Повернення в Україну всіх цивільних заручників, депортованих дітей і військовополонених — одна з ключових вимог України в рамках реалізації мирного плану і завершення війни. Цей пункт було включено до спільного комюніке, яке на Глобальному саміті миру у Швейцарії підписали 80 країн та 4 організації.
Київ переконаний — що більше країн долучаться до процесу повернення українців додому, то ефективніше і швидше буде досягнуто результату. Поки що Україна і Росія не перейшли до предметного обговорення обміну за формулою “всіх на всіх”, проте все одно робота ведеться. Також обговорюються питання повернення незаконно депортованих дітей.
Військовополонені та Женевські конвенції
Росія відмовляється від обмінів військовополоненими у форматі “всіх на всіх”, стверджуючи, що її солдатів в Україні небагато — від 200 до 500. Однак лише в одному з десятків місць утримання окупантів в Україні перебуває понад тисячу росіян, повідомив проєкт “Хочу жити”. Там зазначають, що деякі з російських військових перебувають у полоні вже понад 2 роки, від початку повномасштабної війни, і Росія не поспішає їх повертати.
На відміну від Росії, в Україні дотримуються міжнародного законодавства. Російських військовослужбовців, які потрапили в полон, утримують не в колоніях суворого режиму, а в таборах і спецділянках при СІЗО, передбачених для військовополонених. Їх не позбавляють зв’язку з рідними, допускають представників Міжнародного Червоного Хреста, вони можуть отримувати посилки і грошові перекази, працювати і відпочивати.
Усього цього українські військовополонені позбавлені. Досить подивитися на стан здоров’я українських захисників, які повернулися з полону, — неозброєним оком видно, що щонайменше вони недоїдали.
“20 кг — це мінімальна кількість кілограм, яку втрачають українці в російському полоні”, — розповів омбудсман Дмитро Лубінець.
Українців у полоні катують, на них чинять моральний і фізичний тиск, часто морять голодом.
“Перший так званий скринінг — неофіційна розмова з військовополоненими, які зараз повертаються, показує, що до 90% наших людей страждають від різних видів катувань, нелюдського поводження, фізичного, зокрема сексуального, і ментального насильства”, — повідомив генеральний прокурор України Андрій Костін.
На території Російської Федерації за фактом наразі існують концтабори, в яких знущаються, катують громадян України, підкреслює Лубінець.
“Це наслідок кризи міжнародних організацій. З одного боку, ми розуміємо, Росія їх не допускає до місць утримання наших громадян. З іншого боку, ми не бачимо, щоб ці організації проявляли ініціативу… У нас були присутні країни, які є одними з найбільших донорів міжнародних організацій — насамперед Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ). Щодо Червоного Хреста у нас сьогодні була окрема дискусія, сподіваюся, вона призведе до якихось змін. Адже представники МКЧХ, які мають унікальний мандат, зобов’язані відвідувати українських військовополонених, як вони роблять це на території України — відвідують російських військовополонених, дивляться, як дотримуються їхніх прав. Тому що ми діємо як цивілізована держава, цим ми відрізняємося від росіян”, — розповів омбудсман за підсумками другого дня Саміту миру.
У таборі для військовополонених в Україні утримують солдатів, які воювали на боці Росії, включно з російськими громадянами, а також найманцями з інших країн, таких як Непал. Для всіх встановлено єдиний розпорядок дня: підйом, сніданок і оплачувана робота. Є і вільний час. На території табору — футбольне поле, бібліотека і телевізор.
Військовополонені самі готують їжу, а частину продуктів вирощують самостійно: огірки, помідори, буряк. На території табору також є лазня, пральня і каплиця.
Україна дотримується всіх Женевських конвенцій щодо поводження з військовополоненими. До табору часто приїжджають представники гуманітарних організацій, зокрема Червоного Хреста. Фахівці спілкуються з військовополоненими, забирають і передають листи для родичів у Росії.
“На жаль, Росію підстьобують до будь-яких дій тільки відповідний силовий тиск. Поки що в нас немає ефективних механізмів для того, щоб впливати на Росію в контексті розблокування обміну полоненими. Росія продовжує блокувати обмін. Причому не просто блокує, а робить це таким чином, щоб використати цей фактор для тиску на Україну, на українських громадян, на ситуацію в українському суспільстві. Росіяни блокують обміни, а потім періодично заявляють, що Україна не погодилася для того, щоб використовувати це як інструмент психологічної війни”, — зазначив політолог, доктор політичних наук Петро Олещук.
Російські військовослужбовці зізнаються, що не розраховували на таке ставлення в українському полоні. Командири їм навіювали, що здаватися Збройним силам України (ЗСУ) не можна і лякали тортурами.
Влада Росії вважає за краще не розповідати про своїх солдатів, які потрапили в полон, тому для родичів російських військовослужбовців Київ створив альтернативний спосіб пошуку зниклих — український проєкт “Хочу знайти”.
