис. солдатів. Зараз у них 400 тис. солдатів, майже втричі більше. Але вони втратили 2 500 танків, а це 50% їхнього парку танків, у середньому по 5 танків на день. Це не можна назвати успіхом”.

“Чи готові ви підтримати Україну? Якщо ви підтримуєте Україну — Україна може перемогти напевно”.

Про збільшення виробництва снарядів для ЄС та України

“Європейська Рада вирішила доручити верховному представнику, [Європейській] комісії та Європейському оборонному агентству розробити план європейської оборонної промисловості, тому що нам потрібно збільшити виробничі потужності. Нам потрібно, щоб було ясно, що до кінця наступного року ми досягнемо потужності в 1 млн снарядів на рік. Наприкінці року ми вийдемо на цю потужність. Це крім того, що вже відправлено на експорт”.

“Нам необхідно збільшити наш оборонний і промисловий потенціал. Ми не можемо собі дозволити мати таку слабку індустрію. Ні, це неможливо. Ми повинні мати можливість виробляти більше і швидше, більше і швидше. “Усе швидше і швидше” — це мій девіз із самого початку. І ми зробили досить багато, але, можливо, не так швидко, як потрібно”.

Про настрої в європейському суспільстві

“Ви не можете просити європейське суспільство реагувати так, як би воно могло відреагувати, якби воно билося безпосередньо. Це психологічні проблеми, які нелегко подолати”.

Про рішення почати переговори з Україною та Молдовою про вступ до ЄС

“Я думаю, що і в Україні, й у Молдові, й у Грузії [якій надали статус кандидата в члени ЄС] настрій має бути гарний. Тому що ми вирішили почати цей процес”.

“Усі боялися, що Орбан не дасть “зелене світло” [щодо старту переговорів про вступ України до ЄС]. І наприкінці ми використали його “конструктивне утримання”. Навіть якщо ми допускаємо, що це не найкраща ідея, але ми так зробили”.

“Ми придумали новий шлях досягнення згоди — кімната кави. Ми маємо обладнати кав’ярню всередині та запрошувати людей попити кави”. (Канцлер Німеччини Олаф Шольц розповів, як перед голосуванням за початок переговорів про вступ України до ЄС вивів угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана випити кави поза межами зали, де відбувалася процедура, — ред.).

“Він (Орбан, — ред.) був готовий надати більше допомоги Україні, але не через інструмент довгострокового бюджету Європейського Союзу”.

Про військову допомогу Україні від ЄС

“Українців не хвилює, чи піде це (військова допомога, — ред.) через Європейський фонд миру або на двосторонній основі. Їм потрібно те, що їм потрібно. Все інше — техніка. Отже, нам потрібно визначити потреби України, а потім те, як ми зможемо задовольнити ці потреби, — це вже наша внутрішня кухня”.

“Європейський фонд миру також є координаційним механізмом, способом визначити, хто і що надає [з озброєння Україні], і отримати чітке уявлення про те, як збігаються потреби та можливості. Таким чином, фонд відіграє роль інформаційно-координаційного центру”.

“Фінансування — це одне, координація — це інше. У будь-якому разі, держави-члени мають координувати свої дії, щоб надати Україні те, що потрібно українцям, уникаючи дублювання та підводних каменів. Європейський фонд миру відігравав величезну роль, і продовжуватиме відігравати цю роль. Українцям потрібно те, що їм потрібно. Те, як ми їх забезпечили, — питання другорядне. Фонд миру — це добре. Двосторонні угоди — це теж добре”.

Читайте також: На початку нелегкого шляху, але з оптимізмом: чому рішення Євросоюзу про переговори з Україною змінить історію