Паніка чи підготовка до можливої атаки: страх росіян перед контрнаступом ЗСУ в огляді експертів

Ілюстративне фото: Facebook/Генеральний штаб ЗСУ

У Росії панікують перед можливим контрнаступом Збройних сил України (ЗСУ). На провідних пропагандистських телеканалах РФ уже навіть називають терміни та напрямки потенційного удару української армії.

Приводом для чергової істерики став витік даних із Міністерства оборони США, внаслідок якого у відкритий доступ злили секретні документи спецслужб США, що стосуються війни в Україні.

У документах містилася інформація про стан ЗСУ та армії РФ, передбачувані оцінки Пентагону про російські та українські втрати, а також попередні дані про можливий контрнаступ ЗСУ.

Багато хто називає витік даних із Пентагону цілеспрямованою операцією, спрямованою на дезінформацію Росії щодо стану українських військ. При цьому, “злив” інфорамції з оборонного відомства США показав те, що Сполучені Штати володіють повною інформацією про боєздатність російської армії.

Через страх перед можливим контрнаступом ЗСУ на окупованих територіях України, зокрема, в Криму, скасували щорічні демонстрації на 1 травня, а також ходу горезвісного “Безсмертного полку” і парад 9 травня.

Окрім цього, на території півострова, а також навколо тимчасово окупованого Маріуполя та захоплених районів Запорізької та Херсонської областей встановлюють оборонні споруди – так звані “зуби дракона”. На переконання окупантів, ці протитанкові укріплення мають зупинити контрнаступ української армії.

Читайте також: 4 індикатори готовності ЗСУ до контрнаступу назвав керівник Центру військово-правових досліджень

Думки експертів

Наскільки в Кремлі бояться можливого контрнаступу української армії? Чи зможуть зупинити “зуби дракона” ЗСУ? Чи вплинув насправді витік даних із Пентагону на настрої в російській армії? Відповіді на ці та інші запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ шукали:

  • Олексій Гетьман, майор запасу ЗСУ, військовий експерт;
  • Павло Лакійчук, військовий експерт, керівник програм безпеки Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”;
  • Денис Попович, військовий оглядач;
  • Андрій Піонтковський, російський політолог, публіцист;
  • Аббас Галлямов, політтехнолог.

ОЛЕКСІЙ ГЕТЬМАН: “Зуби дракона” не зупинять ЗСУ, і росіяни про це знають

— “Зуби дракона” — це скоріше психологічний, ніж реальний захист від броньованої техніки. У нас є транспорт, який може, зокрема, долати протитанкові рови.

Наш Генеральний штаб чудово знає, як долати такі перешкоди. Я думаю, що це може призупинити наші наступальні дії, але точно, що не зупинить їх взагалі.

Британська розвідка провела аналіз ефективності таких укріплень: для того, щоб тримати оборону в таких окопах, необхідно мати велику кількість особового складу та артилерії, зокрема, танків, самохідних артилерійських установок або іншої техніки.

Ці оборонні лінії можуть якимось чином призупиняти наш наступ, але, з огляду на ту кількість людей і засобів, які є в російської армії, скоріш за все, ці окопи можна буде швидко долати.

Тим більше ми знаємо, що росіяни нам показують харківський досвід наступу. Коли росіяни бачать, що наступають наші збройні сили – а вони вже нас, слава богу, бояться — то починають одразу ж просто кидати позиції й тікати. Я думаю, що так буде, найімовірніше, і під час нашого контрнаступу.

ПАВЛО ЛАКІЙЧУК: Росіяни не знають, коли і де будуть наступати ЗСУ, і готуються до контрнаступу на всіх ділянках фронту

— Звісно, противник боїться нашого контрнаступу – треба прямо говорити прямо – і готується до нього всіма можливими способами. Ті лінії оборони, які створює російська армія на півдні нашої країни і в Криму, зокрема — це один із кроків із підготовки до нашого контрнаступу.

Армія РФ не знає, де будуть наступати ЗСУ, але готуються на найвразливіших ділянках. Вони намагаються накопичити оперативні резерви. Наші військові, які ведуть стійко оборону на Сході, їм цього не дають. Те “м’ясо”, яке надходить [з РФ], значною мірою перемелюється в м’ясорубці цієї війни.

Противник дещо знижує темпи ведення бойових дій з метою зберегти і накопичити якісь оперативні резерви. Це стосується і людських резервів, і матеріальних. Наступ буде важким, але ми в ньому впевнені.

І ще один момент, про який я хотів би сказати в контексті накопичення ракет і засобів ураження. У Чорному морі діє велике угруповання носіїв ракет “Калібр”. На аеродромах базування стратегічної авіації противника сконцентровані літаки бомбардувальної авіації.

З огляду на ті нальоти “шахедів”, які відбувалися останніми днями, потрібно бути готовим до можливих авіаційних нальотів, до ракетних ударів по наших інфраструктурних об’єктах. Тому нічого не можна скидати з рахунків, треба бути пильними.

