Палаци, величезні статки та елітний відпочинок: чи знищить корупція російську армію

Останні гучні поразки російських окупаційних військ в Україні поставили під великий сумнів хвалену боєздатність так званої “другої армії світу”.

Ганебна втеча з раніше окупованого Херсона на лівий берег Дніпра та розгром під Харковом дали зрозуміти всьому світу, що “непереможна армія РФ” — це один із міфів російської пропаганди, яка є невіддільною частиною злочинного кремлівського режиму.

Корупція як один із факторів військових невдач Росії

Багато політологів та експертів вважають, що провал так званої “спеціальної військової операції” (“СВО”) стався через безліч пов’язаних між собою факторів. Серед них і промахи військового командування в тактичному плануванні, забезпечення військ зброєю, технікою, обмундируванням, і рівень військового вишколу мобілізованих, і морально-психологічний стан російських військовослужбовців.

Але однією з головних причин невдач російських військ на українському фронті, як і незадовільного стану армії РФ загалом, на думку експертів, є корупція у лавах вищого військового керівництва країни. Причому це стосується не лише банальної крадіжки зброї, техніки, палива чи махінацій на постачаннях харчових продуктів та спорядження.

Йдеться також про проведення комплексного переозброєння російської армії, на яке виділяються колосальні бюджетні кошти, про виконання держзамовлень на виробництво та постачання техніки та обладнання, а також підготовку військових для проведення подібних “спецоперацій”.

З 2013 року міністр оборони РФ Сергій Шойгу проводить публічні звіти щодо виконання оборонних замовлень. За його інформацією, у 2021 році оснащеність армії та флоту сучасним озброєнням підвищилася до 71,2%, а стратегічних ядерних сил — до 89,1%. За словами російських військових експертів, ці цифри не відповідають дійсності.

“Цей показник — відсоток переозброєння — абсолютно фіктивна цифра. Ти не можеш її перевірити ззовні, а як у нас вміють малювати, мені здається, ми бачимо і зараз… Ми бачимо нові зразки техніки — ракети, танки, підводні човни — але в поодиноких екземплярах. І це завдання, м’яко скажімо, не було виконане. Принаймні, не було виконано так, як про це доповідали щорічно президенту… Через те, що дані про постачання фактично приховані держтаємницею, ми лише приблизно можемо оцінити масштаби переозброєння”, — розповіли військові чиновники.

За даними Bloomberg, сумарні витрати російського бюджету на армію у 2022 році можуть сягнути близько $100 млрд доларів. За оцінками Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), на фінансування оперативних витрат, а також закупівлю озброєнь йде близько 70% цієї суми. Водночас скільки обійдеться на спорядження та харчування російських солдатів і офіцерів — невідомо.

Військовий експерт, ексглава пресслужби Генштабу Збройних сил України (ЗСУ) Владислав Селезньов в ефірі телеканалу FREEДОМ, що військово-політичне керівництво РФ, як і всі росіяни, стали заручниками тієї пропаганди, яка протягом 20 років представляла російську армію як другу за потужністю світі.

“Ми ж з вами пам’ятаємо ті самі інформаційні наративи: російська армія може дійти до Ла-Маншу, легко захоплюючи Варшаву, Берлін, Париж! Що ми бачимо насправді? Насправді ми бачимо убогу, непідготовлену, ненавчену російську армію, яка зараз використовує озброєння махрових 70-80-х років минулого століття. А що відбувається? Фактично російська військова корупція знищила російську армію зсередини”,— розповів Селезньов.

Щоб отримати уявлення про рівень боєздатності Збройних сил Російської Федерації, директор російського Фонду боротьби з корупцією (ФБК) Іван Жданов порівнює армію РФ з автомобільною промисловістю.

“Що таке російська армія? Достатньо поглянути на російський автопром. Ось є машина “Жигулі”. Ось приблизно те ж саме з себе представляє російська армія. Подивіться після цього на автомобілі із західних країн, і ви приблизно побачите таке саме співвідношення армій Росії й Заходу”, — зазначив Жданов.

