Нові гарантії безпеки для України: у чому перевага угоди з Євросоюзом, пояснили експерти

Україна продовжує вести дипломатичну роботу з європейськими країнами. 27 червня країна підписала ще кілька безпекових угод. Тобто поповнився список держав, які зобов’язуються допомагати Україні протягом найближчих 10 років.

Довгострокові безпекові гарантії підписано з Євросоюзом і десятирічні угоди укладено з Естонією та Литвою. Зокрема, ЄС зобов’язується постачати зброю та реалізовувати спільні проєкти у сфері оборонної індустрії.

Про що Зеленський говорив з європейськими лідерами в Брюсселі

Нові угоди щодо зобов’язань у сфері безпеки стали результатом робочої поїздки президента України Володимира Зеленського до Брюсселя. Там український лідер провів низку зустрічей. Зокрема президент України взяв участь у засіданні Європейської Ради, яку він відкрив своїм виступом.

“Путін веде повномасштабну війну проти нашого енергетичного сектору. Наш обов’язок — не дати Росії створити прецедент зі знищення енергетики цілої нації. Якщо Росії це вдасться, це стане частиною військових доктрин по всьому світу… Артилерія, снаряди та виконання всіх обіцянок важливі не тільки з погляду захисту життів, а й для руйнування ілюзій росіян щодо того, що вони чогось доб’ються війною… Завдання ударів на великі відстані та сучасна протиповітряна оборона — це основа для зупинки цього терору”, — сказав Зеленський.

Також президент України привітав рішення партнерів про передачу Україні 50 млрд євро доходів від заморожених російських активів, але наголосив, що необхідно знайти спосіб передачі самого “тіла” цих активів.

“Було б справедливо, щоб активи держави-терориста захищали Україну. Усі активи Росії мають працювати з метою захисту життя в Україні. Ми маємо знайти правильний спосіб — як конфіскувати всі ці активи”, — наголосив він.

Європейські лідери ще раз підтвердили курс на підтримку України, як стратегічний для Брюсселя. Підкресливши, що його треба зберігати і зміцнювати.

“Ми дуже вражені вашим лідерством, а також політичною волею та мужністю народу України. Ми знаємо, що ви боретеся за свою свободу. Ви боретеся за свою землю, за своє майбутнє, за своїх дітей, що також є боротьбою за наші спільні цінності та принципи. І ми повинні пояснити, я думаю, усьому ЄС, що, підтримуючи Україну, ми підтримуємо більш стабільний і більш успішний європейський континент у майбутньому. Наш колективний обов’язок — знову і знову пояснювати це нашим європейським громадянам”, — сказав президент Європейської Ради Шарль Мішель.

Після підписання угод Європейський Союз офіційно зобов’язується фінансувати постачання зброї в Україну, зокрема через Європейський фонд миру із залученням відсотків від заморожених російських активів. Також передбачається кооперація з Європою у сфері військової індустрії. Зараз ЄС долає наслідки недостатнього фінансування оборонної галузі.

“Коли почалася війна, ми виявили, що наші склади заповнені нижче за необхідний рівень і нам доводиться закуповувати за межами Євросоюзу майже 75% наших військових постачань. Це неприпустимо. Така поведінка неприпустима для геостратегічного гравця”, — зазначив верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.

Президент України завершив свій візит зустріччю з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом у штаб-квартирі Альянсу. На зустрічі було обговорено шляхи збільшення та прискорення військової допомоги для України, а також ювілейний 75-й саміт НАТО у Вашингтоні, що наближається.

Також Володимир Зеленський провів зустрічі з президентом Литви Гітанасом Науседою і прем’єр-міністреркою Естонії Каєю Каллас. Глава держави обговорив зі співрозмовниками ситуацію на полі бою та оборонні потреби України, зокрема реалізацію чеської ініціативи із закупівлі снарядів для українських воїнів.

Зеленський зазначив, що Україна потребує щонайменше семи додаткових систем для посилення протиповітряної оборони, а також нарощування далекобійних можливостей.

Президент України подякував лідерам за особисту участь у першому Саміті миру. Сторони домовилися й надалі працювати над залученням країн глобального Півдня до участі в реалізації формули миру та долученням учасників до Спільного комюніке про основи миру.

