20 квітня Палата представників Конгресу США проголосувала за законопроєкт про фінансування допомоги Україні. Йдеться про суму майже 61 млрд доларів. Розгляд цього питання блокували представники Республіканської партії, починаючи з жовтня 2023 року.
Тепер законопроєкт має бути розглянутим американським Сенатом 23 квітня, і потім підписаним президентом США Джо Байденом.
Деталі голосування та куди підуть кошти
Рівно пів року тому президент США Джо Байден запропонував Конгресу виділити кошти для України. І тільки зараз у Палаті представників ухвалили законопроєкт, розроблений її спікером Майком Джонсоном.
Законопроєкт підтримала більшість конгресменів. “За” — 311 голосів, “проти” — 112, утрималися — 7:
- демократи дали 210 голосів і жодного “проти” (фракція Демократичної партії має в нижній палаті 213 місць);
- у республіканців 101 голос “за” і 112 “проти” (фракція Республіканської партії має в нижній палаті 218 місць).
Результати голосування зустріли оваціями в залі засідань. Більшість конгресменів не приховували радості, розмахуючи безліччю українських прапорів.
Після голосування спікер Майк Джонсон заявив, що США не можуть відвернутися від своїх союзників.
“Троє наших основних супротивників — Росія, Іран і Китай — працюють разом, вони є світовими агресорами і становлять глобальну загрозу нашому добробуту і нашій безпеці. Їхнє просування загрожує вільному світу і вимагає американського лідерства. Якщо ми відвернемося зараз, наслідки можуть бути руйнівними”, — наголосив він.
Конгресвумен із Пенсильванії Сьюзан Вайлд не приховувала радості від результатів голосування.
“Цей пакет ми повинні були виділити набагато раніше. Чому це так важливо? Минуло кілька місяців відтоді, коли ми надали підтримку Україні. І ми знаємо, що відбувається в Україні, ми знаємо, що їм відчайдушно потрібна наша допомога. Союзники США вельми активно підтримують Україну, і вони дуже стурбовані тим, що США не діють більш оперативно”, — сказала вона в коментарі телеканалу FREEДОМ.
Протягом останніх шести місяців на Капітолійському пагорбі — місці перебування Конгресу США — збиралися учасники акцій на підтримку України. 20 квітня вони вітали рішення конгресменів оваціями та висловлювали слова вдячності.
Президент України Володимир Зеленський подякував конгресменам, зазначивши, що це дуже вагомий пакет, “який відчують і наші воїни на передовій, і наші міста та села, які потерпають від російського терору”.
“Дякую кожному і кожній, хто підтримав наш пакет: це рішення для захисту життя. Дякую особисто спікеру Майку Джонсону, усім американським серцям, які так само, як і ми в Україні, відчувають, що російське зло точно не повинно вигравати”, — акцентував він.
Посол України в США Оксана Маркарова заявила, що законодавці голосували не просто за кошти, а за можливість для мільйонів українських родин жити і для мільйонів українських військових захищати свій дім.
“Усе, що ми робили разом, — спрацювало! Це було дуже щедрим і невичерпним внеском від Сполучених Штатів і американського народу на дуже міцній і бездоганній основі двопартійності. Ми змогли зробити те, що потрібно, щоб перемогти і врятувати людей від цієї жахливої агресії. Тож зараз настав час подвоїти зусилля і зробити те, що потрібно”, — сказала вона.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав 20 квітня “поганим днем для Путіна”.
“Поганий день для Путіна. Поганий день для будь-кого, хто наважився повірити, що Америка може похитнутися, коли йдеться про захист того, що і кого вона відстоює. Ми вдячні Палаті представників Конгресу США, її спікеру та членам обох партій за ухвалення довгоочікуваного законопроєкту про допомогу Україні. Кожен, хто зробив це рішення реальністю, зробив правильний вибір. Сполучені Штати підтвердили своє глобальне лідерство”, — наголосив глава МЗС України.
Спочатку законопроєкт ішов єдиним пакетом і передбачав допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 млрд доларів, із них на допомогу Україні було передбачено 61,4 млрд. В ухваленому 20 квітня Палатою представників документі суму допомоги Україні знижено до 60,7 млрд доларів.
Як буде розподілена нова допомога США:
- 23,2 млрд доларів буде витрачено на поповнення військових запасів США, що скоротилися після військових поставок Києву;
- 13,8 млрд — закупівля, ремонт і переобладнання систем озброєнь, надання оборонної продукції та оборонних послуг для України;
- 11,3 млрд — поточна діяльність американських військових у Європі, така як навчання українських військовослужбовців за межами України і військова присутність у країнах східного флангу НАТО;
- 1,6 млрд — зовнішнє військове фінансування для задоволення потреб України та інших регіональних партнерів;
- 300 млн — допомога Україні в захисті її кордонів і просуванні верховенства права;
- 100 млн — підтримка програм із розмінування, боротьби з тероризмом і нерозповсюдженням зброї масового знищення;
- 26 млн — забезпечення нагляду за допомогою, що надається Україні.