На тлі жалюгідного стану російської армії військове керівництво країни купається в розкоші та багатстві. Не зважаючи на поразки армії РФ в Україні, успішний контрнаступ ЗСУ та понад 80 тис. загиблих російських солдатів та офіцерів, командування Міноборони РФ наживає собі нечувані статки, нажиті як на багатомільярдних корупційних схемах, так і “зароблені” під час проведення загарбницьких воєн.

Головний військовий корупціонер Росії

На чолі військової корупційної піраміди РФ стоїть міністр оборони Російської Федерації Сергій Шойгу, який очолив оборонне відомство у 2012 році. На сьогодні він є рекордсменом серед російських чиновників за стажем роботи в уряді: Шойгу найдовше займає міністерську посаду з часів розпаду Радянського Союзу — близько 30 років.

Як державний службовець, згідно з російськими законами, він не має права займатися будь-якою підприємницькою діяльністю. Однак фінансовий добробут Шойгу та його сім’ї за роки роботи в міністерських кабінетах стрімко пішов нагору.

Так, фірми його дружини та дочок постійно виграють дорогі державні контракти. Зокрема, його дружина Ірина Шойгу є президентом відомої компанії “Експо-Ем”, яка займається організацією різних виставок, туристичних поїздок, спеціалізацією яких є бізнес-туризм. Головний клієнт фірми — Міністерство з надзвичайних ситуацій (МНС) Російської Федерації, яке протягом 18 років — з 1994 по 2012 роки — очолював Сергій Шойгу. Окрім цього, Ірина Шойгу відкрила чотири рекреаційні комплекси на Рубльовці.

У жовтні 2015 року Фонд боротьби з корупцією опублікував розслідування про земельні ділянки, які перебувають у володінні родини Шойгу. За даними Єдиного держреєстру, у 2009 році дочка глави Міноборони Ксенія у 18-річному віці купила дві земельні ділянки загальною вартістю 9 млн доларів у районі Рубльово-Успенського шосе.

У 2010 році власником однієї з дільниць стала Олена Антипіна, яка, за даними ФБК, є сестрою матері Ксенії Шойгу. Через два роки Антипіна викупила і другу ділянку.

Ксенія Шойгу також є керівником і автором популярного в Росії проєкту “Гонка героїв”, який фінансують багато великих компаній. А у 2017 році вона стала власницею фірми “Арктік Логістик”, що спеціалізується на транспортній обробці вантажів.

Згідно з розслідуванням журналістів You-Tube-каналу заарештованого російського опозиціонера Олексія Навального “Популярна політика”, загальна вартість квартир Ксенії Шойгу становить 500 млн рублів, тоді як річна зарплата самого глави Міноборони РФ за 2021 рік — близько 16,6 млн рублів.

Мільйонеркою та власницею рубльовської нерухомості стала також ймовірна коханка Шойгу Олена Шебунова, яка в минулому була бортпровідницею МНС РФ. За інформацією ЗМІ, у Шойгу та Шебунової двоє позашлюбних дітей — син Данило (2001 р. н.) та дочка Дарина (2008 р. н.).

Як свідчать дані розслідування The Insider, у 2019 році Шебунова стала розпорядницею великих навіть за російськими мірками активів. Зокрема, вона стала акціонером компаній, які отримували держзамовлення від Міноборони РФ та МНС.

Афери похресника Шойгу

“Засвітився” у корупційних діяннях і похресник Сергія Шойгу Антон Абдурухманов, який є власником компанії “Бамбудшлях” — одного з головних забудовників Міноборони РФ. Антон є сином найкращого друга Шойгу Віктора Абдурухманова, який до своєї смерті у 2013 році очолював “Бамбудшлях”.

Компанія хрещеника Сергія Шойгу є генпідрядником будівництва великих та важливих об’єктів Міністерства оборони: військовий технополіс “Ера” (Анапа), стрілецький клуб та магазин для концерну “Калашников”, виставковий павільйон “Алмаз-Антея” та демонстраційні центри для Об’єднаної корпорації Тактичне ракетне озброєння.

У 2013-2014 роках одна з компаній Абдурухманова ВАТ “Трест Моселектротягбуд” уклала з Міноборони держконтракти на будівництво об’єктів для Повітряно-десантних військ на 65 млрд рублів. Але, попри перераховані з бюджету Міноборони гроші, обіцяних об’єктів десантники так і не дочекалися.

