Тортури струмом і змушення співати гімн Росії: що відбувалося в катівнях Херсона — дані правоохоронців

На Херсонщині щодня знаходять приміщення, де під час окупації міста російські загарбники утримували та катували українських громадян.

У камерах та підвалах до українців застосовувалися різні методи тортур, фізичне та психологічне насильство. Росіяни катували переважно мирних жителів, у тому числі й дітей.

Приводом для затримання та нелюдського поводження з людьми могли стати проукраїнські погляди, відмова від співпраці з окупаційною адміністрацією та підозра у так званому “шпигунстві” на користь Збройних сил України чи українських спецслужб.

Тортури у “віджатих” будівлях МВС

Як повідомив в ефірі національного телемарафону генеральний прокурор України Андрій Костін, на деокупованих територіях Херсонської області правоохоронці виявили щонайменше дев’ять приміщень, де катували українських громадян. При цьому підтверджено загибель понад 400 цивільних осіб.

“За даними Офісу генпрокурора, підтверджено наявність дев’яти тортур на звільненій території Херсонської області. Також виявлено тіла 432 цивільних, які були вбиті”, — зазначив генпрокурор.

Лише за останні дні в одному тільки Херсоні було виявлено чотири незаконні місця позбавлення волі.

За інформацією Офісу генпрокурора, під час окупації обласного центру російські військові та представники спецслужб РФ у захоплених будинках Херсонського ізолятора тимчасового тримання, слідчому ізоляторі та одному з райвідділів поліції облаштували свої так звані “правоохоронні органи”.

Після звільнення обласного центру від російських військ у раніше захоплених приміщеннях виявили документи, зокрема так звані посвідчення представників окупаційної поліції, графіки чергувань, розклеєні позначки “чергова частина”, “кабінет слідства”, “кримінальний розшук”.

Окрім цього, вилучено також знаряддя тортур: гумові кийки, дерев’яну биту, апарат, яким окупанти катували мирних жителів струмом (так званий “тапік”), лампу розжарювання та кулі зі стін. Окупанти облаштували катівню також у підвалі одного з офісних центрів Херсона, де правоохоронці знайшли частину металопластикової труби, наручники та інші речі.

У поліції повідомили, що затриманих били бітами та металевими трубами, катували струмом, пов’язували, імітували розстріл. Полонених також змушували вивчати напам’ять російський гімн.

“Ми спостерігаємо традиційну картину для деокупованих територій — у будинках поліцейських управлінь широко використовувалися так звані застінки, людей тримали в абсолютно нелюдських умовах, розстрілювалися гуманітарні конвої. Я вже мовчу про десятки майнових злочинів окупантів проти мирного населення”, — розповів в ефірі заступник міністра внутрішніх справ України Євген Єнін.

Жах у катівнях окупантів

За час окупації на Херсонщині було затримано чи зникли безвісти сотні людей. За даними експертів Єльського університету, протягом восьми місяців — з березня по жовтень — у Херсоні та Херсонській області було затримано та пропало безвісти 226 осіб.

Водночас, уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець в ефірі телеканалу FREEДОМ заявив, що знущанням та катуванням у тюремних камерах та підвалах зазнало набагато більше людей.

“Щодо кількості людей, які пройшли через тортури — це тисячі людей. Знаєте, я відвідував усі звільнені території, але масштаби порушень міжнародного гуманітарного права, які побачив у Херсонській області, навіть мене жахнули. Тут уже РФ дійшла до того, що вона окремо зробила камеру для дітей, де їх також били”, — розповів Дмитро Лубінець.

Аналогічної думки дотримується голова Херсонської облради Олександр Самойленко

“Ми говоримо про тисячі людей. Щодня в катівнях росіяни утримували 600 людей”, — зазначив Самойленко.

У свою чергу, заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський пояснив, що влада поки не дає конкретних цифр за кількістю людей, які побували в катівнях окупантів, оскільки ця робота ще триває.

“Потім наші правоохоронні органи прозвітують і скажуть, скільки виявлено потерпілих, скільки загиблих. Але масштаби насправді теж серйозні, тому що Херсон був одним із фільтраційних центрів. Тут розташовувалися їхні в’язниці, де катували наших людей, схиляли їх до співпраці або вибивали свідчення про те, що вони були агентами СБУ та інше. Доходило до того, що до в’язниць потрапляли підприємці, які просто відмовлялися свій бізнес переводити на роботу в рублі. Вони теж пройшли через просто пекельні умови”, — розповів Соболевський.

