Нобелівську премію миру отримали правозахисники України, Білорусі та країни-агресорки РФ — головні заяви лауреатів (ВІДЕО)

Одна премія миру на трьох. У норвезькій столиці 10 грудня відбулося нагородження лауреатів Нобелівської премії миру. 2022 року на тлі російсько-української війни — її отримали правозахисники України, Білорусі та країни-агресорки Росії, інформує FREEДОМ.

Українська громадська організація “Центр громадянських свобод” отримала Нобелівську премію миру. Разом із ще двома лауреатами – білоруською організацією “Вясна” та російським “Меморіалом”. Українські правозахисники одразу заявили, що такий результат премії не може звучати як російський наратив “про братні народи”. Права людини не можуть порушуватись лише в одній країні — наслідки відчує весь світ.

“Алесь Біляцький вже вдруге сидить у в’язниці саме за те, що у 1996 році створив організацію, яка моніторила вибори. Організація фіксувала всі злочини у в’язницях, включаючи тортури, подавала до комітету з прав людини історії політичних противників Лукашенка, яких він убивав, садив до в’язниць. А зараз ми маємо Лукашенка як помічника Путіна. На території Білорусі наші цивільні полонені, яких вивезли з Чернігова та Києва, їх катують, тримають, депортовують. А така грандіозна організація, як Меморіал, взялася за те, щоб усі злочини сталінського періоду стали очевидними. Українці як ніхто, особливо дисиденти, знають, як багато цвіту нашої нації загинуло саме в тих таборах”, — наголосила директор “Центру громадянських свобод” Олександра Романцова.

Успіх України у російсько-українській війні дасть шанс на демократичне майбутнє самої Росії та інших країн регіону, заявила керівник українського “Центру громадянських свобод” в Осло, де й нагороджують правозахисників. Саме такої думку і дотримувався комітет, вручаючи премії, заявила виконавчий директор Нобелівського центру миру Кьєрсті Флогстад.

“На жаль, у російського суспільства не вистачило сил перервати традиції державного насильства. 70 років держава знищувала будь-яку солідарність для людей. Закінчилося тим, що боротьба з націоналізмом та “бандерівщиною” стала ідеологічним обґрунтуванням та пропагандистським забезпеченням божевільної загарбницької війни проти України. Так, ми намагалися протистояти розмиванню історичної пам’яті та правової свідомості, документували злочини минулого та сьогодення, але хіба наша робота запобігла катастрофі 24 лютого?” — сказав голова “Меморіалу” Ян Рачинський.

“Коли ми говоримо про війну, ми завжди маємо розуміти, що війна має різні прояви – це відкрита агресія, це руйнація країни, захоплення території, вбивство людей. Всі ці страхи відбуваються при цьому збройному захопленні території. Але не забуваємо разом із цим і про Білорусь, де йде війна іншого типу, війна, ніби прихована та невидима для багатьох, населення настільки придушене, що майже не має власного голосу”, — наголосила керівник білоруської правозахисної групи “Вясна” Наталія Пінчук.

“Люди в Україні найбільше хочуть миру, але мир не настає, коли країна, на яку напали, складає зброю, тоді це не мир, а окупація. Демократичний світ звик до поступок диктаторам. Ми не залишимо людей на окупованих територіях на смерть і тортури, життя людей не є політичним компромісом. Нам потрібна нова архітектура світопорядку”, — заявила керівник “Центру громадянських свобод” Олександра Матвійчук.

Українська правозахисниця Олександра Матвійчук потрапила до рейтингу 25 найвпливовіших жінок світу за версією Financial Times.

Вже майже 9 років український “Центр громадянських свобод” документує воєнні злочини Росії в Україні. Фокус роботи — документування та допомога у розслідуванні незаконного полону, тортур, сексуального насильства, вбивств цивільних осіб, політичні переслідування на тимчасово окупованих територіях. Правозахисники організації, не без допомоги російських та білоруських колег, намагаються домогтися доступу до полонених та депортованих українців, військових та цивільних.

Усі роки роботи Центр надсилав звіти про злочини проти людяності до ООН, ОБСЄ, Європарламенту. Визнання прийшло тільки зараз, після повномасштабного вторгнення, українські правозахисники планують його використати максимально — на трибуналі проти винних у війні, яка безглуздо розв’язана Росією.

Читайте також: Зеленський — символ країни, що воює, і лідер 2022 року: підсумки робочого тижня президента України