Переговори про вступ до ЄС і гарантії безпеки: що чекає на Україну влітку — огляд від експертів

Україна стоїть на порозі початку офіційних переговорів про вступ до Євросоюзу. Старт переговорів через міжурядову конференцію призначено на 25 червня.

Більшу частину шляху до членства в Євросоюзі Україна пройшла ще взимку 2024 року. У Брюсселі за підсумками скринінгу дали Києву “зелене світло” і відзначили високий рівень відповідності українського законодавства європейському.

Тепер країни ЄС мають домовитися про так звані переговорні рамки.

Дата початку переговорів під питанням?

Посли країн-членів Європейського Союзу 29 травня обговорили питання ухвалення переговорних рамок щодо вступу України та Молдови до ЄС. Паралельно з українським треком переговори про вступ до ЄС веде Кишинів.

Під час дебатів практично всі посли продемонстрували підтримку ідеї провести міжурядову конференцію і фактично почати переговори до кінця червня (до кінця бельгійського головування в ЄС і початку головування Угорщини).

Перед зустріччю у деяких послів ще були заперечення щодо питання старту переговорів, але їх було знято під час дискусій.

Водночас одна з країн вимагає значних змін до тексту, що стосується України: особливо щодо пунктів про права національних меншин, боротьбу з корупцією, внутрішнього ринку, сільського господарства.

Посли ухвалили рішення повернутися до питання переговорних рамок і старту переговорів України та Молдови з ЄС за тиждень, після додаткових консультацій з експертами.

Видання Politico, посилаючись на анонімні коментарі європейських дипломатів, пише про те, що Брюссель поспішає дати старт переговорам саме 25 червня, адже починаючи з 1 липня головувати в Євросоюзі буде Угорщина. З огляду на неоднозначну позицію прем’єр-міністра Віктора Орбана та заяви з Будапешта з критикою ідеї членства України в ЄС, питання може стати на паузу. Деякі європейські дипломати впевнені й у тому, що сама Угорщина згодна голосувати за старт перемовин раніше, аби рішення не було ухвалено за її головування.

“Орбан, у принципі, не сильно зацікавлений у тому, щоб Україна була в ЄС. Ми, звісно, розуміємо, що це не економічні чи якісь інші причини, крім його проросійської позиції. Але на другому етапі ми розуміємо, що з ним буде складніше це зробити, тому що він може ставити палиці в колеса. Але знову ж таки, Орбан не є кінцевою причиною, щоб не пустити Україну в ЄС, ми ж пам’ятаємо останні позиції щодо України, коли Орбан у певні моменти вставав і йшов у своїх справах пити каву, коли йому потрібно було”, — пояснив ситуацію політичний експерт, кандидат філософських наук Андрій Городницький.

Після старту офіційних переговорів на Україну чекає детальний скринінг законодавства. Він може розтягнутися на кілька років, точного дедлайну в такій процедурі немає. За цей час Євросоюз теж має підготуватися до розширення, а саме підготувати програми субвенції та підтримки України.

На початку травня тижневик Welt am Sonntag повідомив, що Євросоюз узгодив гарантії безпеки для України, що передбачають політичну, військову та економічну допомогу. За відомостями видання, наразі проєкт договору ще узгоджується Європейською службою зовнішніх зв’язків і українським урядом. Документ має набути чинності до початку липня і діятиме до вступу України до Євросоюзу і НАТО.

Тим часом Україна підписала двосторонні договори у сфері безпеки вже з 12 країнами Європи.

Читайте також: Україна отримала гарантії безпеки ще від трьох країн: підсумки візиту Зеленського до Іспанії, Португалії та Бельгії оцінили експерти

Коментарі експертів

Що означає для України старт переговорів — символізм чи реальний крок на шляху до Євросоюзу? З якими викликами Україні ще доведеться зіткнутися на шляху до ЄС? Що означають гарантії безпеки від ЄС для України? На ці та інші запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:

• Андрій Веселовський, надзвичайний і повноважний посол, радник директора Національного інституту стратегічних досліджень;
• В’ячеслав Потапенко, керівник центру внутрішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень;
• Михайло Пашков, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова;
• Олег Саакян, політолог, співзасновник “Національної платформи стійкості та згуртованості”.

