Партнерство України та ЄС вийшло на новий рівень — підсумки року в огляді FREEДОМ (ВІДЕО)

За рік Україна досягла чималих результатів у відносинах з Євросоюзом. Стартували переговори щодо приєднання до ЄС, відсотки від заморожених російських активів стали використовувати на закупівлю зброї для України, а її оборонну промисловість почали сприймати як частину європейської. Євросоюз — найближчий сусід і союзник України. Результати виборів у США ще більше скріпили це партнерство та зблизили Київ і Брюссель. Підсумки року відносин України з ЄС та євроінтеграції підбивав спеціальний кореспондент телеканалу FREEДОМ у Європі Віталій Сизов.

У червні в Люксембурзі відбулася міжурядова конференція, на якій були відкриті переговори про вступ до ЄС. Це були останні дні головування Бельгії в Раді Євросоюзу.

“Сьогодні ми тут тільки тому, що нас підтримують і дають нам таку можливість українські Збройні сили, кожен українець, який виступає за Україну, стоїть з Україною і допомагає нам рухатися вперед. Я дуже вдячна бельгійському головуванню за його засадничі зусилля з мобілізації єдності всіх 27 держав-членів ЄС”, — заявила віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

Постійний представник України при ЄС Всеволод Ченцов упевнений, що 2024 рік був дуже важливим у відносинах із Європейським Союзом.

“Ми відкрили переговори про членство в червні 2024 року. Ми почали ці переговори та практично завершили скринінг за першим кластером. Це кластер, який називається “Основи”. І це дає можливість уже 2025 року, під час польського головування, розпочати, власне, перемовини щодо цього кластера, і ми сподіваємося, що не тільки щодо цього”, — сказав Ченцов.

Важливо було дати старт переговорам до того, як Угорщина на пів року посяде місце голови в ЄС. На цей час просування України на шляху до Євросоюзу було б тимчасово ускладнене.

Для вступу в блок Україні необхідно відкрити та закрити 35 розділів у шести переговорних кластерах. Єврочиновники та їхні українські колеги розраховують розпочати цю роботу одразу ж після нового року, коли головування в Європейському Союзі перейде до Польщі.

“Ми продовжуємо супроводжувати Україну на її шляху до приєднання до нашого Союзу. Якщо Україна продовжить свою хорошу роботу, то ми повинні бути готові відкрити перший кластер переговорів про приєднання на початку 2025 року. Деякі інші можуть піти протягом цього року”, — заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Успіхом Києва можна вважати й продовження на рік автономних торгівельних заходів — режиму безмитної торгівлі з ЄС. Всупереч досить гучним конфліктним ситуаціям з європейськими виробниками через постачання української сільгосппродукції на європейський ринок, Євросоюз зберіг лояльний до України режим ще на один рік, розробивши механізми захисту на випадок екстрених ситуацій.

У Європарламенті після виборів у червні 2024-го збереглася проукраїнська більшість. Кількість депутатів, які голосують за резолюції на підтримку України, не зменшилася.

За словами Ченцова, п’ять резолюцій було ухвалено 2024 року.

“Це цементує підтримку на політичному рівні. Це дає змогу працювати й у столицях, і на рівні політичних партій. Тобто на сьогодні можна констатувати, що ми зберегли єдність Європейського Союзу попри всі складнощі. Ми зберегли динаміку наших відносин, і вона зростає, попри всі виклики, військову агресію, яка, на жаль, далі триває. Ми дуже суттєво просунулися в напрямку перемовин із Європейським Союзом, це стало реальністю”, — акцентував він.

Багато європейських оглядачів вважали, що новий склад Європарламенту та Європейської комісії змушений буде рахуватися зі зростанням підтримки радикальних сил у ЄС і стане менш проукраїнським. На ділі нова очільниця європейської дипломатії Кая Каллас відкрито заявила про необхідність перемоги України, а єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс закликав готуватися до можливої агресії Росії проти країн Євросоюзу.

“Перемога України є пріоритетом для всіх нас. Ситуація на полі бою дуже складна, тому ми повинні продовжувати працювати щодня. Сьогодні, завтра і стільки, скільки буде потрібно, і з такою військовою, фінансовою та гуманітарною допомогою, яка необхідна. Це має бути підкріплено чітким шляхом для України до вступу в Європейський Союз. Те, за що ми тут боремося, — це європейська безпека, європейські принципи. Це наш захист Статуту ООН і глобальних принципів, які стоять за ним”, — заявила верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.