Президент України Володимир Зеленський на полях саміту ЄС у Брюсселі провів зустріч із прем’єр-міністром Чехії Петром Фіалою. Сторони, крім того, обговорили підготовку до укладення двосторонньої безпекової угоди та результати інавгураційного Саміту миру у Швейцарії.

Про що двостороння безпекова угода України з ЄС

Угоди про гарантії безпеки з Литвою та Естонією загалом мають рамковий характер і дуже схожі з низкою таких самих двосторонніх домовленостей, підписаних з іншими країнами.

А Євросоюз — не окрема країна. Це організація, до якої входять 27 держав-членів. Тож домовленості вперше закріплюють багатосторонні довгострокові зобов’язання всіх учасників ЄС надавати Україні широку підтримку в усіх ключових сферах: військову, фінансову, гуманітарну та політичну допомогу протягом 10 років.

Водночас у документі зафіксовано довгострокові зобов’язання щодо підтримки країни до моменту вступу до Євросоюзу, а також готовність ЄС і держав-членів підтримувати Україну на шляху до членства.

Підтверджується готовність усіх членів Союзу посилювати санкції ЄС проти РФ, боротися зі спробами їх обійти, а також співпрацювати у протидії гібридним і кіберзагрозам та забезпеченні вільного судноплавства в Чорному та Азовському морях.

Йдеться, зокрема, про відкриття Офісу оборонних інновацій ЄС у Києві та співпрацю між Україною та Євросоюзом у галузі оборонних індустрій.

Уперше в документі, підписаному ЄС із третьою країною, передбачено відповідний консультаційний механізм у разі можливої майбутньої агресії — протягом 24 годин.

Коментарі експертів

Червень дійсно видався дуже продуктивним для України, як і прогнозували експерти. Пройшла ціла низка заходів, на яких Київ отримав зобов’язання щодо підтримки на кілька років уперед. Також партнери України висловили бажання бачити її в Євросоюзі. Як повідомлялося, у червні Європейська комісія підтвердила, що Україна виконала необхідні кроки для початку переговорів щодо вступу до ЄС. Для України це особливо важливо, поки Росія не припинила агресію — Москва навіть не декларувала б своє бажання завершити війну.

Значення співпраці України з окремими країнами Євросоюзу та міжнародною спільнотою загалом — в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорили:

• Марія Мезенцева, голова Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ);
• Єгор Чернєв, голова постійної делегації України в Парламентській асамблеї НАТО
• Дмитро Васильєв, політолог;
• Володимир Фесенко, політолог.

МАРІЯ МЕЗЕНЦЕВА: Це не просто вступ України до Євросоюзу, а повернення в європейську родину

— Ми з Молдовою, тримаючись за руки, просуваємося нашим шляхом, отримавши “зелене світло” для відкриття 35 глав переговорного процесу. Скажімо так, ми проміжно вже маємо чудові результати.

У нас є аналіз від Єврокомісії, тобто уряду ЄС. Ця організація, зараз буде трошки змінена. Але для нас важливо, що Урсула фон дер Ляєн залишається на чолі цієї організації. Також подруга України Кая Каллас, представниця Естонії, буде очолювати так зване Міністерство закордонних справ ЄС. Також, звісно ж, для нас важливими були вибори до Європарламенту, бо саме він затверджуватиме склад Єврокомісії. Для України дуже важливо розширювати коло експертів, які працюватимуть за євроінтеграційними напрямами.

Скажу чесно, я вже почала навіть “переманювати” колег із Верховної Ради до євроінтеграційного комітету, бо семеро народних депутатів — це мало для такого важливого історичного процесу. Звичайно, хочеться запросити, відкрити можливості для тих експертів, які можуть працювати і з урядом. Для цього Євросоюз виділяє додаткові фінанси.

Поле роботи здається неміряним, але в рамках осяжного майбутнього ми можемо мати хороші результати протягом наступних 3-5 років, щоб підготуватися до наступного циклу виборів. Тому що, звичайно ж, це не просто вступ України до Євросоюзу.

