Нова архітектура безпеки: як Україна реанімує систему міжнародного права (ВІДЕО)

Україна уклала з Німеччиною історичну угоду у сфері безпеки. Документ, підписаний президентом України Володимиром Зеленським та федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцом, передбачає дипломатичні, економічні та військові кроки, зокрема, у разі нової агресії Росії проти України, повідомляє FREEДОМ.

Угода про співпрацю у сфері безпеки між Україною та Німеччиною складається з 9 частин. Вони стосуються, зокрема, військової допомоги, відновлення країни, технічної та фінансової підтримки, політичного співробітництва, впровадження демократичних реформ та європейської інтеграції України.

“В угоді абсолютно раціонально прописані пункти про відповідальність Росії й всіх російських воєнних злочинів проти України й проти українського народу. В угоді також принципово визначені позиції санкцій проти Росії, російських активів, заморожених у різних юрисдикціях. Кожен такий актив держави-терориста має бути конфіскований і спрямований на захист від агресії Росії, на відновлення після російського терору”, — пояснив Зеленський.

Угода діятиме протягом 10 років від дати підписання. Берлін зобов’язався надавати підтримку Києву весь цей час. Так, у 2024 році Німеччина надасть Україні військову допомогу на 7,1 млрд євро. Перший пакет обійдеться Бундесверу в понад мільярд євро.

“Сьогодні ми готуємо новий пакет допомоги в розмірі 1,1 млрд євро. Йдеться про 36 броньованих гаубиць і колісних гаубиць із промислових запасів, 120 тис. боєприпасів, дві системи протиповітряної оборони (ППО) Skynex і ракети для IRIS-T”, — розповів Шольц.

Першим угоду про співпрацю у сфері безпеки з Україною уклало Сполучене Королівство, тим самим задавши тренд для інших країн-партнерів. 12 січня 2024 року Київ і Лондон формалізували підтримку, яку Велика Британія надавала і продовжує надавати Україні. Крім оборонно-промислового співробітництва, це й обмін розвідданими, і протистояння загрозам інформаційній та кібербезпеці, медичний та військовий вишкіл українських фахівців. Окрему увагу приділили війнам, які Росія імовірно може розв’язати в майбутньому.

“У разі, якщо Росія знову нападе, ми надамо ту підтримку, яка потрібна Україні, швидку та надійну безпекову підтримку, сучасне озброєння для захисту на землі, на морі та в небі, економічну підтримку, а також запровадимо санкції, що матимуть ціну для Росії. У цьому відношенні є чітке і важливе зобов’язання”, — сказав прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак.

Аналогічний документ про запевнення в безпеці з Україною планують укласти Сполучені Штати. У Вашингтоні таку угоду вважають не альтернативою вступу України до НАТО, а одним із кроків до інтеграції в Північноатлантичний Альянс.

“Нам необхідно подумати, які гарантії безпеки слід надати Україні в рамках оборонного партнерства. Адже незалежно від того, коли і як закінчиться ця війна, Україна матиме довгий кордон із Росією, і українці мають право цього побоюватися. Тому все має бути влаштовано так, щоб у довгостроковій перспективі українці змогли захиститися від цієї, можливо, все ще наявної загрози з боку Росії”, — пояснив координатор Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі.

У липні 2023 року на саміті у Вільнюсі президенти Євроради та Єврокомісії, а також представники країн “Великої сімки” (G7) погодили ініціативу Спільної декларації про підтримку України. Кожна з країн, що приєдналася до ініціативи, працює або працюватиме з Україною над двостороннім документом із конкретними довгостроковими зобов’язаннями у сфері безпеки. Першими підписантами декларації стали Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Велика Британія та Сполучені Штати. У другий день вільнюського саміту до них приєдналися Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція. Також список поповнили Латвія, Литва та Естонія. Пізніше — ще півтора десятка європейських країн.

Читайте також: Український день на Мюнхенській безпековій конференції: головні заяви та зустрічі Зеленського — огляд спецкора FREEДОМ (ВІДЕО)