Дмитро Лубенець наголосив, що у підвалах та тортурах у жахливих умовах одночасно тримали й чоловіків, і жінок.

“На території Херсонської області вперше були встановлені факти (зі свідчень людей, які перебували в цих катівнях), що одночасно в камерах тижнями цілодобово тримали чоловіків та жінок разом. Причому їх не випускали тижнями. Навіть у туалет потрібно було ходити жінкам при чоловіках, а чоловікам — при жінках… Тут була окрема камера, де тримали підлітків. Ми зараз встановлюємо їхній вік. Люди розповідають, що деякі хлопці виглядали приблизно на 14 років”, — наголосив Лубінець.

Омбудсмен зазначив, що у кожній камері були встановлені відеокамери для спостереження.

“Таке цілодобове відеоспостереження записувалося зі звуком. Це окремо підкреслюють наші громадяни, які зазнавали тортур, і пояснюють, що вони це чітко розуміли. Бо як херсонці починали говорити про окупацію, то миттєво в камери забігали люди в масках і всіх жорстоко били”, — написав Лубінець на своїй сторінці у Facebook.

За словами місцевих жителів, багатьох затриманих привозили до підвалів у наручниках та з мішками на головах.

“Людей утримували, катували, застосовували різне насильство — фізичне, моральне, інтелектуальне. Хто як міг, так і тримався. Це зрозуміло. Але жити при цьому у вільній Україні, в якій ми прожили 30 років, і все це терпіти було нестерпно. Це дуже важко”, — розповіла мешканка Херсона Людмила Медведєва.

Як зазначає Washington Post, у Херсоні окупанти розгорнули наймасштабнішу систему місць незаконного позбавлення волі, якої не було в десятках інших населених пунктів, звільнених від російських військ за останні кілька тижнів.

Місцеві жителі, які пройшли через застінки окупантів, розповідають про нелюдські тортури та жахливі умови, в яких тримали полонених.

“Якщо пекло на Землі існує, то воно було тут”, — сказав 48-річний житель Херсона Сергій, який побував “на підвалі”.

Головними мішенями для полювання для росіян були військовослужбовці, правоохоронці та громадські активісти. Але схопити серед білого дня могли й звичайних городян, яких окупанти запідозрили у патріотизмі чи нелояльності до “нової влади”.

“Сюди я потрапив уже вночі. Спочатку було інше приміщення, якийсь підвал. Я так розумію, здогадуюсь, це було приміщення чи колишнього апеляційного суду, чи підвал обладміністрації. Ти знаходишся на якомусь стільці, руки пов’язані, на голові шапка. А коли їм щось не подобається, я так зрозумів, це був електрошокер, яким били в шию та вуха”, — розповів учасник АТО Максим.

Що виявили українські правоохоронці у херсонських тортурах? Як люди змогли пережити полон та знущання? Які настрої у Херсоні після визволення від російських окупантів? На ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіла речник Головного управління Служби безпеки України в Херсонській області Вікторія Шакурова.

— У Херсоні поліція та СБУ виявили катівню, де тримали близько 50 людей. Що там побачили силовики, коли її виявили?

— Учора я мала можливість зустрітися з хлопцем, йому близько 20 років, він був саме в тому підвалі. Ми з ним пройшли до того приміщення, де він прожив 41 день. Саме цей хлопець робив написи на стінах, вони визначали який день, скільки днів вони там знаходяться.

Хлопчик розповідав, що коли його сусідів по камері відводили на допит, він ставав на коліна, молився, і просив, щоб знущання були менш жорстокими.

Ми знайшли предмети, які доводять, що наших людей катували. Розповідав про умови перебування, про якусь їжу взагалі говорити нічого, годували, можливо, раз на два — три дні. І дорослі, і підлітки спали на підлозі, вкривалися шматком лінолеуму.

Ну, знову ж таки, потреби виправляли там же, у цьому ж приміщенні. Було таке, що в одній камері були й чоловіки, і жінки. Ну якось їм доводилося виживати, скажімо так.

— Цей молодик розповідав про те, для чого проводилися ці тортури? Тобто російські окупанти хотіли роздобути якусь інформацію?

— Як ми з вами знаємо, ця армія про якісь правила війни, мабуть, навіть не чула. Тому вони мають на меті насильство, війну, жорстоке поводження. Я запитала цього хлопця: “За що тебе сюди?”. Ми маємо комплекс “Загублений світ”, і ось коли прилетіло туди від наших ЗСУ, хлопці у групі почали один одному перекидати фотографії.