АНДРІЙ ВЕСЕЛОВСЬКИЙ: Велика бюрократична робота триває і її буде багато

— Ми маємо розуміти, що такими ж етапами рухалися всі інші країни. В одних було простіше, в інших — складніше, тому що рівень підготовки або розміри самої держави відрізнялися. Були внутрішньополітичні проблеми в кожної з країн тією чи іншою мірою. Були внутрішньополітичні проблеми у Європейського Союзу. Але всі вони рухалися цими ж етапами. Нічого кардинально нового, несподіваного, неправильного, спеціально для нас поганого — немає.

Ми перебуваємо, нарешті, на етапі переходу до реальних переговорів. До цього країна була кандидатом для цих переговорів. Нас перевіряли, чи достатньо в нас внутрішнього законодавства і готовності його виправляти в майбутньому для того, щоб стати членом Європейського Союзу. Виявилося, що в процесі цієї перевірки ми підтягнули свої проблематичні вузли, зокрема, і в питанні про національні меншини, на чому так наполягала Угорщина. І тепер усі країни Європейського Союзу, за невеликим винятком, вважають, що ці переговори можна починати.

Для того щоб почати переговори з майбутнім членом, йому виділяють так звану переговорну рамку. Її нам мають дати наприкінці червня. Це набір дат і дій для проведення переговорного процесу — коли конкретно, на якому рівні, в якому складі делегацій буде обговорюватися той чи інший аспект підготовки до членства в Європейському Союзі.

Це дуже велика бюрократична робота. Європейському Союзу важливо її підготувати якісно та індивідуально. Тому що з однією країною треба починати розмови з питань безпеки, а з іншою — з питань транспорту. А з третьою — з питань права.

Одночасно з нами в цій зв’язці йдуть Молдова, Боснія і Герцеговина, і все менш імовірно може йти Грузія. Уже зараз ідеться про те, що відповідна конференція відбудеться 27-28 червня.

В’ЯЧЕСЛАВ ПОТАПЕНКО: В України мало шансів стати членом ЄС під час активної війни

— За всіма ознаками схоже, що це має статися не пізніше червня, поки не відбулися вибори до Європарламенту. З липня можуть виникнути певні нюанси за верховенства Угорщини, яка досить неоднозначно ставиться до перспективи євроінтеграції України. Я дивлюся на ситуацію формального початку позитивно.

Малоймовірно, що процес вступу України до ЄС закінчиться раніше, ніж активні бойові дії, тому що політична складова буде головною. Тобто насамперед Євросоюз усе-таки ухвалюватиме політичне рішення щодо прийняття України, і малоймовірно, що країну в стані активних бойових дій приймуть до Євросоюзу.

Нам доведеться домовлятися з Угорщиною щодо угорської національної меншини на Закарпатті, їхніх релігійних та освітніх питань. З Румунією, зі Словаччиною, з Польщею буде багато питань щодо історичної пам’яті.

Процес буде тривалий, але за бажання він цілком може бути успішним. Бо такого рівня реальної інтеграції з Європейським Союзом, який сформувався в Україні за останні 2,5 роки, з початком широкомасштабної агресії Російської Федерації, не мали ні Польща, ні Чехія, ні Хорватія на момент вступу до ЄС.