Головування Угорщини в ЄС очікували, як на можливу катастрофу для підтримки України. Але, попри особливу позицію Будапешта з усіх питань, пов’язаних з Україною, європосадовцям вдалося узгодити 15-й пакет санкцій проти РФ і підтримати виділення Україні кредиту на суму майже 50 млрд дол. До того ж Європейський Союз у проєкті цього рішення передбачав можливість закриття майже всієї суми у разі, якщо США не захочуть або не зможуть зробити свій внесок. 

“Був започаткований і почав діяти інструмент фінансової підтримки — Український механізм. У його межах тільки від Європейського Союзу ми отримали у 2024 році 16 млрд євро. У 2025 році також сподіваємося, що в плані макрофінансової стабільності в нас усе буде добре. ЄС у 2024-му заснував ще додатково фінансову програму в рамках так званого кредиту “Великої сімки” на 50 млрд євро, і частка Євросоюзу в цьому кредиті — 18 млрд євро. Ці кошти почнуть працювати вже з початку 2025 року. Ми очікуємо, що перший транш у 1,5 млрд, або навіть більше, буде передано Україні вже у січні”, — зазначив постійний представник України при ЄС. 

Німецький євродепутат від Партії зелених Даніель Фройнд — послідовний критик угорського прем’єра Віктора Орбана. Він радий, що допомога Україні не була заблокована з боку Будапешта. 

“Він блокує, він затримує, послаблює. І, я думаю, найгірше, що він зробив за час свого головування, це показав роз’єднаність Європи, прикинувшись, що виконує якусь “миротворчу місію”, тим самим просто показав, що він підлабузнюється до диктаторів. На цей час, я думаю, у нас усе добре. Але Орбан — один із тих, хто намагається послабити, затримати та перешкодити підтримці України. І я думаю, що це вкрай небезпечно не тільки для України, а й для всіх нас у Європі”, — акцентував Фройнд. 

Постійний представник України при ЄС не виключає, що 2025 року, вже під час польського головування, у лютому буде ухвалено наступний пакет санкцій щодо РФ. 

“Ми вже почали активну співпрацю з його підготовки. І особливу увагу приділятимемо таким питанням як російський тіньовий флот, російська енергетика, газ, інші напрямки. Будемо намагатися, щоб цей пакет охопив і ядерну енергетику. Ми не зупиняємося в зусиллях за цим треком”, — доповнив Ченцов. 

Пройшовши через вибори та головування Угорщини, партнерство України з ЄС зміцнилося і набуло особливої важливості на тлі результатів виборів у Сполучених Штатах і майбутнього приходу в Білий дім команди Дональда Трампа. 

“Для нас дуже важливий голос Європи, об’єднаний із голосом США. Ми чекаємо інавгурації нового президента Дональда Трампа і після цього хочемо, щоб у нас був серйозний план, як зупинити Путіна. І, дійсно, я думаю, що Дональд Трамп плюс Європейський Союз здатні це зробити”, — заявив лідер України Володимир Зеленський. 

Наприкінці 2024 року було досягнуто угоди про те, що українські виробники отримають 535 млн євро від Данії, Швеції та коштом заморожених російських активів для виробництва зброї.  На території України запрацювали європейські оборонні гіганти, як-от німецький концерн Rheinmetall, який відкрив завод з ремонту та обслуговування БМП і танків. У планах і збирання техніки. 

“Крім політичної єдності, крім секційних пакетів, також відбулося вперше, що Європейський Союз витратив близько 3 млрд євро, навіть більше, з доходів від конфіскованих російських активів на військову підтримку України. Тобто перший транш, по суті, вже використано, а це близько 1,5 млрд євро. З них, що дуже важливо, 400 млн було використано саме в Україні. Друга частина цього траншу вже на початку 2025 року надійде в Україну”, — розповів Ченцов. 

Євроінтеграційний процес України у 2024-му почав набувати конкретних технічних форм — на політичному, економічному та військовому рівнях. Керівництво ЄС поставило собі за мету зробити чергову хвилю розширення можливою до 2030 року. І Київ, і Брюссель спільно йдуть до неї.

Читайте також: Відносини Києва та Вашингтона зміцнювалися — підсумки року в цифрах, подіях, заявах (ВІДЕО)