Саме з цієї фотографії, балконом, з якого було зроблено знімання, ФСБшники і визначили, що саме ця людина робила ці фото, її та його друзів забрали, як кажуть, “на підвал”.

— Скільки часу їх там тримали, що вони розповідають?

— Саме цей хлопець мав 41 день. Була дівчина, яка розповідала про те, що у будівлі були не лише ФСБшники, не лише представники окупаційної влади, а й представники так званої ДНР. На питання, як вона це зрозуміла, каже, що була велика відмінність у розмові, тобто у росіян особлива говірка.

Коли її привели на черговий допит, вона була у мішку. А після цього удар по голові, мішок спав, і всі, хто був присутнім на допиті — ФСБшники, “ДНРівці” — просто розбіглися убік, щоб вона не змогла побачити їхні обличчя.

Вони змушували говорити те, що хочеться, їм змушували вимовляти цю фразу “Херсон — Росія”. Звісно, ніхто з хлопців цю фразу не вимовляв ні в якому разі.

— А що було після того, як вони відмовлялися вимовляти цю фразу?

— Їх били, знущалися. В одній із камер хлопець показав мені невелике приміщення. Там, швидше за все, каналізація якась, якісь труби. Там довгий час сидів літній чоловік у військовій формі, він був прикутий наручниками до цих труб і показував батарею, яка була не для обігріву, а саме для того, щоб прикувати людину. І ось він терпів такі знущання.

— Чи є якась загальна цифра? Скільки було таких катівень?

— Катівень — понад десять. Зараз ми можемо говорити поки що лише про одну, бо перш ніж зайти туди, потрібно, щоб вибухотехніки припинили розмінування. І тільки зараз ми можемо побачити одну та щось розповісти.

— В одному з тортур тримали, зокрема й підлітків. А підлітків за що?

— Ну ви знаєте, були ще такі моменти, коли просто на матеріальній основі. Дуже було багато випадків, коли дітей викрали з їхніми батьками й вимагали певні суми. Звісно, ​​що робитиме будь-яка мама? Вона бере цю суму, щастить і таким чином викуповує свою дитину. Такі випадки були не раз.

— Які зараз настрої у людей у ​​Херсоні? Як вони тримаються з огляду на те, що з комунікаціями в Херсоні дуже великі проблеми?

— Ви знаєте таке почуття, що місто та люди зітхнули. Ось люди Херсона, місцеві жителі – це душа міста. Мені здається, вони витримають усі. І без світла, без тепла, без опалення. Головне, щоб не було росіян, щоб не було орків і цього знущання.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець вважає, що наявність тортур як у Херсоні, так і в інших українських населених пунктах говорить про придушення громадського опору з елементами воєнних злочинів проти людяності.

За словами омбудсмена, з погляду Міжнародного гуманітарного права, поводження з громадянським населенням України під час російсько-української війни лише погіршується.

“Це найгірші та цинічні прояви порушення Женевських конвенцій… Попри те, що вони ховали свої обличчя від херсонців за масками, ми знаємо, що катували наших людей представники Росгвардії та військовослужбовці російської армії. Наші компетентні органи обов’язково встановлять усіх злочинців”, — заявив Лубінець.

Варто нагадати, що найважливішим положенням Женевської конвенції, як і всього міжнародного гуманітарного права, є захист цивільного населення під час війни, в тому числі під час окупації.

Дії, що суперечать Женевським конвенціям, кваліфікуються як порушення міжнародного гуманітарного права, а в особливо тяжких випадках як воєнні злочини, які підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду.

У 2019 році РФ вийшла з Першого протоколу до Женевських конвенцій щодо захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, блокуючи роботу Міжнародної гуманітарної комісії зі встановлення фактів своїх злочинів у Сирії та Україні.

Проте вихід Росії з механізму Женевських конвенцій не дозволяє країні-агресорові уникнути відповідальності за порушення норм міжнародного гуманітарного права та воєнні злочини під час війни в Україні.

Враховуючи те, що Російська Федерація всіляко нехтує міжнародним правом та законами ведення війни, Росію можна буде притягнути до відповідальності за порушення норм Женевських конвенцій та відповідних протоколів.

Читайте також: “Найнеприємніше — електрофорез до втрати свідомості”: що відкрилося у російських тортурах у Херсонській області (ВІДЕО)