“Очікування військового конфлікту напружує фінансові ринки” – експерт Олег Пендзін про вплив геополітики на економіку

Про причини інфляції в Європі, про те, чим можуть загрожувати санкції звичайним росіянам, і як відключення від системи SWIFT позначиться на російській економіці, розмовляла у програмі “Інформдень” телеканалу UA Олена Чорновіл із економічним експертом, членом Економічного дискусійного клубу Олегом Пендзіним.

– Ви розкажіть нам, будь ласка, що відбувається з показниками інфляції у Європі? З чим це пов’язано? Особливо, якщо ми говоритимемо не лише про ціни на продукти, енергоносії, а й про падіння на ринку цінних паперів. З чим це корелюється і від чого залежить?

– Ви абсолютно правильно сказали, однією з причин є та геополітична ситуація, яка сьогодні наявна на Сході України і, власне кажучи, спровокована нашим агресивним сусідом. Будемо відверті, це лише одна з причин. Ще одна причина, яка власне спровокувала інфляційне зростання – це питання та проблеми, які існують на ринку енергоносіїв. Зокрема, на ринку газу в Європі. Будьмо відверті, що тут значно більше геополітики, ніж звичайної економіки. На мій погляд, “Північний потік-2”, який був добудований і на запуск якого активно налаштована Російська Федерація, та власне її політика щодо забезпечення і виконання своїх контрактних зобов’язань з Євросоюзом призвели до того, що ось та цінова ситуація, яка сьогодні є на оптовому ринку газу, вона – безпрецедентна. Ціна близько 1 000 – 1 500 доларів за 1 000 кубометрів газу є унікальною цифрою, бо такого не було ніколи. Напевно, все-таки, давайте будемо абсолютно відвертими щодо того, що у зв’язку з пандемією та тими процесами, які відбувалися у світі минулого року, світові економіки впали. Для того, щоб активізувати вихід економік з негативних показників, центробанки проводили політику кількісного пом’якшення, яка по суті відображалася в тому, що були неймовірно низькі відсоткові ставки. Центробанки випустили в обіг досить велику кількість грошей. Власне, це теж було одним з елементів того, що ми отримали досить високу інфляцію. Ми говорили про Євросоюз, а в доларовій зоні інфляція ще вища. Вона становить близько 6,5% за рік. Це абсолютно безпрецедентна цифра із 2008 року. Тому весь світ сьогодні перебуває в інфляційних процесах і ми вже побачили реакцію федеральної резервної системи Сполучених Штатів Америки, які активно почали підвищувати облікові ставки. Ми вже почули від ЄЦБ, що він скорочує політику кількісного пом’якшення та переходить до жорсткішої монетарної політики, що має призвести до значного скорочення інфляційних процесів та виведення економік на рівень інфляції близько 2 – 2,5% на рік.

– Якщо відкинути цю складову питання інфляції і того, що діється зі світовими економіками через коронавірус і коронакризу. Якщо говорити про економіку як виключно концентровану політику, ми розуміємо, що самі ціни на газ можна розглядати як в економічному, так і в політичному контексті. Чи є у вас бачення, як у економіста насамперед, що має статися, щоб ситуація стабілізувалася?

– Насамперед має бути деескалація. Очікування військового конфлікту дуже напружує фінансові ринки. В очікуванні конфлікту фінансові ринки активно йдуть зі слабких економік, намагаються якимось чином закріпитись у тихих фінансових гаванях. Це призводить до того, що, наприклад, з українських ринків паперів активно йдуть інвестори. Ми бачимо здорожчання українського боргу, бачимо облікові процентні ставки, за якими Україна теоретично могла б залучати кошти, а не за євробондами. Сьогодні цінні папери, наприклад, із погашенням у 2023 році оцінюються під 16,3% річних. Це фантастична цифра. Україна ніколи не залучатиме борг під такі відсотки. Тобто геополітика призводить до того, що борг різко дорожчає, стає проблемним утримання валютного курсу, зокрема, в Україні. Національний банк активно виходить із валютними інтервенціями, зменшуючи таким чином валютні резерви. З початку цього року Нацбанк уже продав 1,2 млрд доларів, щоб стабілізувати курс. У наших обмінниках ми вже бачимо курс стабілізованим, але розуміємо, які складнощі переживав Нацбанк, щоби забезпечити подібний результат. Тому геополітика жорстко впливає на процеси в економіці, на відтік інвесторів. Це стосується не лише України. Це стосується процесів, що відбуваються і на європейських фінансових ринках.

– Як цей глобальний процес, який відбувається на європейському енергетичному ринку, може бути пов’язаний чи вплине на процес сертифікації газопроводу “Північний потік-2“?

