У Польщі завершили підрахунок голосів за підсумками парламентських виборів — лідирує партія влади “Право і справедливість”. На другому, третьому і четвертому місцях — опозиційні партії “Громадянська платформа”, “Третій шлях” і “Лівиця”. Замикає п’ятірку ультраправа партія “Конфедерація”. Так, більшість місць у новому Сеймі отримують опозиційні сили, саме вони тепер формуватимуть уряд, якщо зможуть об’єднатися в стійку коаліцію, інформує FREEДОМ.
Перший результат на парламентських виборах у Польщі показала партія “Право і справедливість” — 35%. Однак отриманих 196 місць у Сеймі їй не вистачить, щоби сформувати більшість. Навіть у разі об’єднання з ультраправою “Конфедерацією”, яка набрала 7% і отримала 15 депутатських мандатів.
Сумарна більшість — у трьох опозиційних політичних сил: “Громадянської коаліції”, “Третього шляху” і “Лівиці”, які набрали 30%, 14% і 8% відсотків відповідно. Така коаліція отримує 249 місць у парламенті.
“Що стосується її стійкості, можуть виникати питання, наскільки стійкою вона буде в умовах, коли президент може ветувати її рішення, в умовах, коли опозиція з “Права і справедливості”, та “Конфедерації” все ж таки доволі велика. Лише трохи менше половини парламенту. І якщо переконливі успіхи не вдасться показати в перші 100 днів роботи, може виникнути ймовірність розколу всередині самої коаліції. І тоді Польща може піти на дострокові вибори”, — зазначає заступник виконавчого директора аналітичного центру “Українська призма” Сергій Герасимчук.
Зазвичай мандат на створення уряду отримувала політична сила, яка перемогла на виборах. Тепер же головна інтрига — хто отримає посаду прем’єр-міністра. Згідно з польською Конституцією, висуває кандидатуру на посаду глави уряду президент.
Анджей Дуда, виходець із партії “Право і справедливість”, може спробувати залишити портфель чинному прем’єру — Матеушу Моравецькому.
“Можна по-різному пояснювати мотивацію цього цілком імовірного кроку. Опозиціонери кажуть, що “Право і справедливість” має намір до останнього триматися за владу, що вислизає з рук. Інші спостерігачі стверджують, що подання Дудою кандидатури лідера опозиції, того ж таки Дональда Туска, — це символічний акт визнання владою поразки на виборах, уникнути якої президент прагнутиме за будь-яку ціну”, — пише видання BBC.
Найімовірнішим кандидатом від нинішньої опозиції вважається 66-річний колишній прем’єр-міністр Дональд Туск. Саме він є лідером “Громадянської платформи” — партії, навколо якої сформувалося об’єднання опозиціонерів.
За словами аналітиків, новий уряд може відновити тепліші відносини з Брюсселем і дезавуювати претензії до Берліна, які Варшава висувала останнім часом.
Однак більш різкі повороти можуть наштовхнутися на опір президента Дуди.
“Незважаючи на те, що буде сформовано уряд опозиції, президентом все ж таки залишатиметься пан Дуда, а в президента залишається право вето. Тому, навіть якщо коаліційна платформа спробує змінити ці акти законодавства, які були останнім часом ухвалені “Правом і справедливістю”, зокрема й ті, що стосуються таких чутливих питань, як системи правосуддя, зокрема і щодо питання абортів, то, в принципі, президент може ветувати ці рішення”, — каже Герасимчук.
Аналітики також прогнозують, що в разі формування уряду опозицією, градус напруги в питаннях історичної пам’яті між Україною та Польщею може знизитися.
Водночас більш м’якої позиції щодо експорту українського зерна очікувати не варто, вважають експерти. Опозиційна коаліція значною мірою спирається на аграріїв — враховувати їхню думку необхідно.
Читайте також: Хто б не виграв, ставлення до України не зміниться: підсумки парламентських виборів у Польщі коментують експерти
Нагадаємо, у неділю, 15 жовтня, у Польщі відбулися парламентські вибори, на яких було зафіксовано рекордну в політичній історії країни явку — 72,9%.