ПАРЄ вдалася в питання, як повернути викрадених дітей додому: роль європейських країн обговорили експерти

Малюнок української дитини, чиє дитинство затьмарила війна. Фото: t.me/dmytro_lubinetzs

Робота літньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи увінчалася кількома важливими резолюціями для України. На полях сесії обговорювали різні питання, але одним із ключових для України зараз є повернення додому українських громадян. Адже Росія, розв’язавши війну, бере в заручники мирних жителів, депортує дітей та утримує у нелюдських умовах українських військовополонених.

Чим може допомогти Рада Європи у поверненні українських дітей

За час повномасштабного вторгнення в Україну Росія стала країною-рекордсменом щодо порушення міжнародних законів та статутів. ООН, Міжнародний кримінальний суд, Рада Європи фіксують порушення Росією законів війни, у тому числі Гаазьких конвенцій 1899 та 1907 років та Женевських конвенцій, воєнні злочини та злочини проти людяності.

У Страсбурзі на полях літньої сесії ПАРЄ пройшов івент, який стосується українських дітей, а саме їх повернення з тимчасово окупованих територій України та Російської Федерації. Пошук механізмів повернення українських дітей триває.

“Були представлені всім представникам різних делегацій із різних країн історії українців, українських дітей, які пережили російську окупацію та повернулися додому, в Україну. Наразі опрацьовується механізм того, щоб випадки повернення маленьких українців були не поодинокі. Щоб додому частіше поверталося якнайбільше дітей”, — розповів кореспондент FREEДОМ Олег Борисов.

Повернення полонених цивільних, українських дітей, незаконно депортованих Росією, — четвертий пункт формули миру Зеленського. Цей пункт також було додано до спільного комюніке, яке підписали країни-учасниці Глобального мирного саміту у Швейцарії.

“Станом на даний момент окупанти вбили щонайменше 551 українську дитину. Ще 1401 дитину поранили. Ще майже 20 тисяч — депортували чи примусово перемістили. Наразі Україні вдалося повернути 736 дітей. Однак, незважаючи на позитивні кейси, тисячі наших дітей досі перебувають в окупації і на території країни-агресора. У рамках реалізації 4-го пункту Формули миру президента Зеленського створили Міжнародну коаліцію країн за повернення українських дітей, учасниками якої стали 39 держав”, — нагадав омбудсмен Дмитро Лубинець під час свого виступу у Страсбурзі на тематичній зустрічі.

Глава української делегації Марія Мезенцева наголосила на усвідомленні всієї суті проблеми західними партнерами України.

“Дуже важливо, що ми також бачимо тут правильне міжнародне тлумачення. Наприклад, “дії у кращих інтересах дитини”. Тому що тут також є маніпуляції з російського боку: вони вважають, що вони, цитую, “врятували українських дітей від війни”, яку самі розпочали. Загалом питання внутрішньо та зовні переміщених українців, дітей, залишаються у топ-три пріоритетів поряд зі створенням спеціального трибуналу, який ця організація далі проводитиме”, — сказала Мезенцева.

Вона нагадала, що напередодні ПАРЄ підтримала ще три резолюції на підтримку України.

“Ми проголосували три резолюції вчора, ще одну — сьогодні. І можемо сказати, що цей тиждень — результативний, важливий і український”, — сказала Мезенцева.

І наголосила, що у затверджених резолюціях ПАРЄ підтримані пункти української формули миру.

Також відомо, що новообраний генеральний секретар Ради Європи Ален Берс призначить спеціального представника у справах українських дітей.

“Він сказав, що Рада Європи має щодня шукати рішення для повернення депортованих дітей до України. Ми можемо залучати міжнародні організації чи навіть окремих осіб. Звісно, ​​необхідно співпрацювати з місцевими українськими неурядовими організаціями, державними органами. І основний виклик, за його словами, для цієї організації полягає в тому, щоб перейти від декларативного аналізу та політичної оцінки до конкретних дій, які матимуть ефект на місцях”, — розповіла віцепрезидентка ПАРЄ Олена Хоменко.

Так, чиновники Ради Європи розуміють, що засудження та співчуття мало. Потрібно діяти, аби допомогти українським сім’ям возз’єднатися із депортованими дітьми.

“Потрібно підвищити обізнаність міжнародної спільноти щодо реальності та неприйнятності цієї ситуації. Систематично нагадуватиме про всі випадки депортації та жорстокого поводження з українськими дітьми. Сьогодні під час заходу у всіх учасників була можливість ознайомитись, переглянути відеосвідчення дітей, повернутих із депортації. Троє дітей Сергій, Богдан та Валерія — один із них він розповідав про тортури з боку росіян”, — додала Хоменко.

17 червня стало відомо, що Євросоюз став спостерігачем у Міжнародній коаліції за повернення українських дітей. Таке рішення ЄС ухвалив після участі організації у Глобальному саміті миру.

“Настав час діяти та повернути усі тисячі примусово переміщених та депортованих українських дітей. Використання дітей як зброї має бути негайно припинено. Росія має бути притягнута до відповідальності за цей поганий та нелюдський злочин”, — повідомив голова дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель у соцмережі Х (Twitter).

