Вчора о 22:17
21 вересня минулого року президент РФ Володимир Путін на тлі невдач на фронті оголосив призов. Після цього сотні тисяч людей виїхали з країни, близько півмільйона отримали повістки та вирушили на фронт до України.
Указ про мобілізацію все ще продовжує діяти. Для “уклоністів” Держдума підготувала нові штрафи та інші покарання у вигляді вилучення посвідчення водія або закордонного паспорта. Причому початок нової хвилі мобілізації російська влада приховує — невигідно перед президентськими виборами.
Процес мобілізації у дії
Згідно з офіційними заявами представників військово-політичного керівництва РФ, у рамках так званої “часткової мобілізації” Кремль відправив на фронт 300 тис. росіян.
Реальні масштаби, за підрахунками різних джерел, набагато більші. За даними Генштабу ЗСУ, з початку повномасштабного вторгнення в Україну російська армія втратила понад 283 тис. військових. Кремль засекретив усі дані про втрати.
Волонтери Conflict Intelligence Team та журналісти видання “Важливі історії” дійшли висновку, що кожен п’ятий загиблий мобілізований не прожив і двох місяців після отримання повістки.
“Більше половини мобілізованих загинули у віці від 30 до 45 років. Найстаріший загиблий мобілізований у нашому списку — 62-річний майор Микола Ісаков із Тверської області. Він провів на війні майже 8 місяців і загинув на початку червня на території Росії у Шебекінському районі Білгородської області. У середньому мобілізовані гинули через 4,5 місяці в зоні бойових дій”, — йдеться у публікації в Telegram-каналі “Важливі історії”.
Найчастіше мобілізовані росіяни не проходять потрібної підготовки. Їх відправляють на так звані “м’ясні штурми”. Російські командири не зацікавлені у тому, щоб берегти мобілізованих. Масштабні втрати, як кажуть розслідувачі, російська армія зазнала восени та взимку на напрямі Куп’янськ — Сватове — Кремінна у Луганській області.
Одними із найвідоміших мобілізованих стали призовники з Іркутська. Півроку тому вони тричі записували звернення до Путіна, після чого зникли.
“Ми всі — витратний матеріал, і єдиний шанс повернутися додому — це отримати поранення. Прізвища та звання командирів ми не знаємо, бо вони їх нам не говорять”, — йшлося у зверненнях.
Тоді ж родичі почали говорити про загороджувальні загони для російських мобілізованих та утримання їх у ямах.
Найбільше похоронок сім’ї мобілізованих отримують у Свердловській області та в Бурятії.
Родичі мобілізованих скаржаться, що командири не відпускають їх рідних у відпустку, б’ють та відправляють на штурм позицій ЗСУ. Вони закликають владу до нової хвилі мобілізації. За їхніми словами, її потрібно провести для того, щоб замінити тих, хто воює вже давно.
Раніше голова комітету Держдуми РФ з оборони Андрій Картаполов заявляв, що мобілізовані повернуться додому лише після закінчення війни проти України. Жодних ротацій не передбачено, а у відпустку вони можуть піти лише після півроку на фронті.
Однак ті закони, які були прийняті в РФ за цей рік, свідчать, що нову хвилю мобілізації влада планує. Ухилитися від мобілізації згідно із законом росіяни більше не можуть.
Читайте також: Кожен п’ятий не прожив і двох місяців після отримання повістки — російська мобілізація у цифрах та фактах (ВІДЕО)
Мобілізаційний потенціал Росії обговорюємо з експертами
Детальніше про те, кого і коли можуть призвати у Росії на війну проти України, а також ставлення росіян до мобілізації, — в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорювали:
- Іван Ступак, військовий експерт, колишній співробітник СБУ;
- Микита Кондратьєв, журналіст “Важливих історій”;
- Анзор Масхадов, син колишнього президента Чеченської Республіки Ічкерія Аслана Масхадова;
- Володимир Будаєв, співзасновник фонду “Вільна Бурятія”;
- Роман Цимбалюк, журналіст.
