Падіння “Газпрому” — що відбувається з російським газовим монополістом (ВІДЕО)

Збитки “Газпрому” за пів року зросли майже вдвічі. Такий спад російської газової монополії здебільшого обумовлений скороченням постачання газу європейцям, вважають аналітики. 2023 року “Газпром” скоротив постачання природного газу до Європи більш ніж наполовину — до 28 млрд кубометрів, повідомляє FREEДОМ.

Чистий збиток газового монополіста РФ у першому півріччі 2024 року становив понад 480 млрд рублів. Це майже вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року, як пишуть російські ЗМІ з посиланням на звітність компанії.

“Вся західноєвропейська структура “Газпрому” — всі ці протягнуті труби — стали глибоко збитковими. Зараз вони мають лише два варіанти. Перший — будувати газохімічні комплекси та розвивати ті, які мають. І другий варіант — газифікувати села та міста Росії. І перше, і друге вимагає величезних фінансових вливань. Тому транзит через Україну для “Газпрому” є життєво важливим”, — прокоментував заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України Андрій Закревський.

На думку експертів, головні причини рекордних збитків російського газового монополіста — різке скорочення, на 56% порівняно з 2022 роком, постачання газу до країн Євросоюзу через вторгнення Росії в Україну. А також — збільшення фінансового навантаження на компанію через додаткове підвищення податку на видобуток корисних копалин.

Зменшення поставок трубопроводами РФ хоче компенсувати скрапленим природним газом (СПГ), що поставляється морським шляхом. 2023-го Росія експортувала 33 млн тонн СПГ, до 2027-го планує збільшити постачання до 56 млн тонн. Але це навряд чи вдасться, оскільки у листопаді 2023 року США запровадили обмеження для низки компаній та суден, причетних до російських СПГ-проєктів.

“У “Газпрому” зараз підтримка йде лише за рахунок споживачів, які вже починають підіймати ціни за комунальні послуги: за теплу воду тощо. А це — соціальний бунт. І зрозуміло чому стало дорого. Тому що немає компенсаторних механізмів, коли ти продавав за кордон щось дорого, а своїм васалам та рабам усередині країни дешево спускав цей газ”, — пояснив Андрій Закревський.

У 14-му санкційному пакеті Євросоюз заборонив використовувати об’єкти ЄС для перевалки російського скрапленого природного газу до третіх країн. Аналітики стверджують, що це не зможе завдати нищівного удару по галузі, але значно знизить доходи, які Росія отримує від продажу та транспортування СПГ.

“Це охоплює як перевалку з судна на судно, так і перевезення на берег, а також операції з перевантаження, і не впливає на імпорт, а лише на реекспорт у треті країни через ЄС. Європейська комісія контролюватиме виконання цього рішення і може запропонувати пом’якшувальні заходи у разі потреби. Крім того, ЄС заборонить нові інвестиції, а також надання товарів, технологій та послуг для завершення проектів СПГ, таких як Arctic LNG 2 та Murmansk LNG. Запроваджуються обмеження на імпорт російського СПГ через термінали ЄС, які не підключені до системи природного газу”, — йдеться на сайті Ради Європейського Союзу.

Міністри фінансів вісьмох країн ЄС заявили, що західні санкції вдарили по військовій машині Кремля. Вони закликають посилити тиск на режим Путіна. Колонку підписали міністри фінансів та економіки Швеції, Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Литви, Нідерландів та Польщі.

“Зокрема необхідно посилити контроль над дотриманням верхньої межі ціни на російську сиру нафту, оскільки все ще триває торгівля понад верхню межу в 60 дол. за барель. Також важливо запровадити дзеркальні санкції проти Білорусі та посилити тиск на інших головних пособників обходу санкцій у Східній Азії та на Близькому Сході”, — пише The Guardian.

Після витіснення із європейського ринку Москва покладала великі надії на Пекін. Китай імпортує близько 23 млрд кубометрів газу щорічно. Але це лише дев’ята частина довоєнного російського експорту до Європи. Кремль активно веде переговори про збільшення постачання, але КНР не зацікавлена ​​виділяти надто велику частку свого ринку Росії. Також Китай наполягає на зниженні ціни, попри те, що вона вже й так на третину нижча за європейську. Крім цього, Росія нарощує газову співпрацю з Іраном для подальшого експорту до Індії та Пакистану, але експерти стверджують, що великої вигоди від цього Кремль не отримає.

Читайте також: “Газпром” — збиткова контора, яка йде до краху, — Несходовський

Раніше економічний оглядач і публіцист Максим Блант розповів, що після втрати європейського ринку російський “Газпром”, який завжди був одним із найбільших платників податків РФ, став глибоко збитковою компанією.