Нове керівництво ЄС: чи зміниться політика щодо України (ВІДЕО)

Прапор ЄС. Фото: pixabay.com

Роберта Мецола залишиться головою Європейського парламенту. Її переважною більшістю голосів переобрав напередодні новий склад. Тепер політикиня виконуватиме обов’язки голови Європарламенту наступні два з половиною роки. Урсула фон дер Ляєн, найімовірніше, залишиться на посаді президентки Єврокомісії. Головою Ради ЄС стане Антоніу Кошта, а європейську дипломатію очолить Кая Каллас. Чи зміниться політика ЄС щодо України після обрання нового складу Європарламенту — в матеріалі журналістів FREEДОМ.

Вибори до Європарламенту, які відбулися з 6 до 9 липня, стали десятими з 1979 року, моменту перших подібних виборів, і першими після Breksit — виходу Великої Британії зі складу ЄС.

Найбільше місць взяла центристська Європейська народна партія (ЄНП) під керівництвом Урсули фон дер Ляєн. Однак загальноєвропейський тренд популярності правих сил не оминув і Європарламент. Там загалом праві партії зайняли 20% місць. Але це не вплине на підтримку України та єдність Євросоюзу, вважають експерти.

“Саме питання України стоїть на шляху створення ширшої правої коаліції, тож, незважаючи на заклики Марін Ле Пен до Джорджи Мелоні сформувати праве супероб’єднання, співпраця коаліції “Європейські консерватори та реформісти” (ЄКР) та об’єднання “Ідентичність і демократія” (ІД) наразі є малоймовірною. Хоча ці партії об’єднує євроскептицизм, у групи ЄКР він більш поміркований, спрямований на децентралізацію ЄС, а не на розвал європейського об’єднання, як у деяких ультраправих”, — сказав аналітик громадянської мережі ОПОРА Дмитро Баштовий у коментарі “Радіо Свобода”.

Новий склад Європейського парламенту на першому засіданні, 16 липня, переважною більшістю голосів переобрав президентом Роберту Мецолу, відому своєю проукраїнською позицією.

Пост президента Єврокомісії, найімовірніше, збереже й Урсула фон дер Ляєн. Її кандидатуру винесуть на голосування 18 липня.

Новою очільницею європейської дипломатії стане Кая Каллас, яка напередодні подала у відставку з посади прем’єр-міністра Естонії. За час її правління країна виділяла рекордні 1,25% від свого ВВП на підтримку України. 

Місце голови Євроради займе Антоніу Кошта — експрем’єр-міністр Португалії. Він відвідував Україну в травні 2022-го, і повідомив про виділення Києву 250 млн євро допомоги.

“Агресивна війна Росії проти суверенної України залишається на першому місці в нашому порядку денному. Я вирушила до Києва від імені ЄС на початку війни. Це був візит, який надав нового імпульсу нашому парламенту, нової популярності та впливу. Цей парламент допоміг привернути увагу політиків до необхідності стати на бік України, і люди розраховують, що ми продовжуватимемо світити так яскраво, як це можливо”, — заявила Роберта Мецола.

Ще однією зміною в керівництві ЄС стало головування Угорщини в Європейській Раді. З 1 липня вона змінила Бельгію і має головувати до кінця року. Однак Єврокомісія почала бойкотувати головування країни після так званого “мирного турне” Віктора Орбана, в межах якого він відвідав Москву і Пекін, не маючи на це повноважень від ЄС.   

Експерти стверджують, що Будапешт буде одним із головних викликів у взаємодії України та ЄС.

“Наша дипломатія, звісно, враховує, працює з усіма політиками. Президент Зеленський на пресконференції сказав, що, мовляв, так, в Угорщині працювати важко, але я працюю з нею, ми повинні з нею працювати. Це наш сусід, це член НАТО і Євросоюзу. Тому, усвідомлюючи ці ризики, можна заздалегідь робити кроки для того, щоб їх мінімізувати”, — зазначив експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов. 

Читайте також: Кая Каллас, яка критикує РФ, може очолити дипломатію ЄС: що це означає для України, розповіла політологиня

Нагадаємо, 25 червня Євросоюз оголосив про початок перемовин про вступ України до ЄС. При цьому відбудеться процес скринінгу, під час якого європейські органи перевірятимуть відповідність України законодавству ЄС за 35 переговорними пунктами. Він триватиме до кінця року. Як заявила віцепрем’єр-міністерка із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, Київ планує повністю підготуватися до вступу 2030 року.

Читайте також: Керівництво Євросоюзу: хто зберіг посаду і де з’являться нові обличчя

Прямий ефір