Крім того, передбачено економічну допомогу. Так, 7,85 млрд — фінансова допомога державному бюджету України (крім виплат пенсій). Ці кошти будуть видані у формі кредиту, його має право списати американський президент, якого буде обрано після виборів у США в листопаді.
Також законопроєкт зобов’язує президента США негайно передати Україні далекобійні ракети ATACMS. Однак глава країни має право відмовитися, якщо це може зашкодити національній безпеці Штатів.
Окрім того, уперше в офіційних документах зафіксовано фразу, яка визначає метою США перемогу України — “захищатися і досягти перемоги над Російською Федерацією”. На основі цього від Білого дому та Пентагону вимагають покрокової стратегії, яка щоквартально має подаватися законодавцям.
Очікується, що 23 квітня законопроєкт про підтримку України швидко пройде через верхню палату Конгресу — Сенат. Після цього, як уже заявив президент Байден, він одразу ж підпише документ.
Також конгресмени ухвалили законопроєкти про заборону соціальної мережі TikTok у Сполучених Штатах, про нові санкції щодо Росії та Ірану, про конфіскацію заморожених активів РФ на користь України. Допомогу Тайваню та Ізраїлю теж підтримали. Ці законопроєкти також має схвалити Сенат.
Значення рішення конгресменів в оцінці експертів
Історичне голосування Палати представників в ефірі телеканалу FREEДOM оцінили:
- Ігор Айзенберг, професор Нью-Йоркського університету;
- Володимир Фесенко, політолог;
- Андреас Умланд, німецький політолог, аналітик Стокгольмського центру досліджень Східної Європи.
ІГОР АЙЗЕНБЕРГ: Зіграли роль три чинники
— Чому спікер Джонсон поставив законопроєкт на голосування саме зараз? Гадаю, що тут зіграли роль три чинники.
Перший. Гадаю, спікер розуміє, що він перебуває на третій за значущістю посаді в американській ієрархії, і як спікер Палати представників він має думати про інтереси країни, а не тільки про вузькі партійні інтереси Республіканської партії.
Другий фактор — це те, що сталося 14 квітня, коли Іран атакував Ізраїль. Після атаки дуже сильно лунали голоси в Сполучених Штатах, що необхідно розв’язати питання про надання допомоги Ізраїлю. Зокрема, дуже сильною була підтримка Ізраїлю з боку Євангелічної церкви, яка традиційно підтримує республіканців. Провідні особи цієї церкви, безумовно, вимагали дій від спікера. А Білий дім абсолютно ясно дав зрозуміти, що президент Байден вважає неприйнятним законопроєкт про допомогу тільки Ізраїлю за відсутності допомоги Україні. Відповідно, стало зрозуміло, що законопроєкт про допомогу тільки Ізраїлю не пройде.
Третій фактор. Річ у тім, що кандидат у президенти Дональд Трамп стурбований зараз дещо іншими справами, оскільки він є підсудним у судовому процесі. Я думаю, що у зв’язку з цим міг ослабнути його безпосередній вплив, “смикання за ниточки” в Палаті представників, його управління спікером Джонсоном. Крім того, спікер Джонсон міг домовитися з Трампом, що той умовить своїх ультраправих прихильників у Палаті представників не ставити на голосування питання про відставку Джонсона.
Тож, я думаю, зійшлися ці чинники, унаслідок яких Джонсон вирішив усе-таки поставити на голосування питання допомоги Україні, Ізраїлю і Тайваню. Але він, щоправда, усе це переробив на окремі законопроєкти, замість того, щоб поставити на голосування це єдиним пакетом, який раніше було проголосовано Сенатом (13 лютого Сенат 66 голосами “за” і 33 “проти” проголосував за пакет допомоги Україні, Ізраїлю і Тайваню, — ред.).
Тепер процедура стала довшою. Тепер Сенат [знову] має розглядати те, що Палата представників ухвалила 20 квітня. Але не маю сумнівів у тому, що в Сенаті буде така сама більшість голосів, як під час голосування в лютому.
ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Це викликало особливу істерику в Москві
— Голосування Палати представників — насамперед це сигнал українському народу, що Сполучені Штати залишаються нашим партнером. Так, були внутрішні проблеми в нижній палаті Конгресу, пов’язані з міжпартійною, передвиборчою боротьбою. Але їх вдалося подолати.