– Ми вже почули офіційну заяву від лідерів країн Євросоюзу, що у разі початку агресії в Україні, Російська Федерація про “Північний потік-2” може забути. Ми чули і про те, що питання, пов’язані із сертифікацією потоку, будуть відкладені до того моменту, допоки не спаде напруженість на українських кордонах. Ми бачимо реакцію європейського суспільства на можливе подорожчання газу, якщо почнеться агресія, і Росія припинить постачання “блакитного палива” до Євросоюзу. Ми вже побачили, як американці активно обговорюють питання перенаправлення потоків зрідженого газу до Євросоюзу через свої термінали. Тобто світ готується до найгіршого сценарію. Знаєте, це як у відомій фразі: “хочеш миру – готуйся до війни”. На жаль, економічна війна вже триває, і ми бачимо певні дії європейських країн та України, спрямовані на мінімізацію втрат, пов’язаних із подібними процесами.

– Ви у нас онлайнзв’язку, а я зараз у студії українського іномовлення російською мовою. Зокрема нас можуть дивитися і громадяни Російської Федерації, яким, можливо, не так легко отримати правдиву інформацію, щоб зрозуміти, що може статися з Росією та з кожним росіянином після запровадження жорстких санкцій з боку Сполучених Штатів та інших держав. Які санкції будуть найболючішими? Чого, можливо, зараз бояться у Кремлі?

– Ми вже неодноразово чули заяву світових лідерів, що Росія заплатить дуже дорого в економічному плані за збройну агресію проти України. Що буде найболючішим для російської економіки? Насамперед – рефінансування російського боргу. Сьогодні всі країни живуть у боргах і борг повертають не з власних бюджетів, а шляхом нових запозичень. Це те, що називається – рефінансування боргу. Якщо вас від’єднують від світових фінансових ринків, ви опиняєтеся у ситуації, коли борг повністю лягає на ваш бюджет. Або ви повинні у своїй країні оголошувати дефолт. А що означає дефолт? Це блокування активів, заморожування економічних операцій, обвал національної грошової одиниці. Це чимало неприємних моментів. Це перший етап санкцій, які сьогодні активно обговорюють. Не беру до уваги персональні санкції проти заможних російських громадян, які проживають у всьому світі, зокрема у Великій Британії. Я концентруюся на економічному аспекті, який може вдарити по простих росіянах. Отже, проблеми з рефінансуванням боргу миттєво позначаться на курсі національної грошової одиниці Російської Федерації. А це різко вдарить і по прибутках росіян, і по цінах у магазинах. А якщо ці санкції не дадуть результату, ми побачимо відключення Російської Федерації від системи міжнародних розрахунків SWIFT. До речі, сьогодні це активно обговорюється. Що це означає? Сьогодні всі операції, які вимагають оплати за якісь міжнародні контракти, здійснюються через цю систему. Якщо ви від’єднуєтеся від цієї системи, ви автоматично від’єднуєтеся від будь-якого імпорту, який заходить до вашої країни. Світ знає приклади, коли країни відключалися від системи SWIFT. Таке лихо сталося з Іраном свого часу. Іран був відкинутий на 30 років у своєму розвитку. Відключення від SWIFT – дуже неприємна річ і може призвести до обвалу російської економіки. Це сильно вдарить по російських громадянах.

– Але водночас ми розуміємо, що відключення цієї платіжної системи у Російській Федерації може вплинути на інші країни. Поясніть ще цю ситуацію. Ми розуміємо, що можуть бути певні санкції, спрямовані на Російську Федерацію, але “післясмак” від цих санкцій можуть відчути й інші країни.

– Ми ж із вами щойно обговорювали, що Росія є досить великим постачальником енергоносіїв, зокрема й на європейський ринок. Якщо будуть заморожені оплати за контрактами, то автоматично ті отримувачі, бенефіціари, які є законослухняними компаніями європейських, і не лише, країн, миттєво потраплять у ситуацію, коли вони серйозно втрачатимуть свої доходи. І саме про це говорила Крістіна Георгієва (головний виконавчий директор Світового банку, – ред.). Поряд з цим, ми розуміємо, що подібна ситуація вдарить по економіках країн, а не тільки по економіках конкретних компаній. І у цій ситуації Міжнародний валютний фонд готовий активно підставити плече. Єдине що, сподіваюся, у нашого агресивного сусіда вистачить мізків і цього не станеться. Є надія, що все буде гаразд і почнеться деескалація.

Читайте також: “Криза навколо України, а не українська криза” – американіст Володимир Дубовик пояснив різницю