Ми можемо назвати це поверненням до європейської сім’ї або ж до нашого історичного коріння, яке Росія намагається постійно отруїти своєю пропагандою, агресією, і за це вона платитиме високу ціну.

ЄГОР ЧЕРНЄВ: Вступ України до ЄС точно не затягнеться на десятиліття

— Якщо дивитися на історію різних держав, які проходили процес вступу до ЄС, то там варіюються цифри від двох до десяти років. А деякі країни досі й не змогли закінчити цей переговорний процес. Наприклад, та ж сама Туреччина, де заморожений переговорний процес через те, що вона не виконує вимоги і норми з питання дотримання прав людини.

Тому питання залежить більше від України, наскільки ми будемо швидко рухатися у зміні нашого законодавства. Але ми заточені, звичайно, рухатися якомога швидше. Ми зробили величезний прогрес за останні два роки від статусу кандидата до початку переговорів.

Не багато країн робили такий прогрес як Україна. У нас є хороші передумови закінчити процес вступу до ЄС протягом кількох років. Це точно не на десятиліття.

ДМИТРО ВАСИЛЬЄВ: Угода з ЄС прискорить процес підписання двосторонніх документів України з іншими країнами

— По-перше, я вважаю, що ми вже на рейках вступу до ЄС. Тобто процес іде, він іде досить жваво і непогано. По-друге, наші європейські партнери сказали про те, що Україна стане членом ЄС до 2030 року. По-третє, віцепрем’єр-міністерка Ольга Стефанішина сказала про те, що Україна виконає всі пункти, які були пред’явлені угорською стороною як проблемні. Я думаю, що переговори України та ЄС під час головування Угорщини не зупинятимуться, вони все одно триватимуть.

Але очевидно, що з 1 січня 2025 року, коли головування візьме Польща, цей процес прискориться, посилиться і буде на порядок ефективнішим.

Україна отримує гарантії від ЄС, що в разі нападу й агресії проти неї країні нададуть усю необхідну військову підтримку, зокрема озброєнням. Я думаю, що підписаний документ прискорить процес підписання двосторонніх угод із тими країнами Євросоюзу, з якими його ще не підписано.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Важливо, то угоду з ЄС підписано одночасно з початком переговорів про членство України

— Для нас підписання такого договору дуже важливе якраз у контексті європейської інтеграції. Я б сказав, тут два взаємопов’язані процеси. З одного боку, через підписання таких договорів — уже тепер із 20 країнами, включно з Європейським Союзом, як таким великим міждержавним об’єднанням, підписано такі договори.

У чому сенс цих договорів? От якщо так узагальнювати, то це формування стратегічної безпекової коаліції навколо України. Це стратегічна коаліція наших партнерів, які зобов’язуються через ці угоди підтримувати Україну на довгостроковій основі не тільки зараз, під час війни, а й на період, як позначено в цих договорах, 10 років.

По-перше, Європейський Союз стурбований безпековими питаннями, і він зараз посилює свою обороноздатність, тому що розуміє ризики загроз з боку Росії. А з іншого боку, для нас це дуже важливо, тому що ми побачили з кінця минулого року і до квітня-травня коливання з американською допомогою, була пауза. І Європейський Союз у цей період посилив підтримку для України. І що дуже важливо — підтримка, яка нам надається, в тому числі з боку Європейського Союзу. Тепер у рамках цих угод є зобов’язання продовжувати цю підтримку на певний період часу — 10 років. Це говорить про те, що це довгострокові партнерські відносини.

Дуже символічно, що це рішення було ухвалено майже одночасно з початком переговорів про вступ України до ЄС. Символіка дуже значуща.

З одного боку, триває практичний процес інтеграції України в Євросоюз уже тепер у вигляді переговорів, узгодження позицій, інтересів, квот на європейських ринках тощо.

А з іншого боку, можливо, це вперше для Європейського Союзу — такі безпекові питання. Євросоюз розуміє, що майбутнє Європейського Союзу, захист Європейського Союзу неможливі без підтримки України вже зараз, навіть до моменту вступу України до ЄС.

Читайте також: Результативний тиждень у ПАРЄ — яких важливих рішень досягла Україна: репортаж зі Страсбурга (ВІДЕО)