Все-таки розуміння національних інтересів, розуміння необхідності допомоги Україні, як і іншим партнерам США, взяло гору.
Також це сигнал Москві, що “не дочекаєтеся”. Ви думали, що Америка забула про Україну, не буде допомагати, й тоді у Путіна буде шикарний шанс домогтися перемоги, оскільки справді американська військова допомога дуже значуща. Без неї, як показали останні пів року, нам важко утримувати позиції. Не вистачає і артилерійських снарядів, і ракет ППО. Але ми бачимо, що наші партнери домоглися результату.
І зазначу, що в цьому результаті чимала частка роботи української дипломатії, президента Володимира Зеленського, який кілька разів був у США, зустрічався зі спікером Палати представників Майком Джонсоном. Перед цим голосуванням була розмова Зеленського з Джонсоном. Трохи раніше були зустрічі з конгресменами, представниками Білого дому, представниками Республіканської партії. Тобто йшла щоденна, дуже активна робота.
Тому це — перемога наших друзів у США, але це — і перемога України, перемога української дипломатії.
При голосуванні в Сенаті з високою ймовірністю не буде сюрпризів. Голосування буде 23 квітня. Причому, Сенат насправді мав піти на перерву, і пленарна робота мала розпочатися після 29 квітня. Але оскільки питання дуже важливе, не терпить зволікання, то сенатори розглядатимуть його в позачерговому порядку. Це теж наголошує на особливому ставленні до України й на особливій значущості цього питання.
Зазначу ще одну важливу деталь. Крім законопроєкту про фінансування допомоги Україні, 20 квітня Палата представників підтримала ще один важливий законопроєкт — про можливість конфіскації російських активів для допомоги Україні.
Він передбачає, що президент США отримує право конфісковувати російські активи як фізичних, так і юридичних осіб, і використовувати їх у різних фондах для підтримки України, зокрема військової підтримки.
Тож сьогодні, я б сказав, що для України подвійна перемога, оскільки проголосовані на нашу користь два важливих законопроєкти.
Ще важливий момент. Поки були затримки з ухваленням рішення у США, за останні пів року Європа збільшила свою допомогу Україні. Ціла низка європейських країн виділила нам додаткові пакети військової підтримки. І ось тепер Сполучені Штати.
Звичайно, це викликає особливу істерику в Москві. Вони зараз змушені будуть змінювати свою стратегію, свої підходи, бо думали, що нас задавлять через свою кількісну перевагу на фронті.
Звісно, нам знадобиться якийсь час, щоб озброєння надійшло в Україну. Хоча Пентагон (Міністерство оборони США) пообіцяв: щойно буде підписано законопроєкт про допомогу Україні, вже технічно готовий перший пакет військової допомоги, і його відразу ж відправлять до України. Це і артилерійські снаряди, й ракети ППО, і низка інших видів зброї, яка зараз вкрай необхідна на фронті.
І явно, що в Росії зараз дуже незадоволені, тому що їхні плани, їхні надії зірвано.
АНДРЕАС УМЛАНД: Голови республіканців розділилися майже порівну — це хороший знак
— Результат голосування в нижній палаті Конгресу мені нагадує висловлювання, яке нібито колись зробив Черчілль, що американці завжди ухвалюють правильне рішення після того, як вони ухвалили всі неправильні рішення. Просто досі точаться суперечки, чи належить ця фраза Черчиллю.
Як ми бачимо з голосування представників Республіканської партії в нижній палаті, партія розділилася майже порівну (у Палаті представників у республіканців 218 конгресменів, 101 з них підтримали допомогу Україні, 112 проголосували проти, — ред.). Гадаю, це хороший знак, що половина Республіканської партії зважилася. Це теж надія на те, що так триватиме в майбутньому, хто б не був обраний президентом США.
Гадаю, що важливий вплив зіграла електоральна складова, що допомога для України серед американців популярна. І що якби зараз Трамп продовжив бойкотувати в парламенті цей пакет через своїх представників, тоді це загрожувало б йому на виборах.
Гадаю, що в Москві зараз будуть питання. Вони ж там називають Трампа своїм кандидатом, і спікера Джонсона називали своєю людиною. А на цьому етапі вони себе проявили не так, як хотіла Москва. У Кремлі, напевно, сподіваються на обрання Трампа і на те, що потім відбудеться якийсь поворот Америки. Але ось голосування 20 квітня свідчить, що, можливо, американська політика буде слідувати своєму [традиційному] підходу, не буде деструкції і абсолютно нового зовнішньополітичного курсу.