ДЕНИС ПОПОВИЧ: Витік даних із Міноборони США нашкодив тільки Росії

— Я думаю, що не було жодних відомостей, які дійсно могли мати якийсь критичний вплив на дату початку контрнаступу. Ознаки, маркери, кількість сил, засобів, напрямок головних ударів, допоміжні напрямки — усього цього не було.

А були загальні відомості, які були пов’язані з кількістю техніки, що поставляється, умовної готовності-неготовності Збройних сил України до контрнаступу, і то станом на кінець лютого-початок березня. Тоді ніхто не говорив про те, що може бути контрнаступ, що ми до цього готові.

Мені здається, цей витік більшою мірою якраз нашкодив Російській Федерації, оскільки після першого ж “зливу”, який ми побачили в інформаційному просторі, моментально почалася паніка.

Згадаймо, що пропагандисти першої ланки, зокрема Скабєєва тощо, відразу ж почали говорити про те, що “наступ буде серйозним, наступ буде масштабним, не варто його недооцінювати”.

Тобто була маса панічних коментарів щодо цього, і найголовніше реакція, яка була після цього. Відразу ж після того, як з’явилися ці “зливи”, Держдума РФ ухвалила відомі нам поправки, законодавство, пов’язане з мобілізацією, електронним порядком денним горезвісним. Це ж сталося на тлі всіх цих зливів.

Насправді, реакція на всі ці процеси очевидна. У Російській Федерації реально злякалися, і не змогли несерйозно поставитися до цієї інформації, яка і без того їм, за великим рахунком, була відома. Тому, ця оприлюднена інформація, як мені здається, справила більше впливу саме на російський політикум і російське суспільство.

АНДРІЙ ПІОНТКОВСЬКИЙ: “Злив” даних із Пентагону вселяє надію на швидкий контрнаступ ЗСУ

— Якщо дивитися на ці зливи інформації зі спецслужб США неупередженими очима прихильників України, то отримуєш масу позитивної інформації та емоцій.

Насамперед, вони підтверджують тезу про те, що вирішальний весняний контрнаступ України – це спільна операція, яка замислювалася, готується зараз, планується, забезпечується ресурсами і буде проводитися спільно військовим командуванням Сполучених Штатів і України.

Це стало відомо після того, як ми дізналися, що в штабі американської армії в Європі, в місті Вісбаден (Німеччина) відбувалися штабні ігри українського та американського військового керівництва. У завершальному етапі брали участь перші особи: генерали [Марк] Міллі та [Валерій] Залужний. І зараз ми в деталях бачимо, де готується така бригада, і коли їй поставляється те чи інше інше озброєння.

Якщо це спільна операція, то американці зроблять усе для того, щоб у вирішальний момент битви була саме та зброя і в тих кількостях, яка необхідна для перемоги.

І друга обставина – це маса відомостей про доступ американської розвідки до всіх рівнів структури російських збройних сил — там наводять приклади про те, як про ці удари було попереджено Україну, про скупчення російських військ тощо.

Із цього всього можна судити про те, що американська розвідка дуже широко гуляє російськими закритими об’єктами і джерелами.

І, до речі, ця тема вчора звучала на російських пропагандистських каналах. Так що, загалом, ці документи вселяють оптимізм і надії на швидкий переможний наступ української армії.

АББАС ГАЛЛЯМОВ: Ступінь депресивності в РФ зростає

— У Кремлі контрхід один: вони заперечують усе, і називають речі чужими іменами. Тобто український наступ вони заперечують, свій відступ вони ігнорують і називають “негативним наступом”, і в цьому сенсі вони готові брехати в будь-який момент. Але ж до нескінченності заперечувати те, що відбувається, неможливо, і об’єктивну реальність заперечувати не завжди виходить.

Це було, як під час Харкова: вони могли говорити що завгодно, але всі все бачили і все розуміли. І восени, коли був Харків, а потім Херсон. Настрої там були абсолютно занепадницькі.

Передумови до депресії є, тому що вже абсолютно очевидно, що план заморозити. Європу зазнав невдачі, і на нього було зроблено велику ставку. І в цьому сенсі ступінь депресивності в Кремлі зростає.

У Росії загалом немає розуміння, як рятувати ситуацію. Путін, звісно, хоробриться, весь час вдає, що все йде за планом, але Путіну довіри то все менше.

Російські еліти налаштовані проти ескалації. За винятком тих людей, яким належить дерти горлянки по телевізору і писати в Twitter різне. Усі інші, звісно, розуміють, що і війна ця була ідіотська, не потрібна, і приводи для неї надумані.

Путін, загалом, дістав усіх, звичайно, неабияк. І добре б, щоб усе це швидше закінчилося з мінімальними потрясіннями. Незрозуміло як, але добре б, щоб якось закінчилося.

Ескалація конфлікту — це точно не про еліти, це точно не їхнє питання. Вони хочуть повернутися в довоєнний стан.

Ну, якась кількість “ура-патріотичного” табору, звісно, є. Але це маргінальні сегменти, і це не точно не еліта.

Читайте також: Росіяни бояться, і бояться обґрунтовано, – військовий експерт про скасування параду в Криму на 9 травня

Прямий ефір