“Нульова довіра”: чому банки Китаю відмовляються працювати з російським бізнесом (ВІДЕО)

Банки Китаю відмовляються приймати російські платежі через побоювання потрапити під вторинні санкції США. Як повідомили російські ЗМІ, наприкінці серпня через складнощі з розрахунками між Росією та КНР зависли транзакції на десятки мільярдів юанів. Згортає операції в російських рублях й найбільший турецький банк Ziraat, повідомляє FREEДОМ.

До кінця серпня 2024 року 98% китайських кредитних організацій не приймають платежів російських компаній, пише The Moscow Times із посиланням на російських імпортерів. Як пояснили в одній із російських компаній, щоб здійснити транзакцію, необхідно оформити повний комплект документів через громадян третіх країн. Але якщо у такої людини російське ім’я, то китайські банки запитують додаткову інформацію або відмовляють в операції.

“Російські імена, зокрема ті, яких немає в санкційних списках, будь-які зв’язки з Росією, а також написи кирилицею стають підставою для скасування платежу. Китайські партнери бояться вторинних санкцій та все частіше використовують “нульову довіру” у відносинах з російським бізнесом, намагаючись виключити будь-яку загрозу”, — пише The Moscow Times.

Ситуація з платежами з Росії різко ускладнилася з грудня 2023 року. Президент США Джо Байден підписав указ про вторинні санкції, зокрема щодо іноземних банків — за посередництво в угодах, пов’язаних з участю підсанкційних осіб та компаній, а також із постачанням підсанкційних товарів через треті країни.

Із серпня 2024-го, за інформацією ЗМІ, банки Об’єднаних Арабських Еміратів почали блокувати оплату за електроніку, яку постачають зарубіжні компанії в Росію через ОАЕ. Через загрозу вторинних санкцій США, найбільший державний банк Туреччини Ziraat припинив платежі в рублях. А ось операції в лірах із Росією турецькі банки почали згортати ще на початку 2024-го. Реагують на нові обмеження США й фінустанови Грузії та Казахстану. За прогнозами, через санкції ціни на електроніку і побутову техніку в Росії можуть зрости щонайменше на 20% уже цієї осені. 

“Наразі техніку в Росію завозять через треті країни, щоб експортери не потрапили під санкції, але через зростання кількості посередників зростає й вартість товарів… Основною проблемою на ринку іноземної побутової техніки залишається падіння імпорту, викликане сповільненням розрахунків з іншими країнами, зокрема, з Китаєм”, — пише The Moscow Times.

Після початку повномасштабного вторгнення російської армії в Україну уряд Росії спробував пом’якшити вплив санкцій та рекордно збільшив витрати на ВПК. Однак, як пояснюють експерти, російська військова промисловість уперлася в стелю через гострий дефіцит робочої сили, обмеження на використання технологій, обслуговування устаткування та постачання комплектуючих.

“Немає жодної довіри до тих показників, які публікує їхній Росстат. “Газпром” на сьогодні вперше за багато років, навіть не за багато, за десятки років, отримав збиток. І зовнішня торгівля. Дедалі складніше купувати імпортні товари. Фактично таким шляхом у 1980-х роках пішов Радянський Союз. Він постійно нарощував свої витрати на озброєння. І це, врешті-решт, призвело до того, що економічні проблеми, з якими зіткнувся Радянський Союз, призвели до його розвалу”, — зазначив економічний експерт Ілля Несходовський.

За інформацією агентства Reuters, яке посилається на Пентагон, війна проти України вже обійшлася Росії в 1,3 трлн доларів. Ці кошти раніше планували витратити на економічне зростання країни до 2026 року.

Читайте також: Негативні тенденції в російській економіці вже не зупинити, — Несходовський

Раніше російський економічний оглядач і публіцист Максим Блант розповів, що російська економіка різко гальмується, а попереду майорить стагфляція.