Новий генсек НАТО Марк Рютте відвідав Київ: чи зміняться відносини Альянсу та України — думки

Володимир Зеленський і Марк Рютте. Фото: president.gov.ua

Новий генеральний секретар НАТО Марк Рютте 3 жовтня прибув до Києва для зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським. Після неодноразового відвідування України на позиції прем’єр-міністра Нідерландів Рютте вперше відвідав країну на новій посаді.

Питання наближення членства України в НАТО стало основною темою розмови Рютте і Зеленського.

Деталі візиту нового глави НАТО до Києва

Під час переговорів сторони обговорили план перемоги України, ситуацію на полі бою, потреби підрозділів і необхідність посилити захист українського неба.

Новий генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що шлях до членства України в Альянсі незворотній, на що Москва не зможе вплинути.

“Україна ближче до НАТО, ніж будь-коли раніше, і продовжуватиме йти цим шляхом, поки не стане членом нашого альянсу… Я думаю, що настане день, коли Україна стане повноправним членом НАТО. І дозвольте мені додати до цього, якщо хтось може думати інакше, Росія в цьому питанні не має права голосу і вето”, — сказав він на пресконференції.

Президент Володимир Зеленський зі свого боку наголосив, що справедливо бачити Україну в Альянсі.

“Усім нам у Європі все одно це потрібно — Україна в Альянсі. І не тільки заради більшої спільної сили, не тільки тому, що це просто справедливо і заслужено для українців, а ще й тому, що тільки завдяки повній інтеграції України — чіткому нашому положенню в Євроатлантиці — можна надійно прибрати стару і злочинну російську спокусу ламати порядок життя в Європі”, — сказав Зеленський у вечірньому відеозверненні після зустрічі з Рютте.

Він наголосив на надзвичайній цінності “геополітичної визначеності для України та всієї Європи”.

“Саме це — надійний фундамент миру, коли немає жодного недостатньо захищеного місця в архітектурі безпеки Європи”, — сказав Зеленський.

Тема ударів західною зброєю вглиб РФ також була порушена під час зустрічі. Рютте підкреслив, що кожен союзник сам визначає свою підтримку України.

“І я знаю, що деякі з цих обговорень тривають. Але зрештою не НАТО, а кожен союзник має вирішувати, які обмеження існують на зброю, яку вони постачають Україні”, — зазначив він.

Володимир Зеленський також говорив про важливість далекобійної зброї в арсеналі України.

“Ми потребуємо достатньої кількості та якості далекобійної зброї — зброї, з якою партнери, на мою думку, затягують”, — сказав президент.

Також він заявив, що розраховує на зміну підходів країн НАТО в допомозі Україні щодо захисту неба.

“Ми говорили сьогодні про українські потреби в ППО і взаємодію із сусідами. Ми бачимо, зокрема, як на Близькому Сході вдається захищати життя людей завдяки єдності союзників. Спільне збиття іранських ракет нічим не відрізняється від збиття російських ракет, від збиття іранських “Шахедів”, які об’єднують російський та іранський режими”, — сказав президент України.

Міністр оборони України Рустем Умєров і генеральний секретар НАТО Марк Рютте відвідали українських військових, які проходять реабілітацію після поранень.

Умеєов зазначив, що Рютте підтвердив готовність країн НАТО сприяти лікуванню та реабілітації українських військовослужбовців.

“Зі свого боку ми готові ділитися досвідом нашої військової медицини для подальшого зміцнення співпраці”, — повідомив міністр оборони.

Із Марком Рютте також зустрівся міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Біля Стіни пам’яті вони вшанували українських героїв, які віддали своє життя за Україну.

Зі свого боку генеральний секретар НАТО відповів, що Альянс готовий працювати з членами блоку — сусідами України, які можуть допомагати збивати російські дрони та ракети силами власної ППО.

“Звичайно, збивання дронів і ракет, які порушують територію Альянсу — це рішення, які ухвалюють національні органи влади. НАТО вже ухвалило рішення посилювати ППО на східному фланзі, щоб усі члени Альянсу мали можливість захищати свій повітряний простір. І, звичайно, це важливо для НАТО в цілому. Союзники продовжують тісно консультуватися у зв’язку з цими ситуаціями, і керівництво НАТО продовжуватиме працювати з країнами, щоб забезпечувати ефективну протиракетну оборону”, — заявив Марк Рютте.

