Передача Україні заморожених активів РФ — що утримує партнерів, пояснив Ус

Позиції країн щодо використання для потреб України заморожених активів Центробанку РФ продиктовані їхніми економічними інтересами. У деяких є проросійське лобі, у деяких — активи, пов’язані і з РФ, і з цими країнами. Дуже болюче це питання для Німеччини. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ сказав кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень НІСД Іван Ус.

“Є проблема, яка може не дуже очевидна, але вона присутня. Це проблема з Німеччиною. Німеччина дуже боїться, що передача російських активів Україні призведе до того, що буде якийсь прецедент, який буде використаний проти самої Німеччини, причому за часи Другої світової війни… Польща подавала позов проти Німеччини у 2022 році якраз за часи Другої світової війни. Цей позов відкликав глава уряду Туск. Але це не означає, що коли гіпотетично повернеться “Право і справедливість” до влади, цей позов не буде повернуто до життя… Так думає не лише Польща, а та ж Італія, при тому, що вона, нагадаю, за часів Другої світової війни була разом із Німеччиною, вони союзниками були. Проте зараз в італійських судах є позови до Німеччини за часи Другої світової війни. Тобто це дуже актуальна тема. Тому Німеччина проти”, — прокоментував гість ефіру.

Подібні побоювання, як наголошує він, не єдина причина нерішучості партнерів. Українській дипломатії важливо розуміти їхні мотиви, щоб із цим працювати.

“Що стосується інших країн, то тут десь працює російське лобі, десь є якісь активи, які пов’язані паралельно і з Росією, і з іншими країнами, і це впливає на їхню позицію… Та сама Австрія, де ми бачимо австрійський Raiffeisen Bank — він не поспішає залишати Росію. Можливо, це стосується Греції та Кіпру. Кожна країна тут має свої економічні інтереси. Ці інтереси впливають на позиції цієї країни. Це, безперечно, негативно впливає на Україну, на позитивне рішення для України з цього питання. Але це означає, що дипломатії треба працювати. Треба розуміти, чому та чи інша країна обіймає ту чи іншу позицію… Також більше комунікувати з країнами, які є переважно союзниками України, і, відповідно, допомагати разом “продавлювати” ті країни, які все ще гальмують”, — зазначив Ус.

Економіст також пояснив, чому важливим є рішення G7 щодо заморожених російських активів.

“Велика сімка” — це такий собі, якщо хочете, головний представник колективного Заходу. Коли ми говоримо “колективний Захід”, ми намагаємося інституалізувати це поняття. І “Велика сімка” — це основний інститут. Насамперед орієнтуються на неї. Коли ухвалюються рішення лише на рівні “Великої сімки”, це впливає й на інші країни, які сприймаються як союзники колективного Заходу. Тут психологічне значення впливу “Великої сімки”, плюс “Велика сімка” — це основні економіки, в яких перебувають російські активи”, — пояснив Іван Ус.

Нагадаємо, основною темою саміту лідерів країн “Великої сімки” (G7), який пройде 13-15 червня в Італії, стане питання конфіскації російських активів для потреб України. Також на полях форуму відбудуться чергові переговори між президентами України та США.