Нинішня війна Ізраїлю і ХАМАСу назрівала близько 20 років — деталі від Ашура

Ситуація, яка вилилася в напад ХАМАСу на Ізраїль 7 жовтня, назрівала з 2005 року. Про це в програмі “На грани” (“На межі”) телеканалу FREEДОМ розповів Омар Ашур, професор з безпеки і військових досліджень у Дохійському інституті післядипломної освіти (Катар).

“Ця ситуація назрівала вже деякий час — з 2005 року, коли був односторонній відхід Ізраїлю з Гази. Але 2007 року палестинська влада, яка прийшла в сектор Гази в результаті угод в Осло 1993 року, втратила контроль над Газою. Вона була переможена ХАМАСом. А у ХАМАСу не було жодних угод з Ізраїлем. Так що з 2007 року Газа була практично в блокаді. А з 2008 року між ХАМАСом та Ізраїлем відбулося п’ять воєн. Це були 2008, 2012, 2014, 2019 і 2021 роки. І сьогодні триває вже шоста війна”, — перелічив Ашур.

Проблема розв’язання конфлікту полягає у відсутності мирної угоди, після виконання якої можна було б зупинити війну.

“Не існує спільного рішення від двох держав. І влада, яка повинна була контролювати Газу і вести переговори з ізраїльтянами, більше не контролює її. Тож загалом ситуація дуже серйозна”, — сказав експерт.

Він нагадав, що всі попередні угоди щодо стабільності в Ізраїлі, так чи інакше, руйнувалися, за винятком Єгипетсько-ізраїльського мирного договору 1979 року і мирної угоди з Йорданією 1994 року. Це єдині угоди, які досі якоюсь мірою тримаються.

“А з Ліваном так і не вдалося домовитися. І “Хезболла” — це набагато потужніша організація у військовому плані, причому досить радикальна. “Хезболла” відмовляється вести переговори з Ізраїлем. Із сирійцями немає жодних переговорів щодо Голанських висот (спірна територія, основну частину якої контролює Ізраїль, а східну частину — Сирія, — ред.)”, — навів приклади Ашур.

Великі суперечки викликає Західний берег річки Йордан, яка розділена на три зони: 17% перебуває під повним контролем Палестинської національної адміністрації (ПНА), 24% — під цивільним контролем ПНА, але під військовим контролем Ізраїлю, а 59% — під повним контролем Ізраїлю.

“Ізраїльтяни хочуть там залишилися, палестинці не хочуть цього. Востаннє серйозні переговори відбувалися 2000 року. Тоді палестинці не погодилися з мирним планом, тому що він не гарантував повернення до кордонів 1967 року, щоб Єрусалим став столицею Палестини тощо. Відтоді відбувається одна ескалація за іншою”, — зазначив спікер.

Ашур вважає, що нинішня війна може бути дуже довгою і дуже небезпечною для всього регіону.

“Немає чіткої стратегії, тому що немає мирної угоди. Палестинської влади немає за столом переговорів. Вона все ще маргіналізована і настільки слабка, що її не видно за столом переговорів. Тож ситуація дуже серйозна”, — резюмував він.

Повна версія інтерв’ю: Кінцева мета палестино-ізраїльського конфлікту не дуже зрозуміла: ситуацію на Близькому Сході розбираємо з професором з безпеки Омаром Ашуром