Після порушення кримінальної справи Абдурухманов не лише уникнув кримінального переслідування, а й успішно змінив роботу — очолив раду директорів ВАТ “Бамбудшлях”.

Елітна нерухомість військового керівництва РФ

Заступник міністра оборони Росії Тимур Іванов, який відповідає за будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт об’єктів Міноборони, вже неодноразово був фігурантом корупційних скандалів. У ЗМІ навіть висувалась версія, що Іванов є власником “чорної каси” або “гаманцем Шойгу”. Висловлювалась думка, що частина цих грошей свого часу призначалася для фінансування президентської кампанії Шойгу, який планував балотуватись на пост глави держави у 2024 році.

У червні цього року Іванов із друзями проводив уїк-енд в Алтайському краї. Відпочинок коштував заступнику Шойгу стільки, скільки середньостатистичний житель Алтаю заробляє приблизно за 13 років. Зокрема, лише за проживання зі сніданком у готелі-люкс компанія заплатила понад 5 млн рублів.

Іванов є творцем, ідейним натхненником та ключовим учасником схеми розкрадання коштів на будівництві об’єктів для Міноборони Росії. Схема досить проста. Приватна будівельна компанія підписує контракт із Міноборони на будівництво, отримує аванс. Після цього виконує роботи відсотків 80-90%. Але незабаром Міноборони просто розриває контракт і не сплачує решту боргу.

Тобто компанія залишається у збитку, а військове відомство — майже готовий об’єкт і не використаний бюджет. Пізніше майже добудований об’єкт оформляють за іншою статтею бюджету. На нього знову виділяються гроші, які отримують уже підконтрольна будівельна компанія.

Звісно такі схеми приносять величезний прибуток її творцям та учасникам. Тому не дивно, що Тимур Іванов досить швидко нажив величезного статку.

Так, журналісти з’ясували, що його заміська садиба площею понад півтори тисячі квадратних метрів на момент покупки (2019 рік) коштувала понад 600 млн рублів. Сюди варто додати ще кілька квартир, якими володіє дружина Іванова Світлана Маніович, а також двоповерховий будинок площею 317 кв. метрів майже за 10 млн доларів та апартаменти в Мексиці.

Загалом нерухомості в сім’ї чиновника оцінюється в більш ніж 1 млрд рублів.

Крім цього, журналісти нарахували у Іванова 11 іномарок преміум-класу, чотири з яких оформлені на батька.

У свою чергу, діти першого заступника міністра оборони Росії Руслана Цалікова володіють майном більш ніж на 1 млрд рублів. При цьому офіційна зарплата, наприклад, сина Цаликова Заура складає всього 2 млн рублів на рік.

Загалом же майно родини Цаліківа представники команди російського опозиціонера Олексія Навального оцінюють майже 5 млрд рублів.

Не гидує елітною нерухомістю та інший заступник Сергія Шойгу Олексій Криворучко. У нього соратники Навального виявили кілька житлових об’єктів на 500 млн рублів. Крім того, Криворучко у 2019 році придбав на Рубльовці елітний особняк на півтори тисячі квадратних метрів за 8 млн доларів.

Слід зазначити, що дружина чиновника кілька років жила в США, у серпні 2012 року вона народила там першу дочку, у 2016 народилася друга. Таким чином, діти Криворучка мають право на здобуття американського громадянства.

“Ці явища, з одного боку, для Росії, звичайно, негативні, і все це підточує держава. Це все є корозією для державної машини. Але для України це чудово. Але ось уявіть, якщо кошти, які Шойгу розкрав, йшли справді на будівництво нових танків. Якби Рейх був справжнім, а не картонним, все було б набагато сумніше, все було б набагато складніше. Тож у цьому сенсі корупція російська, вона, безумовно, є союзником України”, — поділився своєю думкою російський адвокат Микола Полозов.

“Скромне житло” речника Міноборони РФ

Не відстає від своїх колег і “розмовляюча голова” Міністерства оборони Росії генерал-лейтенант Ігор Конашенков. За даними видання Insider, речник Міноборони РФ є доларовим мільйонером.