Перед новим генеральним секретарем НАТО Марком Рютте стоять важливі виклики. Серед головних — не лише зберегти, а й зміцнити трансатлантичну солідарність, вважає голова комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.

“Перед Рютте стоять дуже серйозні виклики. Насамперед про що він сам сказав, пріоритетом для нього і НАТО є Україна, необхідність надання їй всебічної насамперед військово-технічної підтримки. Це дуже важливо. Другим викликом є результати виборів у Сполучених Штатах, тому що США — одна з основних держав у Північноатлантичному союзі і її роль, як ми розуміємо, величезна. Тому тут Рютте необхідно буде проявити дуже високого рівня дипломатичні здібності для того, щоб не тільки зберегти, а й зміцнити трансатлантичну солідарність”, — сказав Мережко.

І третій виклик — це рішення в НАТО, які ухвалюються шляхом консенсусу.

“Для того, щоб досягти консенсусу з важливих питань, Рютте необхідно буде проявити дуже високий рівень і відповідальності, і професіоналізму. Але я впевнений у тому, що Рютте, з огляду на його бекграунд як прем’єр-міністра, впорається з цими викликами”, — акцентував Мережко.

Нагадаємо, раніше видання Financial Times із посиланням на неназваного західного чиновника написало, що лідер США Джо Байден може переглянути статус заявки України до Альянсу до кінця свого терміну. Політолог Олег Саакян вважає, що за довгі роки дійсно вперше з’явилося вікно можливостей для того, щоб у Сполучених Штатів позиція змінилася.

Варто зазначити, що Рютте вирушив до Києва з неоголошеним візитом. Напередодні в штаб-квартирі НАТО відбулася церемонія передачі Рютте повноважень від попереднього генсека альянсу Єнса Столтенберга. Новий генсек пообіцяв і далі реалізовувати курс, якого дотримувався Столтенберг.

Читайте також: Новий генсек НАТО Марк Рютте вступив на посаду: як це вплине на перебіг війни та перспективи членства України в Альянсі — думки експертів

Думки експертів

Чи варто очікувати змін у політиці НАТО щодо України? Якщо так, то яких — позитивних чи негативних? На цю тему в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:

  • Максим Несвітайлов, політолог, експерт-міжнародник;
  • Сергій Джердж, голова Громадської ліги “Україна — НАТО”;
  • Сергій Братчук, спікер Української добровольчої армії “Південь”.

МАКСИМ НЕСВІТАЙЛОВ: Рютте може багато в чому допомогти Україні

— Рютте послідовно підтримував Україну протягом усієї повномасштабної війни з Російською Федерацією. Також у нього є особисті рахунки з РФ. Він дуже тривалий період був прем’єр-міністром Нідерландів. І ще після катастрофи, теракту з МН-17, він неодноразово говорив про те, що Російська Федерація — це той агресор, який має заплатити за свої злочини. Також він завжди висловлював готовність підтримувати Україну в євроатлантичному устремлінні.

Що стосується НАТО, він, щоправда, говорив про те, що членство України в Альянсі відбудеться вже після закінчення війни. Але, знову ж таки, це було до його вступу на посаду. Зараз, з огляду на нові дані та нові віяння, він може змінити свою позицію.

Позиція Рютте щодо ударів углиб Російської Федерації — це приємна несподіванка. ВІН може нам допомогти. Скажімо так, він тут висловився досить прямо, відверто, десь набагато сміливіше і конкретніше, що важливо, ніж його попередник. Він заявив про те, що дійсно, Україна повинна мати таку можливість, і скоро буде обговорюватися це питання. І, як ми розуміємо, у нас є вже один дуже сильний лобіст у цьому плані.

Багато в чому генеральний секретар НАТО — це головний дипломат Альянсу. Тобто це людина, яка більшою мірою не так відверто висловлює свою думку. Якщо щось прозвучало публічно, тим паче на такому рівні, то, найімовірніше, йде вже якийсь внутрішній підготовчий процес, і це рішення підбивається. Рютте заявив про те, що збивання або не збивання якихось льотових об’єктів окремими країнами НАТО — це може бути їхнім особистим рішенням, але якщо буде напрацьовано загальну якусь стратегію з цього питання, це набагато полегшить ситуацію, це розв’яже багатьом руки.