“Хотілося б, щоб до українців ставилися належним чином, як і до нас. Чекаємо Саміту миру, може там щось вирішиться. Ваші військовополонені приїдуть сюди, а ми додому до себе”, — каже військовополонений Дмитро Бузін.
На відміну від України, РФ приховує місцеперебування українських військовополонених, не допускає до них представників гуманітарних організацій і порушує Женевські конвенції.
Міжнародним організаціям відомі порушення Росією прав українських військовополонених. Комісія ООН з розслідування порушень в Україні заявляє про систематичні та жорстокі тортури, яких зазнають українці. Автори доповіді стверджують, що це систематична і широко поширена практика.
“Майже кожен з опитаних нами українських військовополонених розповідав, що російські військовослужбовці або посадовці катували його під час полону, неодноразово били, застосовували електрошок, погрожували розстрілом, примушували подовгу стояти в складних позах та імітували страту. Більша частина з них зазнали сексуального насильства”, — заявив керівник Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белл.
Генеральна прокуратура України зареєструвала понад 450 кримінальних проваджень за фактами жорстокого поводження і тортур щодо українських військовополонених і понад 2 000 — за фактами тортур цивільних осіб.
Як заявив генпрокурор України Андрій Костін, 73 російські військові злочинці вже отримали вироки за катування і жорстоке поводження з українцями.
Повернення українських дітей
Днями голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін повідомив гарну новину — додому з Росії та окупації повернулися ще 12 дітей. Загалом повернути з депортації Україна змогла понад 500 маленьких українців.
Україні вдалося встановити дані майже 20 тис. дітей, яких російські окупанти вивезли до Росії та Білорусі. Але фактично їх набагато більше. Москва робить усе, щоб ускладнити пошук і повернення додому маленьких українців.
Повернення незаконно депортованих українських дітей стало одним із ключових питань на Саміті миру у Швейцарії.
Україні допомагають повертати викрадених Росією дітей партнери.
Канада на Саміті миру ухвалила рішення про виділення 15 млн доларів додаткового фінансування на повернення українських дітей, незаконно вивезених до Росії.
“Я очолив сесію саміту, на який ми говорили про полонених і депортованих осіб, включно з дітьми. 20 тис. дітей забрали зі своїх домівок, від мови, культури та ідентичності. Це те, що глобальна спільнота має вирішити і закликати до припинення. Найближчими місяцями Канада прийме робочу групу з гуманітарного виміру”, — розповів глава канадського уряду Джастін Трюдо.
У міжнародній коаліції з повернення незаконно депортованих Росією маленьких українців уже 35 країн.
“Нам допомагає Катар і Ватикан, інші країни ми поки що не називаємо, але їхнє сприяння теж успішне. Це досить велика група країн. Але також я окремо хотів би відзначити 37 країн, які офіційно долучилися до Міжнародної коаліції з повернення українських дітей, і дві країни, які є основними країнами з імплементації пункту 4 формули миру, — Канада і Норвегія. Є зацікавленість з боку багатьох країн долучитися до цієї роботи”, — розповів Дмитро Лубінець.
У РФ неповнолітніх українців хочуть віддати в нові сім’ї — їм міняють імена та прізвища, а потім додають у банк даних.
“Ми бачимо, що Російська Федерація не відмовилася від своєї політики щодо незаконної депортації українських дітей. Щодня ми знаходимо дедалі нові й нові факти, які підтверджують цю геноцидну політику з боку РФ щодо українських дітей”, — резюмував Лубінець.
Проте є країни, які можуть вплинути на Росію, переконаний дипломат, посол України в Хорватії, Боснії і Герцеговині (2010-2017 рр.) Олександр Левченко.
“Є країни, які мають певний вплив на Російську Федерацію. Мається на увазі, перш за все, економічні компоненти. Наприклад, ОАЕ, Туреччина чи Саудівська Аравія, яка працює з Росією щодо координації, наприклад, світових цін на нафту і так далі. Росія залежить від цього. Тому ці країни можуть впливати на позицію Росії щодо дітей. Знову ж таки, Ватикан і особисто Папа Римський”, — вважає дипломат.
Ви можете допомогти повернути неповнолітніх громадян України додому. Якщо проживаєте на території Білорусі, Росії або на тимчасово окупованих територіях України та володієте інформацією про депортованих дітей — напишіть у Telegram-канал “Я тут” або на сайт FREEДОМ. Київ гарантує анонімність.
Нагадаємо, телеканал FREEДOM у партнерстві з радницею-уповноваженою президента України з прав дитини та дитячої реабілітації і Ювенальною поліцією України запустив інформаційну кампанію “Знаєш — скажи!”, яка має на меті мотивувати жителів Росії протидіяти примусовій депортації українських дітей і сприяти їхньому поверненню до України.
Читайте також: Повернення депортованих українських дітей та Саміт миру: експерти прогнозують нові санкції проти РФ