ІВАН СТУПАК: Йдуть, щоб заміщати втрати
— Білорусь — це майданчик для підготовки російських мобілізованих. Після реформи 2009 року у РФ немає частин, у яких можна розміщувати мобілізованих. Є частини, де можна розмістити людей, які призиваються навесні та восени. А якщо потрібно призвати, наприклад, 400 тисяч людей, таких потужностей немає.
Минулого року, коли розпочалася мобілізація, призовників тримали у спортзалах, санаторіях, базах відпочинку, навіть біля паркану військової частини люди ночували, багаття там палили, бо їх банально не було де розмістити. І ось Білорусь — паличка-виручалочка, де їх можна розмістити.
Начебто вони постійно збільшують свою армію, але, за фактом, якщо порахувати по головах, то кількість не змінюється. Тобто ці люди буквально йдуть, щоб заміщати втрати, які зазнала російська армія в попередні періоди.
Є кримінальна стаття за дезертирство та дискредитацію армії. Погрожують родичам: “Там у тебе дядько тримає ларьок у Сочі, а ми його обнулимо і не буде ларька, і вся ваша родина вмиратиме”.
МИКИТА КОНДРАТЬЄВ: У РФ великий мобілізаційний потенціал
— Є спроба створити якісь добровольчі формування, не лише людей із числа колишніх армії. Набираються такі формування з допомогою різних бюджетних компаній. Наприклад, компаній, які відповідають за ЖКГ Москви. Там платять додаткові гроші фіктивно, влаштовують людей та відправляють одразу.
Факторів того, що втрати гігантські і без фактора мобілізації достатньо. Нещодавно урядові установи замовляли та друкували посвідчення для сімей загиблих, і там якісь колосальні цифри за 200 тисяч бланків. Звісно, якась їхня частина піде, напевно, на відновлення посвідчень тих, хто загинув у Афганістані, ще у Чеченську війну, але відчутна частина з них, мабуть, свідчення втрат у війні проти України.
Росія — велика країна, має великий мобілізаційний потенціал.
З того, що я спостерігаю, картина є досить дивною. Люди, звісно, незадоволені мобілізацією. Але вони незадоволені не тим фактом, що ведеться якась неправильна війна від їхнього імені, і що в Україні гинуть мирні люди. Вони незадоволені тим, що немає забезпечення, немає відпусток, людям не дають відпочити після фронту, не відпускають додому тощо.
І якщо спочатку риторика була “поверніть мобілізованих і давайте закінчувати всю цю історію з війною”, то зараз риторика змінилася — “замініть, будь ласка, мобілізованих”.
Якщо стежити за спілкуванням сімей російських мобілізованих, то вони намагаються бути обережні перед владою. Вони бояться. І, звичайно, кожне своє звернення закінчують словами, що ми, звичайно ж, підтримуємо вас, але, будь ласка, давайте проведемо ще одну мобілізацію, щоб була ротація.
За весну та літо ухвалили пакет законів, який фактично унеможливлює ухилення від мобілізації.
Поки що конкретно ніхто не говорить про те, що ось ми з такого по таке число починаємо мобілізацію в таких обсягах. Це станеться раптово. І цього разу тікати вже буде пізно.
АНЗОР МАСХАДОВ: Мобілізація триватиме, доки існує режим Путіна
— У Росії вони терплять усе, що б з ними не зробили. Ось терплять і все. Їх убивають, їх там відправляють на війну. Їм байдуже, якщо у них вмирають сини. Пам’ятайте, телефонні розмови там були з сім’ями ось цих окупантів, і ось відчувалася ця байдужість, що їхній син в Україні на війні. Їм було байдуже.