Конашенков у 2015 році оселився разом із дочкою у квартирі на Збройовому провулку в центрі Москви. Згідно з інформацією з реєстру, площа житла становить 95,6 квадратних метрів, самі апартаменти оцінюються в 70-90 млн рублів. При цьому, за минулий рік речник Міноборони заробив всього 4,1 млн рублів.

Тобто теоретично на свою зарплату Конашенков таку квартиру купити не міг. Водночас його дружина Олена Конашенкова раніше працювала з тендерами для Міноборони та постачала запчастини для військових літаків та космічних кораблів. Наразі, за інформацією ЗМІ, вона працює керівником персоналом у компанії “Прем’єр сервіс”, яка обслуговує Міноборони.

Зокрема, за час своєї роботи Олена Конашенкова уклала 49 контрактів на 367 млн рублів. За одне лише прибирання авіакомплексу “Іл” їй заплатили 100 млн рублів.

Раніше квартира, де зараз мешкає Конашенков, була на балансі Міністерства оборони. У 2015 році її передали спікеру військового відомства навіть не у користування, а одразу у приватну власність. А коли зчинився галас, дані про власність раптово засекретили: власником квартири вказали Російську Федерацію. Причому двічі: по одній на кожну половину квартири.

Бізнес “генерала-розпилу

Для тих воєначальників, які безпосередньо керують бойовими діями й безпосередньо причетні до скоєння воєнних злочинів, засобом збагачення є війна. Причому, для них не так важливо, де падають бомби, розриваються снаряди та гинуть люди, чи то Україна, Сирія чи Африка.

Одним із російських генералів, які заробляють на війні, є Сергій Суровікін, який на початку жовтня був призначений командувачем Об’єднаного угрупування російських військ в Україні.

Раніше він командував авіаційним угрупованням військ РФ у Сирії. За свої “подвиги” в цій країні отримав прізвиська “сирійський м’ясник” та “генерал Армагеддон”. Суровікіна так прозвали за жорстокі та цинічні бомбардування мирного населення Сирії. Лише в одній операції у місті Ідліб під командуванням Суровікіна російська армія вбила близько 1,6 тис. мирних жителів за даними ООН, а 1,5 млн людей стали біженцями.

З недавніх пір у цього генерала з’явилося ще одне прізвисько: команда ув’язненого російського опозиціонера Олексія Навального назвала його “генерал-розпил”.

За інформацією журналістів, цей “розпил” розпочався ще 2011 року. Саме в рік початку громадянської війни в Сирії Суровікін відкрив там компанію з вирубування лісів. Фірму він, як належить усім російським топ-корупціонерам, оформив на свою дружину Ганну Суровікіну.

Ця компанія, за даними розслідувачів, отримувала мільйонні “субвенції” від компанії з видобутку фосфатів у Сирії друга президента РФ Володимира Путіна Геннадія Тимченка. У 2017 році президент Сирії Башар Асад дозволив компанії “Стройтрансгаз”, що належить Тимченку, видобувати та експортувати фосфати з двох сирійських родовищ у районі Пальміри (Еш-Шаркія та Хнейфіс).

Згідно з умовами угоди, 30% прибутку мав отримувати уряд Сирії, а 70% — дочірнє підприємство “Стройтрансгазу” – “СТГ Логістика”. Однак на той момент місцевість, де планували добувати фосфати, контролювали бойовики Ісламської держави (ІДІЛ). До червня 2017 року “завдяки” Суровікіну, рудники були звільнені від ІДІЛ.

Згодом фосфати компанія Тимченко відправляє до Туреччини, там їх переоформлює, а потім, оминаючи санкції, відправляє далі на експорт. За безпеку видобутку та доставлення мінералів відповідає Суровікін. За це “дочка” “Стройтрансгазу” переводить на рахунок його лісопилки багатомільйонні позики, які не були повернуті.

Зароблені на війні в Сирії та Україні гроші Суровікін витрачає на пишні святкування у найкращих ресторанах Рубльовки, вкладає в салони краси та вілли для дружини та доньки.

Як зазначив представник “Фонду боротьби з корупцією” Олексія Навального Руслан Шаведдінов, розмір офіційної заробітної плати Суровікіна засекречений. На його думку, цей генерал отримує близько 200 тисяч карбованців на місяць. Шаведдінов наголосив, що Суровікіна зараз зробили “обличчям війни в Україні”.