Коментарі правозахисників

Про те, як саме Євросоюз та Рада Європи можуть допомогти повернути депортованих українських дітей та як долучити до вирішення цієї проблеми ще більше країн, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:

  • Онисія Синюк, правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA;
  • Віра Ястребова, директорка Східної правозахисної групи, адвокатка;
  • Катерина Рашевська, експертка регіонального центру прав людини (RCHR).

ОНИСІЯ СИНЮК: Євросоюз суттєво посилить позиції України у питаннях повернення дітей

— Як такого механізму немає тому, що немає розуміння, як працює Російська Федерація. Тут дуже важливо наголошувати на тому, що “жести доброї волі”, які робить Російська Федерація, коли повертає по кілька дітей зі скрипом — це не добра воля. Це поодинокі випадки.

Думаю, насамперед для того, щоб завадити лінії звинувачення, коли ми говоритимемо про кримінальні процеси над цими людьми. І для того, щоб поширити деяку пропаганду на закордонні країни, поширити про те, що Росія таки повертає дітей і не збирається їх залишати назавжди. Але це поодинокі випадки.

Ми не знаємо точної кількості викрадених дітей, ми не знаємо, де вони знаходяться, і тому ми не можемо вимагати їхнього повернення. Скільки ми скажемо повернути, про стількох дітей говоритиме РФ. Про яких ми не знаємо, вона нам і не скаже. Тому механізму як такого немає.

Є певний процес, коли родичі, батьки, свідки, які знають про депортацію дітей, або знають, що діти перебувають на окупованій території та їх треба повернути, звертаються до державних органів України. Тоді запускається пошук способу повернути дітей. Але ще треба розуміти, що у кожному разі це індивідуальний спосіб повернення. Немає жодного універсального рецепту, як повернути дитину з окупованої території чи з території РФ.

Після ордера на арешт, виданого МКС, змінилася поведінка зокрема, уповноваженої з прав дітей Марії Львової-Бєлової. Поменшало відкритих публікацій, особливо з особистими даними дітей про те, що їх “евакуювали” на територію Російської Федерації або привезли на відпочинок, лікування тощо. І розпочалися спроби повернення маленьких груп дітей для демонстрації “доброї волі”.

Але є підозра до цих людей про те, що вони скоїли міжнародний злочин. Відповідно це дуже сильна адвокаційна позиція для спілкування з тими країнами, які не є союзниками України. Вони або нейтральні, або більш схиляються до підтримки Російської Федерації. Але ми можемо заручитися їхньою підтримкою, бо є підозра про те, що ці росіяни скоїли злочин, що в принципі, цей злочин був скоєний. І ми можемо заручитися їхньою підтримкою, зокрема для тиску на Російську Федерацію, або для того, щоб вони були посередниками між Україною та РФ.

Не всі європейські держави-члени Європейського Союзу наразі входять до коаліції. Наприклад, можемо говорити про Угорщину. І коли до коаліції приєднується Європейський Союз, це говорить про єдність думок та позицій у певних питаннях, у тому числі питаннях про дітей.

Члени Європейського Союзу мають єдину позицію, відповідно, єдину підтримку цих питань. І це консолідована позиція щодо використання ресурсів та можливостей, інструментів Європейського Союзу для подальшої санкційної політики тощо.

ВІРА ЯСТРЕБОВА: Не варто забувати і про те, що дітей, які повернулися, треба реабілітувати

— Відбувся колосальний прорив у роботі щодо повернення депортованих дітей, бо Україні вдалося довести сам факт примусової депортації, а також досягти визнання та підтримки інших країн, які увійшли до міжнародної коаліції.

Вже напрацьовано низку таких кроків, спрямованих на повернення українських дітей. Це виявлення місцезнаходження українських дітей, розробка механізму повернення та участь у дипломатичних переговорах країн-партнерів для того, щоб домогтися від Російської Федерації конкретної інформації про місцезнаходження дітей. І величезне завдання — це реабілітація дітей, яких вдалося повернути в Україну.

Адже перебуваючи на території Російської Федерації, окупанти намагаються змінити їхню історичну свідомість, виправдати військову агресію, спотворити якісь факти для того, щоб виправдовувати диктаторський режим Путіна.

КАТЕРИНА РАШЕВСЬКА: Євросоюз допоможе спростити повернення викрадених дітей додому

— Європейський Союз — це організація суверенних держав, але це суб’єкт із власною зовнішньою політикою. І вона може відрізнятись від зовнішньої політики окремих держав-членів ЄС.

Не всі держави Європейського Союзу сьогодні залучені до діяльності Міжнародної коаліції щодо повернення українських дітей. Наприклад, Угорщина чи Словаччина. Тому дуже важливо, що Європейський Союз буде окремим учасником із окремим статусом.

А це означає, що ми матимемо більше фінансових ресурсів, експертизи, більше людських ресурсів для того, щоб ідентифікувати та повернути українських дітей.

Дітей-сиріт, а також позбавлених батьківського піклування зараз повертати дуже і дуже складно, тому що Російська Федерація вимагає, щоб законний представник дитини був фізично присутній на території під її контролем. Це у деяких випадках дуже важко забезпечити. І я сподіваюся, що вплив Європейського Союзу допоможе нам обійти цю вимогу. Тому є сенс у цьому членстві ЄС як спостерігача.

Читайте також: ПАРЄ ухвалила три важливі резолюції для України: про що вони 

Прямий ефір