Якихось масових невдоволень там немає. Я не думаю, що щось станеться у Росії. Це поодинокі поки що можуть бути такі випади. Є факти: у Дагестані хтось висадив у повітря військкомат, десь виходили 10-50 жінок, обурювалися. Але щоб це було масово, я в це не вірю. Ми бачимо це сьогодні навіть після того, що сталося. Вони мовчать.
Мобілізація триватиме доти, доки існує режим Путіна. Кадиров — це просто маріонетка, він нічого не вирішує, вирішує Путін. Поки є цей режим, продовжуватиметься мобілізація, людей гнатимуть в Україну воювати, і це не зупиниться.
Половина чисельності нашого народу перебуває на чужині через дії Путіна, через війни, через цю мобілізацію. І до сьогодні люди залишають республіку, щоб убезпечити себе та свої сім’ї, щоб уникнути відправки в Україну. Вони не хочуть воювати.
Є якась частина “кадировців”, які справді йдуть та хочуть йти в Україну. Але нехай там знайдуть те, що вони мають знайти. Але переважно люди їдуть і намагаються поїхати.
ВОЛОДИМИР БУДАЄВ: Кремль відправляє на війну етнічні меншини
— Мобілізація не завершилася. Йде прихована мобілізація, дуже багато мобілізованих. З Бурятії продовжують надходити.
Ми можемо зробити висновок, що проводиться не просто мобілізація, а такі мобілізаційні заходи, коли в окремих частинах республіки людей набирають масово, звичайно, не так масово, як це було у вересні минулого року, але це все ще велика цифра .
На річницю мобілізації провели опитування, і виявилося, що у кожному місті є хоча б один загиблий мобілізований.
Це справді трагедія, це таке викачування чоловічого населення насправді. І за фактом, це імперська війна, носить абсолютно імперський характер. Для Кремля це війна бунтівної провінції, бо вони й досі не вважають Україну справжньою державою. Також для них, для імперської свідомості Кремля, логічно відправляти на цю війну етнічні меншини, бо вони для цього й потрібні — помирати за імперську ідею.
Важливо відзначити, що імперія тримається не лише на силі в центрі метрополії, а й на лояльності представників етнічних меншин. І в цьому плані ми вважаємо, що деякі представники Бурятії дуже активно займають провоєнну політику.
Глава Бурятії Олексій Циденов відповідальний за те, що бурятів посилають на війну, і він, по суті, є відповідальним за етноцид. Також ми вважаємо заступника прокурора Росії Валерія Петрова причетним. Він теж родом із Бурятії, етнічний бурят. Ось це треба фіксувати. І, звичайно ж, не спускати цю справу на гальма.
РОМАН ЦИМБАЛЮК: Набирати людей на війну виходить лише за гроші
— Рік, як у РФ почали проводити мобілізацію, і офіційно вони закликали 300 тисяч російських молодих та не дуже чоловіків, які могли дати потомство. Російська влада дуже часто скаржиться на демографію. І ось за цей рік ніхто не знає, куди вони поділися. За фактом успіхів російської армії немає.
Додрукування посвідчень говорить про те, що не вистачає 230 тисяч. І мені здається, це якраз і свідчить про те, що або буде нова мобілізація в країні, або вони матимуть якісь інші особливі проблеми.
Якщо ми говоримо про підвищення зарплати для військовослужбовців, це сигнал про те, що немає інших мотивацій, крім грошей. Коли Володимир Путін говорить про те, що йдуть на службу заради захисту батьківщини, не за гроші. Але насправді всі йдуть заради грошей. Це єдиний критерій.
Гроші, які передбачаються за участь у війні проти України за російськими мірками, просто колосальні. Пропонується 220 тисяч російських рублів. При тому, що у школах зарплата може бути 18 тисяч рублів. Розумієте різницю? Плюс закредитованість населення.
Читайте також: Рік часткової мобілізації в РФ — росіяни гинули через 4,5 місяці на фронті: огляд (ВІДЕО)
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