У нас мільйони громадян живуть у ЄС, вивчають мови, працюють на підприємствах, освоюють технології. Частина з них повертається сюди. Експорт переорієнтувався на ЄС. Енергосистеми ми об’єднали ще 2022 року. Уся торгівля, за винятком невеликого морського коридору в Одесі, йде через країни ЄС — Румунію, Польщу. Українські чиновники, бізнесмени на практиці навчилися розв’язувати ті проблеми, які виникають, і реально інтегруватися до Євросоюзу. Причому в такому авральному режимі. Тому об’єктивно рівень інтеграції України в Євросоюз дає змогу її вважати членом ЄС, на мою думку. Все інше — це політичне рішення. І набір формальностей, який дає змогу відтягувати момент формального прийняття до ЄС до того моменту, поки не буде ухвалено політичне рішення.

МИХАЙЛО ПАШКОВ: Два майбутні літні місяці будуть політично спекотними для України

— За останні два роки ЄС дуже сильно трансформувався в плані модернізації європейської політики безпеки і оборони. Йдеться, зокрема, про стратегічний конкурс. Тобто в даному контексті Україна є дуже важливою і дуже фундаментальною складовою безпеки на Європейському континенті. Тому це абсолютно очевидний момент, на який європейські лідери не можуть просто не зважати. Проблема безпеки є мейнстримом і в зовнішній політиці Європейського Союзу, і в світі.

Йдеться не тільки про Україну, а й про Молдову, і про Балканські країни. І в даному випадку — не про вступ завтра чи післязавтра. Йдеться про те, що 25 червня буде дано офіційний сигнал щодо відкриття переговорного процесу, який у практичній площині почнеться пізніше. Я маю на увазі, зокрема, і вибори до Європейського парламенту, і подальше формування Європейської комісії, керівних органів Європейського Союзу.

Тобто в даному випадку ми говоримо скоріше про морально-психологічний мобілізаційний символ відкриття переговорного процесу, який, безумовно, є обнадійливим і для України дуже важливим, і для наших країн партнерів.

Поряд із цією важливою датою щодо відкриття переговорного процесу ще буде низка дуже важливих заходів.

Взагалі два майбутні літні місяці будуть політично спекотними для України. Я маю на увазі і саміт G7 в Італії, і саміт НАТО, і четвертий саміт Європейського співтовариства. І, безумовно, насамперед для нас украй важливий Глобальний саміт миру, який відбудеться у Швейцарії.

Тобто всі ці події резонансного характеру мають досить глобальне і серйозне перспективне значення для України, зокрема в контексті безпеки.

ОЛЕГ СААКЯН: Безпекову сферу України та Європейського Союзу ще можна і потрібно нарощувати

— Є ціле поле співробітництва України та Європейського Союзу, яке ще можна нарощувати і в якому договором про безпеку будуть взяті взаємні зобов’язання. З українського боку більше стосуватиметься реформ, взаємопідтримки. Найімовірніше, енергетична сфера буде, інфраструктурна, виробнича, продовольча та інші.

З боку Європейського Союзу буде симетрична і додаткова безпекова сфера, підтримка цих реформ, фінансування та інше. Тобто це ширша рамка з конкретними треками і програмами зі співробітництва, які діятимуть у горизонті 10 років, а не на рік чи три.

Ми переводимо взаємовідносини з усіма країнами і суб’єктами, з якими підписано подібні безпекові договори, у стратегічну, десятирічну перспективу співпраці.

А це дає змогу вже і бізнесу, і публічному, і науковому, і іншим секторам взаємодіяти і вибудовувати плани співпраці, розуміючи, що завтра ситуація не зміниться на 180 градусів. А навпаки, у них є гарантія, і в них є нормативно-правова база, до якої вони можуть у цьому випадку апелювати.

Я думаю, що ціла низка питань, які відносяться ширше до сфери національної безпеки, починаючи від міграції, закінчуючи обміном даними кібербезпеки. Україні є що внести в загальноєвропейську безпеку. Це стосуватиметься багатьох сфер.

З Європейським Союзом я чекав би досить широкої рамки угоди про безпеку. І при цьому не такої високої деталізації, як з окремими країнами.

Читайте також: Україна — ключовий пазл безпеки Європейського Союзу, — Буряченко