Орбан пішов шляхом радянської дипломатії: вимоги Угорщини до України розібрав експерт

Список вимог, висунутий урядом Угорщини в обмін на згоду підтримати початок переговорів щодо вступу України до ЄС, можна суттєво оскаржити. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ заявив заступник директора Ради зовнішньої політики “Українська призма” Сергій Герасимчук.

“Список вимог Віктора Орбана та уряду Угорщини містить у собі кілька пунктів, які можна суттєво оскаржити. Зокрема, коли ми посилаємося на перепис населення 2001 року, ми маємо розуміти, що етнічна композиція України й населення України загалом суттєво змінилися після 2001 року, нас уже далеко не 52 мільйони. І етнічний компонент змінився теж відповідно”, — сказав він.

Герасимчук також зазначив, що Угорщина періодично вимагала від України повернутися до норм законодавства 2014 року. Зокрема йдеться про ухвалений 2012 року закон “Про засади державної мовної політики”, авторами якого виступили народні депутати Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов. У 2018 році закон втратив чинність, оскільки був визнаний неконституційним.

“Україна не може повернути закон Ківалова-Колесніченка, тому що він був визнаний неконституційним. Є певне рішення Конституційного суду України, й тут змін теж бути не може. Тобто всі реформи, які ми здійснили після 2014 року, їх не можна просто так узяти й скасувати”, — наголосив заступник директора Ради зовнішньої політики “Українська призма”.

Він також нагадав, що Угорщина також висувала вимоги до України внести зміни до законодавства щодо представництва меншин у національному парламенті.

“У деяких країнах регіону таке представництво існує. І в самій Угорщині всі меншини представляє представник однієї, якого вони обирають між собою. Як правило, це представник німецької меншини, як правило, лояльний до Угорщини… Однак в Україні ця вимога теж у цьому разі не може бути застосована, тому що для того, щоб здійснити “хотєлку” пана Орбана, Україні довелося б вносити зміни до Конституції. Очевидно, це процеси, які визначаються не урядом, а парламентом, конституційною більшістю в парламенті, а в нашому випадку ще й національним референдумом, тому що це захищена стаття Конституції”, — сказав Герасимчук.

За його словами, у такий спосіб Орбан пішов шляхом радянської дипломатії, вимагаючи неможливого, щоб отримати бодай щось у результаті переговорів.

“Він істотно завищив планку, й очевидно, що він буде торгуватися. На жаль, на цьому етапі Угорщина має козир, який полягає в тому, що кожен розділ переговорів про членство в Європейському Союзі відкривають і закривають одностайним рішенням усіх країн Євросоюзу, включно з Угорщиною. Природно, Орбан буде тиснути на ЄС і на Україну з тим, щоб отримати якісь вигоди та бонуси для себе й для своєї політичної сили”, — сказав експерт.

Герасимчук вважає, що за таких умов Україні справді доведеться шукати якісь компроміси та пом’якшувати формулювання, крім випадків, коли це неможливо. На його думку, тут потрібен впливовий міжнародний арбітр.

“Коли ми вносили зміни до законодавства про національні меншини, то таким арбітром була Венеціанська комісія. І справді, ми виконували ті рекомендації комісії, які вона нам надавала, і вносили у відносно новий закон правки двічі. Можливо, деякі правки ми будемо змушені внести й на тлі вимог пана Орбана. Однак тільки ті правки, щодо яких, як я вважаю, буде консенсус із боку Європейського Союзу”, — сказав Герасимчук.

Читайте також: Стали відомі 11 вимог, висунутих Україні урядом Орбана

Нагадаємо, у Люксембурзі 25 червня розпочалася міжурядова конференція, в межах якої Україна та Європейський Союз розпочали переговори про членство. Політолог Дмитро Васильєв висловив думку, що головування Угорщини в Раді Європейського Союзу, яке розпочнеться з 1 липня, не зупинить переговорів.