І якщо він говорить про це публічно, то мені здається, це вже фінальний етап перед тим, як озвучити це рішення, вивести його в паблік. І цілком можливо, що під час прийдешнього “Рамштайна” ми почуємо позитивні новини щодо цього питання.

СЕРГІЙ ДЖЕРДЖ: Рютте може переконати лідерів різних країн дозволити Україні стріляти вглиб РФ далекобійною зброєю

— У плані військової допомоги, в принципі, йде питання збільшення постачань. Ми бачимо, що країни почали виробляти більше зброї, якщо говорити про артилерійські снаряди, наприклад, І чекаємо, щоб темп постачань зберігався і навіть збільшувався. У принципі, не закрите питання щодо літаків F-16. Саме перші прийшли якраз із Нідерландів, де Марк Рютте був прем’єр-міністром і ухвалив це рішення. Але нам потрібно більше цих літаків, більша кількість ракет до цих літаків.

Також ми чекаємо дозволу бити далекобійними ракетами по військових цілях на території Росії, щоб не було обмежень. Марк Рютте, в принципі, однозначно висловився в цьому плані ще в Брюсселі в перший день свого перебування на своїй посаді. Він сказав, що не бачить перешкод для цього, що наша оборона не повинна закінчуватися кордонами країни, тим більше якщо агресія йде ззовні.

В обов’язки Рютте входять діалоги з лідерами країн. Постійно він буде переміщатися, зустрічатися з керівниками інших держав. Зараз він тільки приступив до цієї роботи. Я думаю, він об’їздить усі країни і зустрінеться з усіма лідерами. І це буде один із головних пунктів розмов із тими країнами, які якраз ще не дали нам дозволу використовувати далекобійну зброю по цілях у Росії. Він буде їх переконувати в тому, що це потрібно для того, щоб швидше закінчилася війна.

Що стосується членства НАТО, то тут є різні моделі, різні підходи, але в будь-якому разі важливий діалог. Ми б хотіли бачити запрошення в НАТО. Це ще не саме членство, але дуже сильний сигнал усім сторонам про те, що Україна на шляху до членства в Альянсі.

І цей перший візит в Україну для того, щоб український народ побачив, відчув, що НАТО разом із нами. І, звичайно ж, це сигнал і європейським країнам, і лідерам європейських країн, лідерам країн НАТО про те, що Рютте буде цей напрямок підтримувати і всіляко сприяти йому. І важливо, щоб усе НАТО, в принципі, працювало на посилення власної безпеки і безпеки України. Це також сигнал Путіну, Кремлю, Москві, тому що потрібно, щоб там теж зрозуміли, що їхні погрози не діють, Україна буде в НАТО, НАТО буде разом з Україною.

Я думаю, що ми не побачимо стратегічних змін. Мені здається, Альянс продовжить працювати в такому ж річищі. Річ у тім, що генеральний секретар НАТО — це не директор НАТО. У НАТО ухвалюють рішення країни, а генсек на зустрічах лідерів, на засіданні Північноатлантичної ради навіть не бере участі в голосуванні, він не підіймає руку, а вже готові рішення артикулює, доносить до громадськості, до медіа.

СЕРГІЙ БРАТЧУК: Візит Рютте — це не просто символізм, це ще й практична зустріч

— Ми говоримо про реалії, не будемо перебільшувати. З одного боку значення цього візиту, але однозначно це підкреслення пріоритетів діяльності нового генерального секретаря НАТО.

Увесь час повномасштабної війни саме Нідерланди і уряд цієї країни демонструють не просто дружнє і союзницьке ставлення до України, але відчуття, що це ті люди, які фактично перебувають з нами в одному окопі. Тому що саме Нідерланди багато в чому є локомотивом для європейських держав у наданні допомоги нашій країні. Не гуманітарної допомоги, що дуже важливо, а саме військової, тому що ми знаємо, що Нідерланди в цій війні теж зазнали втрат. Я говорю про війну, яка триває з 2014 року.

Тому візит Рютте — це не тільки знак. Це не тільки політичний жест, хоча однозначно і так. Це робочий візит, який у будь-якому разі нестиме в собі практичне навантаження. Однозначно, як сьогодні кажуть політики, це звірка годинників. Особливо напередодні “Рамштайну”, засідання якого відбудеться 12 жовтня.

Прямий ефір