“Під час нашого розслідування виявилося, що Суровікін — це такий же цинічний покидьок, як і все керівництво Міноборони. Це людина, у якої руки не просто по лікоть у крові, це людина, яка краде у власних солдатів, перш ніж відправити їх на забій. Працював на структури найближчого друга Путіна Геннадія Тимченка ще при владі в Ленінграді Володимира Путіна. Людина на прізвище Суровікін — військовий злочинець, який на крові зробив стан і зробив казково багатими свою родину, дружину та дітей. така маленька зірочка, коли його судитимуть як військового злочинця за ті страшні злочини, що він творив в Україні… Ще сподіваюся, що накинуть йому і за факти корупції, які ми розкрили”, — розповів Шаведдінов.

У свою чергу Іван Жданов упевнений, що кар’єра Суровікіна завершиться на лавці в Гаазькому суді.

“Вся система влади у РФ влаштована так, що тобі дають якийсь майданчик, де ти можеш годуватись. І особливість випадку Суровікіна полягає в тому, що тут перетворюють війну на бізнес. І це відбувалося десь останні 10 років, коли вони почали заходити в африканські країни, коли вони почали заходити до Сирії, тоді вони зрозуміли, що тут можна добре заробляти: ти захоплюєш якісь родовища, неважливо які це копальні — фосфатів, золоті копальні або ще щось. копалень якесь годування”, — пояснив Жданов.

Експерт вважає, що російські генерали не сильно залучені до подібних схем, а лише отримують частку як відкуп, а за ними стоять більш впливові люди.

“Є такі люди, як Тимченко, які є наближеними до президента. Є Пригожин, який сам на цьому побудував величезний бізнес і показує свою ефективність абсолютного зла, коли він може і сам заробляти на цих копальнях, і ще формувати свої війська зі злочинців і кидати їх як гарматне м’ясо, зовсім не дбаючи про них. Це подобається в Кремлі. Те, що є якісь ефективні чуваки, які ефективніші навіть, ніж уславлений для них Кадиров. Тому так працює система, те, що вони годують генералів, те, що вони годують тих, кого вони вважають ефективними, але ця гра набагато більша для них, вона більша для оточення Путіна, яке заробляє набагато більше на цих копальнях, а під цим соусом ще можна обманювати людей, говорити ми в Сирії боремося з міжнародним тероризмом. Насправді для них це просто гроші, і під це заробляння грошей закамуфлювати під боротьбу із будь-чим, з тероризмом, з нацизмом”, — розповів Жданов.

Як заявив розслідувач ФБК Олексій Албуров, усі гасла російської пропаганди про російський світ, про те, як Путін йде кудись звільняти російськомовних людей, є брехнею, а головною метою президента РВ та його оточення — “це просто збагачення, будівництво палаців, крадіжка на усім, на чому тільки можна.

“Військові бюджети — це величезні гроші, як можна було багаторазово переконатися, і вони розкрадаються дуже і дуже сильно. Суровікін — це насамперед бізнесмен, який на кожному своєму місці роботи збагачувався, спочатку десь собі лісопильню будував, а потім в Сирії отримував багато мільйонів доларів шляхом того, що допомагав путінським друзям освоювати там видобуток корисних копалин. Для російської влади головне — це крадіжка, головне — це корупція, палаци… І все, що вони роблять, у тому числі розв’язання війни, спрямоване для того, щоб більше вкрасти й довше сидіти у владі, щоб більше і більше будувати собі цих палаців. Навіть у Віктора Золотова — людині, яка, на думку Путіна, має розганяти в Росії опозиційні акції, буквально розстрілювати людей, які вийдуть чинити опір Володимиру Путіну, онук живе у Великій Британії. Ці люди крадуть у Росії, розв’язують війну, а потім своє майбутнє вони пов’язували й досі пов’язують із Європою. У них все має бути заблоковане, заморожене, і потім уже, за судом, ці активи мають продаватися з молотка”, — підсумував Албуров.

Читайте також: “Помазанці” війни: експерти оцінили роль російських силовиків та радників Путіна