Одна з найуспішніших українських біатлоністок Олена Підгрушна потрапила в світ спорту, надихнувшись перемогами на Чемпіонаті світу Олени Зубрилової. А тепер уже сама стала прикладом для багатьох підлітків, які мріють повторити її спортивний шлях.
За свою біатлонну кар’єру українка встигла побувати чемпіонкою світу та Олімпійських ігор, посидіти в кріслі заступника міністра молоді та спорту, але потім повернулася на біатлонні траси.
Місцем народження нової зірки спорту стала біатлонна база у Підгородньому біля Тернополя. Уже на перших обласних змаганнях Олена звернула на себе увагу фахівців. Роздивитися в ній тоді майбутню олімпійську чемпіонку було складно, але те, що у дівчинки є перспективи в біатлоні, відзначили вже тоді.
У 2013 році на Чемпіонаті світу в чеському місті Ново-Место вона зібрала увесь п’єдестал: “бронзу” в гонці переслідування, “срібло” в команді й золоту медаль у спринті. Але, мабуть, найціннішою нагородою стало олімпійське “золото” Сочі, яке підкорилося в командній естафеті разом із сестрами Семеренко та Юлією Джимою.
“Можна сказати, що першими моїми кроками до олімпійської золотої медалі були ще шкільні перемоги”, – говорить Олена Підгрушна. – Неможливо порівняти олімпійське “золото” й особисте “золото” на Чемпіонаті світу. Обидві ці медалі для мене дуже важливі. Остання наша нагорода – “срібло” на ЧС. Але, знову ж таки, якщо згадати про конкуренцію, за якої ми здобували ту нагороду, то вона теж на рівні золотої медалі”.
Завдяки чемпіонському титулу в жіночій естафеті, виступ української делегації в Сочі став найуспішнішим за останні 20 років.
У 2017 році жіночий квартет у складі Ірини Варвинець, Юлії Джими, Анастасії Меркушиної та Олени Підгрушної знову голосно заявив про себе на Чемпіонаті світу в австрійському Гохфільцені. До першого місця, яке дісталося німецьким біатлоністкам, українським дівчатам не вистачило шести секунд. У впертій боротьбі на фініші з француженками наші спортсменки завоювали “срібло”.
Сезон 2019 року Олені Підгрушній довелося передчасно завершити. Лікарі виявили проблеми з серцем. Вердикт – пауза в змагальному й тренувальному процесі та лікування.
“Через місяць-півтора мені лікарі скажуть, в якому стані моє серце, та чи зможу я продовжувати”, – зазначає спортсменка.
Та яким би не був вердикт лікарів, і чим далі в житті не довелося б займатися Олені Підгрушній, вона завжди ставитиме перед собою найвищі цілі й досягатиме цього.
Більше випусків програми “Ціна перемоги” дивіться за посиланням.